ВОНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
він
псл. оnъ, ona, ono «той, та, те; він, вона, воно», що утворилися шляхом злиття синонімічних індоєвропейських часток *о- (пор. укр. отой, такий-о́, он-о́, онде-о́, ось-о́, їй відповідає лат. ев e-nim) i *-n- (пор. укр. ген);
споріднені з лит. anàs/ans «той, [він]», дінд. ав. ana- «цей», вірм. -n «той», гр. ἔνη (ἡμέρα) «на третій день, післязавтра», ἐκεĩνος/ κεĩνος/κηνος «той, отой» (утворено шляхом нанизування кількох вказівних займенників *ἐ-κε-ένος), хет. eni-, anni«той», двн. ëner, нвн. jener «тс.», пор. також лат. enim «саме, так» (з e-nim);
р. он, она́, оно́, о́ный «той», бр. ён, яна́, яно́, др. онъ «він, той», она «вона, та», оно «воно, те», п. ч. слц. on, ona, ono, вл. wón, wona, wono, нл. won, wona, wono «воно, он те», болг. он, она́, оно́, м. он, она, оно, схв. ȍн/ȏн, òна, òно, слн. òn, óna, óno/onȏ, стсл. онъ, она, оно;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вна
вни
вона́
вони́
воно́
ові́н
ову́н
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ana- «цей» | авестійська |
| ён | білоруська |
| он | болгарська |
| wón | верхньолужицька |
| wona | верхньолужицька |
| wono | верхньолужицька |
| -n «той» | вірменська |
| ἔνη «на третій день, післязавтра» (ἡμέρα) | грецька |
| ëner | давньоверхньонімецька |
| ana- «цей» | давньоіндійська |
| онъ «він, той» | давньоруська |
| enim «саме, так» (з e-nim) | латинська |
| anàs/ans «той, [він]» | литовська |
| он | македонська |
| won «воно, он те» | нижньолужицька |
| wona «воно, он те» | нижньолужицька |
| wono «воно, он те» | нижньолужицька |
| jener «тс.» | нововерхньонімецька |
| on | польська |
| ona | польська |
| ono | польська |
| оnъ | праслов’янська |
| он | російська |
| ȍн | сербохорватська |
| on | словацька |
| ona | словацька |
| ono | словацька |
| òn | словенська |
| óna | словенська |
| óno/onȏ | словенська |
| онъ | старослов’янська |
| она́ | українська |
| оно́ | українська |
| о́ный «той» | українська |
| яна́ | українська |
| яно́ | українська |
| она «вона, та» | українська |
| оно «воно, те» | українська |
| она́ | українська |
| оно́ | українська |
| она | українська |
| оно | українська |
| òна | українська |
| òно | українська |
| она | українська |
| оно | українська |
| eni- | хетська |
| on | чеська |
| ona | чеська |
| ono | чеська |
| ona | ? |
| ono «той, та, те; він, вона, воно» | ? |
| о- (пор. укр. отой, такий-о́, он-о́, онде-о́, ось-о́, їй відповідає лат. ев e-nim)(пор. укр. ген) | ? |
| κεĩνος/κηνος «той, отой» (утворено шляхом нанизування кількох вказівних займенників *ἐ-κε-ένος) | ? |
| anni «той» | ? |
| також | ? |
вон «геть (переважно вигук для відгону собак); [назовні ВеУг]»
пор. семантичну паралель у лит. laũkas «поле» – laũk «геть», laukañ «назовні, на двір»;
очевидно, споріднене з дінд. vánam «ліс»;
псл. ѵънъ «зовні, назовні»;
менш переконливе зіставлення (Trautmann 360) з прус. winna «назовні»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ven
vèn
«тс.»
von
wen
wen
wen
won
«тс.»
вȁн
«геть»
вън
«геть, назовні»
въ́нка
«назовні»
вънъ
«назовні»
вънъ
«зовні, назовні»
зо́вні-
«геть»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| vánam «ліс» | давньоіндійська |
| laũkas «поле» | литовська |
| ѵънъ «зовні, назовні» | праслов’янська |
| winna «назовні» | прусська |
| семантичну | ? |
| laũk «геть» | ? |
| laukañ «назовні, на двір» | ? |
во́нка «зовні, назовні»
утворено з прислівника вон і частки -ка, тієї самої, що і в ни́нька, ту́тка, [вну́ка], спорідненої з дінд. kam (частка узагальнення), ав. kā «тс.», лит. ст. -ka- (вказівна частка), гр. κα, κεν, можливо, також псл. kъ(n), укр. к;
р. [во́нки] «геть», бр. во́нкі «назовні», м. [вонка] «надвір»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kā «тс.» | авестійська |
| во́нкі «назовні» | білоруська |
| κα | грецька |
| kam (частка узагальнення) | давньоіндійська |
| -ka- (вказівна частка) | литовська |
| вонка «надвір» | македонська |
| kъ(n) | праслов’янська |
| во́нки «геть» | російська |
| к | українська |
| вон | ? |
| ка | ? |
| ни́нька | ? |
| ту́тка | ? |
| вну́ка | ? |
| -ka- (вказівна частка) | ? |
| κεν | ? |
завге́ть «за винятком, крім»
похідне утворення від геть, [гет];
пор. р. вон «геть», вне «поза, зовні», ч. ven «геть», vně «поза, зовні»;
значення розвивалося, як від др. кромѣ «геть; поза, зовні; крім» до укр. крім, р. кроме «крім»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
завгет
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кромѣ «геть; поза, зовні; крім» | давньоруська |
| вон «геть» | російська |
| вне «поза, зовні» | російська |
| крім | українська |
| ven «геть» | чеська |
| vně «поза, зовні» | чеська |
| геть | ? |
| гет | ? |
| кроме «крім» | ? |
неха́й
виведення форми наказового способу *nexaji від *nexovaji, *nexovati (Machek Studie 108; Holub–Kop. 242; Machek ESJČS 322) помилкове;
результат злиття виразу *не хай, букв. «не займай, не чіпай, залиш», що є формою 2 ос. одн. наказового способу від *не хати, [неха́ти] «не займати, не чіпати»;
р. [неха́й] «нехай; не займай, не чіпай», бр. няха́й «нехай», п. niechaj, niech, ч. nechat’, necht’, слц. nech, вл. njech, нл. njechaj, njech «тс.», полаб. nech «залиш»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нех
«нехай»
них
ня́га́й
няхай
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| няха́й «нехай» | білоруська |
| njech | верхньолужицька |
| njechaj «тс.» | нижньолужицька |
| njech «тс.» | нижньолужицька |
| nech «залиш» | полабська |
| niechaj | польська |
| niech | польська |
| *nexaji | праслов’янська |
| *nexovati | праслов’янська |
| *nexovaji | праслов’янська |
| неха́й «нехай; не займай, не чіпай» | російська |
| nech | словацька |
| *не хай | українська |
| неха́ти «не займати, не чіпати» | українська |
| nechat' | чеська |
| necht' | чеська |
ним (ор. в. одн. займенника 3-ї ос.)
псл. nimь, njego, njemu, njejě, njeji, njejǫ як результат приєднання до форм jimь, jego і т. д. кінцевого n з прийменників *vъn, *kъn, *sъn (*sъn jimь › sъ njimь, *kъn jemu › kъ njemu і т. д.);
р. ним, него́, нему́, н¸м, ни́ми, них, не¸, ней, бр. ст. нимъ, него, др. нимь, него, нему, нихъ, неѣ, неи, нею, п. nim, niego, ч. ním, něho, слц. ním, neho, вл. nim, njeho, нл. njogo, болг. не́го (зн. в.), не́му, м. него (зн. в.), ним (дав. в. мн.), схв. њȗм, њèга, слн. njím, njȇga, стсл. нєго, нь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
не́ї
не́ю
ни́ми
них
ній
нім
ньо́го
ньо́му
ню
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| нимъ | білоруська |
| него | білоруська |
| не́го (зн. в.) | болгарська |
| не́му | болгарська |
| nim | верхньолужицька |
| njeho | верхньолужицька |
| нимь | давньоруська |
| него | давньоруська |
| нему | давньоруська |
| нихъ | давньоруська |
| неѣ | давньоруська |
| неи | давньоруська |
| нею | давньоруська |
| него (зн. в.) | македонська |
| ним (дав. в. мн.) | македонська |
| njogo | нижньолужицька |
| nim | польська |
| niego | польська |
| nimь | праслов’янська |
| njego | праслов’янська |
| njemu | праслов’янська |
| njejě | праслов’янська |
| njeji | праслов’янська |
| *sъn jimь | праслов’янська |
| *kъn jemu | праслов’янська |
| *kъn | праслов’янська |
| *sъn (*sъn jimь › sъ njimь, *kъn jemu › kъ njemu і т. д.) | праслов’янська |
| njejǫ | праслов’янська |
| jimь | праслов’янська |
| jego | праслов’янська |
| njejǫ | праслов’янська |
| jimь | праслов’янська |
| jego | праслов’янська |
| *vъn | праслов’янська |
| kъ njemu | праслов’янська |
| njejǫ | праслов’янська |
| jimь | праслов’янська |
| jego | праслов’янська |
| *vъn | праслов’янська |
| ним | російська |
| него́ | російська |
| нему́ | російська |
| нём | російська |
| ни́ми | російська |
| них | російська |
| неё | російська |
| ней | російська |
| њȗм | сербохорватська |
| њèга | сербохорватська |
| ním | словацька |
| neho | словацька |
| njím | словенська |
| njȇga | словенська |
| нєго | старослов’янська |
| нь | старослов’янська |
| ním | чеська |
| něho | чеська |
он «от; там; дивись; [якраз не]» (частка)
псл. ono (onъ) (присл.) «он там», пов’язане з onъ «той, він», ona «та», ono «те»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
во́ні
«онде»
нон
«он»
он-
«тс.»«он»«тс.»«тс.»«там»
(у сполученні із займенниками і прислівниками: [онто́й О, онто́т О, онту́т О]; -- р. вон , [он] , бр. [он, онь, вонь, вунь] , др. оно, п. [óno, on], ч. [óno], слц. [onô], слн. [on] , стсл. онъ(дє)
он-он
о́не
«ось, он»
ононо́
онь
«он там Л; аж-аж О; аж»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ono «он там» (onъ)(присл.) | праслов’янська |
| onъ «той, він» | ? |
| ona «та» | ? |
| ono «те» | ? |
она́ «вона»
діалектні варіанти займенника вона́, воно́;
збереження в говорах цих форм без протетичного в, можливо, підтримується впливом західнослов’янських мов;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оно́
«воно»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вона́ | ? |
| воно́ | ? |
їд «отрута»
але можливо, що в даному разі зберігається рефлексація давнього jě без зміни в ja, так само, як у дієслові ї́сти, їм (пор. р. [ëg] «отрута», др. ѣдъ, ч. jed, ст. jěd, вл. нл. jěd, схв. jȇd, стсл. ѣдъ, ѥдк, ѥдъ, «тс.»);
воно може бути результатом діалектного звуження ja ›ji у давнішій звуковій формі [яд] (пор. [чіс] час, [жі́ба] жа́ба);
початкове ï, відповідне до я- в р. бр. яд, не зовсім ясне;
псл. *(j)ědъ‹ *(j)ēdъ пов’язане з (j)ěsti, (j)emь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
їдови́тий
«отруйний»
їдь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| яд | білоруська |
| jěd | верхньолужицька |
| ѣдъ | давньоруська |
| jěd | нижньолужицька |
| *(j)ědъ (j)ěsti | праслов’янська |
| *(j)ēdъ | праслов’янська |
| ëg | російська |
| яд | російська |
| jȇd | сербохорватська |
| ѣдъ | старослов’янська |
| ѥдь | старослов’янська |
| ѥдъ | старослов’янська |
| ї́сти | українська |
| їм (пор. р. [ëg] «отрута», др. ѣдъ, ч. jed, ст. jěd, вл. нл. jěd, схв. jȇd, стсл. ѣдъ, ѥдк, ѥдъ, «тс.») | українська |
| яд (пор. [чіс] час, [жі́ба] жа́ба) | українська |
| чіс | українська |
| жі́ба | українська |
| jed | чеська |
| jěd | чеська |
його́
споріднене з лит. jìs «він», jì «вона», лат. is, ea, id, гот. is, ita, дінд. ayám, iyám, idám «тс.»;
іє. *e-, ei-, і- «той, він»;
початкове н у формах ньо́го, ним, не́ю і под. походить із прийменників *ѵъn (в), *kъn (к), *sъn (з) і є результатом звукового перерозподілу прийменникових сполучень типу *sъn jego, *vъn jeji,*sъn jimь;
псл. jego, jemu i т. д., форми непрямих відмінків вказівного (згодом особового) займенника *jь (*ja, *je) «той», збереженого в ролі кінцевого компонента займенників типу той (‹*tъ-jь), таки́й (‹*takъ-jь) і означених прикметникових форм типу бі́лий (‹*bělъ-jь);
р. его́, бр. яго́, др. его, п. нл. jego, ч. слц. вл. jeho, болг. м. не́го, схв. њèга, слн. njéga, стсл. єгο;
Фонетичні та словотвірні варіанти
єго́
єму́
її́
їй
їм
їх
ї́хній
йому́
не́го
не́ї
не́ю
ним
ни́ми
них
ній
ньо́го
ньо́му
ню
ю
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| яго́ | білоруська |
| не́го | болгарська |
| jeho | верхньолужицька |
| is | готська |
| ita | готська |
| ayám | давньоіндійська |
| iyám | давньоіндійська |
| idám «тс.» | давньоіндійська |
| его | давньоруська |
| *e- | індоєвропейська |
| ei- | індоєвропейська |
| і- «той, він» | індоєвропейська |
| is | латинська |
| ea | латинська |
| id | латинська |
| jìs «він» | литовська |
| jì «вона» | литовська |
| не́го | македонська |
| jego | нижньолужицька |
| jego | польська |
| *ѵъn (в) | праслов’янська |
| *vъn jeji | праслов’янська |
| *sъn jimь | праслов’янська |
| *kъn | праслов’янська |
| *sъn jego | праслов’янська |
| jego | праслов’янська |
| *jь «той» (*ja, *je) | праслов’янська |
| *tъ-jь (‹*tъ-jь) | праслов’янська |
| *takъ-jь (‹*takъ-jь)(‹*bělъ-jь) | праслов’янська |
| jemu | праслов’янська |
| *ja | праслов’янська |
| *je | праслов’янська |
| *bělъ-jь | праслов’янська |
| его́ | російська |
| њèга | сербохорватська |
| jeho | словацька |
| njéga | словенська |
| ѥгο | старослов’янська |
| ньо́го | українська |
| ним | українська |
| не́ю | українська |
| jeho | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України