ЗВІРЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗВІРЯ́ТИ

що. Зіставляючи що-небудь із чимсь, перевіряти точність, відповідність чому-небудь і т. ін. Приклади
  • Доки вони там звіряють з картою місцевість, Степура стоїть між деревами і слухає, як соковито хрумтять яблука на солдатських зубах. (О. Гончар)
  • Тарас Волошко зайшов до купе вагона .. Звіривши квиток з номером місця, він заховав його до кишені. (Д. Ткач)
  • Вранці Олена Побережник першою вийшла на буряки, з тривогою звіряючи рядки на своїй і сусідній ділянці. (М. Стельмах)
кого, що. Перевіряючи, встановлювати наявність або відсутність кого-, чого-небудь. Приклади
  • Розгортаєш то одну, то другу книжку, звіряєш, як скупий, свої скарби, чи все на своєму місці, чи не забув часом чого-небудь. (С. Васильченко)
  • Заруба кілька разів підсилав .. обох бригадирів, щоб тихо підкралися на буряки, звірили сторожів. (В. Кучер)
що. Старанно вивіряти справність, придатність чого-небудь. Приклади
  • Тільки зараз Пантелій почуває в руці вагу гвинтівки. Навпомацки знаходить затвор, звіряє зброю. (М. Стельмах)
  • Марія вже уявляла собі, як притисне її [гвинтівку] до плеча, звірить оптичний приціл. (В. Кучер)
що, на що. Піддавати випробуванню; випробовувати властивості, якості, придатність чого-небудь до чогось. Приклади
  • Якщо лаборанткам задачу дано – Звіряти на схожість артільне зерно І вже бригадир оглядає лани, – Для нас це – найперша ознака весни! (С. Олійник)

ЗВІРЯ́ТИ

кому, рідко перед ким. Правдиво, не криючись, розповідати кому-небудь про свої думки, плани, таємниці і т. ін.; повіряти. Приклади
  • З Рузею дівчина подружилась і часто звіряла їй свої думки. (О. Донченко)
  • Завадка змушений був спитати ще раз про це саме, бо Філіпчук не поспішав звіряти перед ним свої плани. (Ірина Вільде)
  • Іванові Луціяновичу хотілося розповісти товаришам про все, що склалося в нього в голові, звірити їм свої думки і надії. (П. Оровецький)
кому, на кого, рідко чому. Виявляючи довір'я, доручати, довіряти кому-небудь щось. Приклади
  • Герман Гольдкремер, хоть маєток його доходить до мільйона, ніколи не звірює чужим очам надзору ані чужим рукам виплати. (І. Франко)
  • Він перебрав [опікунство над сліпим птахом] на себе й нікому його не звіряв. (Н. Королева)
  • [Фауст:] Германцю я Коринф лишаю, Нехай затоки береже, А Готу звірюю Ахаю, – Хай крутояру стереже. (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете)
  • – Я ні на кого не можу звірити цієї справи. Навіть на тебе. (Л. Юхвід)

ЗВІРЯ́

Маля звіра (див. звір1 1); звіреня. Приклади
  • Се було його телятко, він любив те звіря. (О. Кобилянська)
  • * Образно. А люта мати! Спустила друге бісновате [біснувате] Своє скаженеє звіря. Та вже такого сподаря, Що гради й весі пожирало. (Т. Шевченко)
  • * У порівн. Борюкаються [Коваль і Небаба] з ним [Чирвою], як двоє молодих звірят із старим ведмедем. (І. Микитенко)
Зменш. до звір1 1. Приклади
  • – Побіжу на річку, там рибок та жаб розглядаю, побіжу в ліс, там звірята різні й квіти. (О. Іваненко)
  • Ось помчали по місту птахи і звірята – ой, нелегко цю Білу Ворону шукати! (І. Андрусяк)
  • Бачив Матвій в тому глибокому підземеллі мовчазних, замурзаних людей і ще мовчазніших осликів. Чомусь порівнював він себе до тих нещасних звірят. (Мирослав Ірчан)

Джерело:
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах.