ЗВІРЯТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ | Горох — українські словники

Підтримати проєкт!

ЗМІСТ

[зв’ір’а́ти^е] розказувати щось відверто; довіряти

[зв’ір’а́ти^е] зіставляти; випро́бувати

[зв’ір’а́]

[зв’ір’а́ти^е] розказувати щось відверто; довіряти

Інфінітив	[зв’ір’а́ти^е]
	Однина	Множина
Наказовий спосіб
1 особа		[зв’ір’а́ймо]
2 особа	[зв’ір’а́й], [зв’ір’а́йно]	[зв’ір’а́йте^и]
Майбутній час
1 особа	[зв’ір’а́ти^ему]	[зв’ір’а́ти^еме^им], [зв’ір’а́ти^еме^имо]
2 особа	[зв’ір’а́ти^еме^иш]	[зв’ір’а́ти^еме^ите^и]
3 особа	[зв’ір’а́ти^еме^и]	[зв’ір’а́ти^емут`]
Теперішній час
1 особа	[зв’ір’а́йу]	[зв’ір’а́йе^им], [зв’ір’а́йе^имо]
2 особа	[зв’ір’а́йе^иш]	[зв’ір’а́йе^ите^и]
3 особа	[зв’ір’а́йе^и]	[зв’ір’а́йут`]
Минулий час
чол. р.	[зв’ір’а́ў]	[зв’ір’а́ли^е]
жін. р.	[зв’ір’а́ла]
сер. р.	[зв’ір’а́ло]

[зв’ір’а́ти^е] зіставляти; випро́бувати

Інфінітив	[зв’ір’а́ти^е]
	Однина	Множина
Наказовий спосіб
1 особа		[зв’ір’а́ймо]
2 особа	[зв’ір’а́й], [зв’ір’а́йно]	[зв’ір’а́йте^и]
Майбутній час
1 особа	[зв’ір’а́ти^ему]	[зв’ір’а́ти^еме^им], [зв’ір’а́ти^еме^имо]
2 особа	[зв’ір’а́ти^еме^иш]	[зв’ір’а́ти^еме^ите^и]
3 особа	[зв’ір’а́ти^еме^и]	[зв’ір’а́ти^емут`]
Теперішній час
1 особа	[зв’ір’а́йу]	[зв’ір’а́йе^им], [зв’ір’а́йе^имо]
2 особа	[зв’ір’а́йе^иш]	[зв’ір’а́йе^ите^и]
3 особа	[зв’ір’а́йе^и]	[зв’ір’а́йут`]
Минулий час
чол. р.	[зв’ір’а́ў]	[зв’ір’а́ли^е]
жін. р.	[зв’ір’а́ла]
сер. р.	[зв’ір’а́ло]

[зв’ір’а́]

відмінок	однина	множина
називний	[зв’ір’а́]	[зв’ір’а́та]
родовий	[зв’ір’а́ти^е]	[зв’ір’а́т]
давальний	[зв’ір’а́т`і]	[зв’ір’а́там]
знахідний	[зв’ір’а́]	[зв’ір’а́т], [зв’ір’а́та]
орудний	[зв’ір’а́м]	[зв’ір’а́тами^е]
місцевий	[зв’ір’а́т`і]	[зв’ір’а́тах]
кличний	[зв’ір’а́]	[зв’ір’а́та]

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.