ШУМІТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[шум’і́тие] шумувати, пінитися
Інфінітив | [шум’і́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | — | |
2 особа | — | — |
Майбутній час | ||
1 особа | — | — |
2 особа | — | — |
3 особа | [шум’і́тиемеи] | [шум’і́тиемут`] |
Теперішній час | ||
1 особа | — | — |
2 особа | — | — |
3 особа | [шум’і́йеи] | [шум’і́йут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [шум’і́ў] | [шум’і́лие] |
жін. р. | [шум’і́ла] | |
сер. р. | [шум’і́ло] |
[шум’і́тие] утворювати шум тощо
Інфінітив | [шум’і́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [шум’і́м], [шум’і́мо] | |
2 особа | [шуми́], [шуми́но] | [шум’і́т`] |
Майбутній час | ||
1 особа | [шум’і́тиему] | [шум’і́тиемеим], [шум’і́тиемеимо] |
2 особа | [шум’і́тиемеиш] | [шум’і́тиемеитеи] |
3 особа | [шум’і́тиемеи] | [шум’і́тиемут`] |
Теперішній час | ||
1 особа | [шумл`у́] | [шуми́м], [шумиемо́] |
2 особа | [шуми́ш] | [шумиете́] |
3 особа | [шуми́т`] | [шумл`а́т`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [шум’і́ў] | [шум’і́лие] |
жін. р. | [шум’і́ла] | |
сер. р. | [шум’і́ло] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.