ШУМІТИ — СЛОВОЗМІНА
шумі́ти шумувати, пінитися
| Інфінітив | шумі́ти | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | — | |
| 2 особа | — | — |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | — | — |
| 2 особа | — | — |
| 3 особа | шумі́тиме | шумі́тимуть |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | — | — |
| 2 особа | — | — |
| 3 особа | шумі́є | шумі́ють |
| Минулий час | ||
| чол. р. | шумі́в | шумі́ли |
| жін. р. | шумі́ла | |
| сер. р. | шумі́ло | |
шумі́ти утворювати шум тощо
| Інфінітив | шумі́ти | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | шумі́м, шумі́мо | |
| 2 особа | шуми́, шуми́-но | шумі́ть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | шумі́тиму | шумі́тимем, шумі́тимемо |
| 2 особа | шумі́тимеш | шумі́тимете |
| 3 особа | шумі́тиме | шумі́тимуть |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | шумлю́ | шуми́м, шумимо́ |
| 2 особа | шуми́ш | шумите́ |
| 3 особа | шуми́ть | шумля́ть |
| Минулий час | ||
| чол. р. | шумі́в | шумі́ли |
| жін. р. | шумі́ла | |
| сер. р. | шумі́ло | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.