ШУМІТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ШУМІ́ТИ
Видавати, утворювати шум (див. шум1 1).
Приклади
- Шуміли верби... рвались листя; Гули вітри попід мостом... (Л. Боровиковський)
- Зійшли сніги, шумить вода, Весною повіва. (П. Грабовський)
- Шумлять там шовкові убрання. (Леся Українка)
- Нічка осіння, похмура; Вітер по лісі шумить. (А. Кримський)
- Коли вони добігли до перших хат, тепла благодійна злива шуміла навколо. (З. Тулуб)
- Земля, обсипаючись, глухо шумить. (М. Бажан)
- На столі, як і раніше, весело шумів самовар. (А. Шиян)
- Свистять, шумлять, гудуть машини Уздовж бетонного шосе. (Л. Дмитерко)
- Народ поволі стягався .. Майдан виповнявся і починав шуміти. (М. Коцюбинський)
- От і каже якось мама: – Діти, ви ж сьогодні не пустуйте, не шуміте. (Н. Забіла)
- За вікнами готелю шумів і переливався вечірнім сяйвом старовинний Львів. (М. Стельмах)
- Рано починається робочий день на селі. Ще не встало сонце, .. а вже шумить веретеном безсонна молодиця. (Г. Хоткевич)
- Всім було байдуже, як улицею, шумлячи шовками, пройшла якась пані. (С. Васильченко)
- Ми мріяли, коли виросте струнка красива тополя, як вона шумітиме густим листям. (О. Донченко)
перен.
Проходити жваво, бурхливо (про життя, молодість і т. ін.).
Приклади
- Буйна молодість, що про неї в старші роки стільки згадується, шуміла десь далеко-далеко від них. (Ірина Вільде)
- Од верстата тіні бродять на стіні... Шумить життя. (В. Сосюра)
- Життя кудись іде. Життя шумить і грає. Немов напровесні пливе поток [потік] бурливий. (М. Рильський)
перен., розм.
Багато, голосно, збуджено говорити, жваво обговорювати що-небудь.
Приклади
- Робітники ще довго шуміли. У хаті ставала щораз більша задуха від людських тіл, диму й одягу, пересяклої вогким повітрям ранньої весни. (Н. Кобринська)
- Шумить громада. Голоси поволі хрипли. (А. Головко)
- Вранці всі курси шуміли морем балачок. Вночі хтось ограбував льох під будинком. (І. Кириленко)
- – Досі тільки й шуміли скрізь: Маркушевський – геній, Маркушевський підняв факультет, Маркушевський дає найвищі показники в університеті. А тут вискакуєш ти і трах його по кумполу: не зазнавайся! (Ю. Бедзик)
перен., розм.
Швидко пересуватися, мчати.
Приклади
- Де ж то гість забаривсь? Глянуть – степ закуривсь: Жваве військо шумить-насуває. (П. Грабовський)
- Як жовті лисиці-красуні, проміння упало по полю. Орда відступала на південь, шуміла півколом крутим. (А. Малишко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ШУМІ́ТИ
Те саме, що шумува́ти1; пінитися.
Приклади
- Вода гула на лотоках, шуміла білою піною нижче од коліс, бризкала ніби туманом, в котрому неначе грали в хрещика маленькі веселки. (І. Нечуй-Левицький)
- – Тут тобі бенкет безперестанку, день у день, кумпанія гарна, вино аж шумить-ллється, карти, розкоші всякі... (М. Коцюбинський)
- Вино кипуче Іще шумить серед стола; Вечірня налягає мла... (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.