ВИРУЧИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[ви́ручиетие]
Інфінітив | [ви́ручиетие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [ви́руч’ім], [ви́руч’імо] | |
2 особа | [ви́ручие], [ви́ручиено] | [ви́руч’іт`] |
Майбутній час | ||
1 особа | [ви́ручу] | [ви́ручием], [ви́ручиемо] |
2 особа | [ви́ручиеш] | [ви́ручиетеи] |
3 особа | [ви́ручиет`] | [ви́ручат`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [ви́ручиеў] | [ви́ручиелие] |
жін. р. | [ви́ручиела] | |
сер. р. | [ви́ручиело] | |
Безособова форма | ||
[ви́ручеино] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.