ВИРУЧИТИ — СЛОВОЗМІНА
ви́ручити
| Інфінітив | ви́ручити, виручить | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́ручім, ви́ручімо | |
| 2 особа | ви́ручи, ви́ручи-но | ви́ручіть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | ви́ручу | ви́ручим, ви́ручимо |
| 2 особа | ви́ручиш | ви́ручите |
| 3 особа | ви́ручить | ви́ручать |
| Минулий час | ||
| чол. р. | ви́ручив | ви́ручили |
| жін. р. | ви́ручила | |
| сер. р. | ви́ручило | |
| Безособова форма | ||
| ви́ручено | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.