ВИРУЧИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, утворене на давньоруському ґрунті з префікса вы«ви-» і втраченого в сучасних східнослов’янських мовах дієслова *ручити «поручитися», похідного від рука́;

первісно, мабуть, мало конкретне значення «простягнути руку порятунку»;

р. вы́ручить, бр. вы́ручы́ць, др. выручити, п. wyręczyć;