ВИРУЧИТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: вирятувати

Лексеми виручати, виручити, виручання, виручка мають в українській мові те саме значення, що й визволяти, визволити, врятувати, допомогти, визволення, порятунок, допомога, підмога, тобто – «виводити, вивести (виведення) зі скрутного становища (стану)», «ставати, (стати) комусь у пригоді», «позбавляти лиха, неволі», «відвернути біду». Наприклад: «Помандрував (дід) у черкаські ліси до Залізняка, ходив з Гонтою виручати Умань» (Олекса Стороженко). «Виручили його цього разу прудкі ноги. Втік» (Іван Цюпа), «Виручатимемо друга» (з розмови).
Але часом дієслову виручати та іменникові виручка надають невластивого значення «одержувати певну кількість грошей від продажу чогось»: «Оце поїхала до міста й на базарі за яблука виручила сто гривень» (з живих уст). Коли йдеться про торговельні справи, то тут виручати, виручка не підходять, і треба шукати інших слів. Ось вони: вторгувати, виторг. «Катерина вторгувала якогось карбованця за яєчка» (Степан Чорнобривець), «Виторг, слава Богу, добрий» (з газети).
Коли ж ідеться про торговельні справи, кошти, що їх одержали від продажу чогось, то тут виручка і виручати не підходять, слід шукати інших слів, які є в нашій мові. Це передусім вторгувати, вторговані гроші, виторг: «... не так тим виторгом, мабуть, як тим, що всі його горнята отак малиново гудуть» (Ліна Костенко). Запитувати годиться «У вас який виторг?», а не «У вас яка виручка?»

Дієслову виручати та іменникові виручка надають часом невластивого українській мові значення, наприклад: «Від продажу огірків та картоплі наш колгосп виручив багато грошей»; «Середньоденна виручка підвищилась на 50 %».
Слова виручати, виручити, виручання, виручка мають в українській мові те саме значення, що й їхні синоніми визволяти, визволити, врятувати, допомогти, визволення, порятунок, допомога, підмога, цебто — «виводити, вивести (виведення) зі скрутного чи небезпечного становища», «ставати (стати) комусь у пригоді», «позбавляти лиха, неволі», наприклад: «Друга вмієм виручать — друга будем виручать» (П. Усенко); «Вийди, доле, із води, визволь мене, серденько, із біди» (народна пісня); «Справа стала так, що треба порятувати людину» (М. Коцюбинський); «Суховій хотів знищити сад, а ми всі, школярі, кинулись на порятунок» (О. Донченко); «Не журись, у разі чого, люди прийдуть нам на допомогу» (з живих уст); «Чубенківці пішли в атаку і з'єдналися з підмогою» (Ю. Яновський).
Коли йдеться про торговельні справи, за гроші, що одержали від продажу чогось, то тут слова виручати, виручка не підходять, і треба шукати інших слів, які є в нашій художній літературі й у живому народному мовленні. Це такі слова: вторгувати, вторговані гроші, виторг. Наведемо приклади: «Вторгувала, серденько, п'ятака» (Т. Шевченко) ; «Оце три карбованці — й усі вторговані за квіти гроші» (з живих уст); «...не так тим виторгом, мабуть, як тим, що всі його горнята отак малиново гудуть» (Л. Костенко).
Отож, у перших фразах треба було сказати: «наш колгосп уторгував багато грошей», «виторг підвищився».

Замініть дієслово виручати, якщо мовиться про отримання зиску, на стилістично правильний варіант: вторговувати.

АЛЕ:

виручати — визволяти, рятувати.

Він виручив друга з халепи.