ПУШКА — ТЛУМАЧЕННЯ

ПУ́ШКА

рідко. Те саме, що гарма́та. Приклади
  • Дванадцять пар пушок вперед себе одіслав [Хмельницький], А ще сам з города Чигрина рушав. (з думи)
  • Забув [Василь] увесь світ; хоч би йому тут з пушок палити, хоч би хто його не кликав, нічим би не вважив. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Козаки за весь час свого побуту в Борзні стояли напоготові. Їм не вільно було відходити від своїх коней, возів, пушок. (Б. Лепкий, ё)
  • – Отут торік дядько з Капулівки пушку стару знайшов – із берега вистромилась, запорозька ще вона, кажуть. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Скорботні дні пішли в віки, Але лишилися навіки Людської витвори руки: Цар-пушка і Іван Великий. (М. Рильський)
  • Зарядив [Уралов], прилаштував свою катеринівку [рушницю] до велосипеда і покотив на озера в степ. Зустрічні хлопці-казахи сміялися: всіх гусей твоя пушка переб'є!.. (О. Гончар)
діал. Рушниця. Приклади
  • Дванадцять пушкарських душ чекають на його ро#зказ, летять на його свист, з пушка#ми, при усєкі [різній] зброї. (Г. Хоткевич)
  • Звеліли [жандарми] зганяти до сільської управи лісорубів, бокорашів [плотарів], чабанів. І люди йшли, а що поробиш, коли над головою стоїть жандарм із своєю пушкою... (С. Скляренко)
діал. Металева банка, коробка. Приклади
  • Входить Хоростіль, з клунком на плечах, у полотнянім плащі і брилі, через плечі перевішена пушка ботанічна. (І. Франко)
діал. Пучка, дрібка. Приклади
  • – Нате вам це зілля, киньте пушку до окропу та й дайте [хворому] на ніч напитися. (Л. Мартович)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПУШО́К

род. шку́. Зменш.-пестл. до пух 1–3. Приклади
  • Тепер він бачив усі її рухи, .. всю її постать, малу, м'якеньку, наче курчатко з жовтим пушком. (М. Коцюбинський)
  • З-під воріт .. вилізла стара гуска, а за нею викотились маленькі гусенята в темно-жовтуватому пушку. (А. Шиян)
  • Кашлянув Петро в кулак, пушок погладив на верхній губі, береться за двері. (А. Тесленко)
  • Студентик був, дійсно, молоденький, гарненький, як паночка. Рожевий, з дуже червоними, пухкими устами та синіми очима. На верхній губі – золотий, ніжний пушок. (В. Винниченко)
  • Очима він зупинився на її маленькому вушкові з ледь помітним блискучим пушком. (С. Чорнобривець)
  • Дивилась на ясні оченята дитинки, на темний пушок волоссячка, що пробивався на голівці... (Н. Королева)
  • Наливаються снагою м'язи Ісідора, над губою з'являється чорний пушок, а в голосі низькі, вобьові обертони. (О. Бердник)
  • Як молодим пушком зазеленіє липа, До тебе, лагідний нащадку Арістіппа, До тебе я з'явлюсь, у твій славетний дім. (М. Зеров)
  • Летів з осокорів білий пушок. (П. Дорошко)
  • * У порівн. Весельцем погрібався [Харон], По Стиксові, як стрілка, мчався, Був човен легкий, як пушок. (І. Котляревський)
  • Сніг пушком по слободі. (П. Воронько)
род. шка́. Жмуток м'яких, пухнастих волокон, яким пудрять, пудряться. Приклади
  • Найперше ухопила [Екбаль] пушок з пудрою і швидко-швидко забілила носа. (Леся Українка)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.