ПУХ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПУХ

Дрібне, ніжне пір'я на тілі птаха. Приклади
  • Скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана; пух із перин, наче сніг, летить по вітру. (П. Куліш)
  • Василь Леонтійович був притомлений і тішився заздалегідь м'якою, з лебединного пугу постелею. (Б. Лепкий)
  • Снігу, ой снігу якого!.. Наче тут паслися гуси уранці, Скублись, кричали І пух свій розкидали білий. (О. Олесь)
  • Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються. (О. Гончар)
  • * У порівн. Я як пійшла [пішла], як стала, як стала, дак і сапою, і граблями, і руками, .. да так зробила як пух ту землю!.. (Ганна Барвінок)
  • Розлилась Рось.., то вигинаючи воду, наче шию лебедину, то розбиваючи її білими краплями в білій легкій, як пух, піні. (І. Нечуй-Левицький)
  • Осінь на землю тихенько спускається .. Пухом тумани із крил її падають, Стеляться в вільних степах. (М. Рильський)
  • Кожне слово її було ніби пухом, що м'яко стелився йому на обличчя і груди. (В. Підмогильний)
  • – Його там смачненько годували й напували і спати .. клали під одягала золототкані, на м'якенькому пуху. (Марко Вовчок)
  • З черемх убрання лебедине Часами ронить срібний пух. (М. Старицький)
  • Хай прилине зима і розвісить свій пух на холодних і голих деревах, – я любов'ю тебе обігрію, мій друг, моє горе і радість вишнева! (В. Сосюра)
  • Ліс був тихий, ясний, наче вимитий, в свято принаряжений, білим пухом вкритий, в світлу радість снів зачарований. (М. Івченко)
Тонкі, короткі, м'які волоски на тілі тварин; підшерстя під довшою, товщою шерстю; ніжна, м'яка шерсть у деяких тварин. Приклади
  • Розігнались [дами] на рулетку, але туди їх – не пустили!.. (дами були в хустках та ще й з “козиного пуху”). (Леся Українка)
  • Марія Еммануїлівна поправила на плечах стареньку сіру хустку з козячого пуху. (А. Хорунжий)
  • – Постій, постій, – повільно звівся за столом Гнат .. – Ти куди звертаєш? Та ти знаєш?.. – Ну, от що. Ти мене не лякай. Я не з заячого пуху. (Григорій Тютюнник)
  • Молоде лице його, оторочене русявим пухом, то хмуриться, то проясняється. (Панас Мирний)
  • Андрієві наче веселіше за всіх було. Рум'янець виразно червонів йому щоки й наче цвів під золотистим пухом. (В. Винниченко)
  • – На верхній губі у нього був ніжний пух. (Ю. Яновський)
  • Дід Кияшко, маленький, круглолиций, весь обтиканий білим колючим пухом чоловічок, привітно глянув на мене. (Ю. Збанацький)
  • [Петра] часто червонів. Тоді шкіра його обличчя, що дуже нагадувала кольором морелю – золотаво-темна з ніжним пухом на ній, – ще більше темніла, ставала брунатно-червона, як цегла. (Д. Бузько)
Тонкі, ніжні волоски на насінні рослин, на поверхні стебла або листя. Приклади
  • Часом очеретяний початок, зачеплений Соломією, лопався й обсипав її білим пухом, мов снігом. (М. Коцюбинський)
  • [В гурті:] – Сніг, сніг! – Який сніг, то, либонь, пух із дерева! (С. Васильченко)
  • Над Києвом літав тополиний пух. Він означав кінець райдужної пори цвітіння. (Л. Дмитерко)
  • * У порівн. Я не дух собі, коханко, Я собі не дух, Щоб з землі тебе здмухнути, Мов із квітки пух! (П. Грабовський)
  • Торкнувся [Василенко] рукою до голови, посередині якої пухом кульбаби аж до маківки підкучерявлювалася смужка ранньої лисини. (М. Стельмах)
діал. Пухівка. Приклади
  • Гірко й ніжно пахне пух зелений. (М. Рильський)
  • * У порівн. За селом, на широкому полі, ледве піднімалась зелена, як пух, кукурудза. (І. Нечуй-Левицький)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПУ́ХНУТИ

Ставати ненормально, хворобливо пухлим; опухати (чернез хворобу, удар, від голоду чи ін.). Приклади
  • – А як ся має ненько? – спитав [пан] хлопця. – Лежить на печі .. Сказали, що вже будуть умирати, бо пухнуть від голоду. (з казки)
  • Троянці, як чорти, озлились, Рутульців били наповал. Тріщали кості, ребра, боки, Летіли зуби, пухли щоки. (І. Котляревський)
  • Дивлюсь, почервонів середній пальчик у дитини, став пухти. (Ганна Барвінок)
  • Жалітися вчителеві Галя не пішла, і це дуже вподобалося хлопцям. Її обступили, хвалили, радили, що вчинити з носом, що почав пухнути. (С. Васильченко)
  • Не для мене це – для матері просю [прошу]. Пуд зерна! – гукнула Марійка, – Господи помилуй, де ж у нас ті пуди! Четверо дітей з голоду пухнуть, напозичались так, що коні скоро продаватимем. (В. Підмогильний)
  • [П'ятиокий:] Вогнем опекло... Пухне... язик пухне... Я... я... я... [Архип:] Бджола за язика вкусила. (Л. Дмитерко)
  • – Запара вже з годину тебе чекає. Будити не хотів, а тепер каже: досить йому зо сну пухнути. (М. Трублаїні)
  • Латочка намагається заглушити всіх, кричить тоненьким тенором, на шиї страшними п'явками пухнуть жили. (Григорій Тютюнник)
розм. Ставати повним, товстим. Приклади
  • [Кіндрат:] Походив би [Павло] щодня під землю, схуд би, і серце було б здорове. Телефон губить начальників, пухнуть вони від нього. (О. Корнійчук)
перен. Збільшуватися в об'ємі. Приклади
  • Багато разів приходив сюди Марусяк ізсипати свою здобич і з немалим задоволенням помічав, що бордюг [мішок] пухне. (Г. Хоткевич)
  • Сонце зайшло в хмару з оранжевими смугами, і довго оранжеве чудисько пухло на заході, то темніючи, то раптом світячись наскрізь. (Ю. Яновський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПУ́ХТИ

Див. пу́хнути.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.