ПУШКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пу́шка «гармата; [рушниця; дерев’яна або бляшана банка Г; бідон для молока О; гаманець Ле]»
думка про утворення за допомогою суфікса -ька від дієслів р. пуска́ть, пуща́ть (Дементьев РЯШ 1947/1, 39–40; Преобр. ІІ 158) непереконлива;
запозичене слово нагадує деякі віддієслівні утворення у слов’янських мовах (пор. болг. пушка́лка «вид хлопавки», похідне від пу́шкам «б’ю», укр. пу́кавка, пу́калка «вид хлопавки», р. пу́калка «тс.» від укр. пу́кати, р. пу́кать);
двн. buhsa походить від нлат. buxis (pуxis) «коробка із самшиту», яке зводиться до гр. πυξίς «тс.»;
запозичено через польське посередництво з давньоверхньонімецької мови;
р. пу́шка «гармата», бр. пу́шка «тс.; коробка», п. puszka «жерстянка, бляшанка», puszkarz «пушкар», ч. слц. вл. puška «гвинтівка, рушниця», болг. м. пу́шка, схв. пу̏шка, слн. púška «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пушка́р
«(заст.) артилерист; (іст.) гармаш»
пушка́рня
«ливарний гарматний завод; арсенал»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пу́шка «тс.; коробка» | білоруська |
| пушка́лка | болгарська |
| пу́шкам | болгарська |
| пушка́лка | болгарська |
| пу́шкам | болгарська |
| пушка́лка | болгарська |
| пу́шкам | болгарська |
| пу́шка | болгарська |
| puška «гвинтівка, рушниця» | верхньолужицька |
| πυξίς «тс.» | грецька |
| buhsa | давньоверхньонімецька |
| пу́шка | македонська |
| buxis «коробка із самшиту» (pуxis) | новолатинська |
| puszka «жерстянка, бляшанка»«пушкар» | польська |
| puszkarz «жерстянка, бляшанка»«пушкар» | польська |
| пуска́ть | російська |
| пуща́ть | російська |
| пу́калка | російська |
| пу́кать | російська |
| пу́калка | російська |
| пу́кать | російська |
| пу́шка «гармата» | російська |
| пу̏шка | сербохорватська |
| puška «гвинтівка, рушниця» | словацька |
| púška «тс.» | словенська |
| puška «гвинтівка, рушниця» | чеська |
пушка «дягель лікарський, Archangelica officinalis (Moench.) Hoffm.» (бот.)
назва рослини зумовлена тим, що її пуста стеблина використовується дітьми для виготовлення хлопавок;
р. [пушка] «тс.» пов’язане з пу́шка «гармата»;
запозичення з російської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
путча
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пушка «тс.» | російська |
| пу́шка «гармата» | українська |
пук «жмут; [пучка, кінець пальця Нед; стебло злакових, цибулі Л]»
псл. pǫkъ (*pouk-), очевидно, пов’язане з pǫkati (*poukati) «тріскатися»;
зіставляється також з перс. pang «гроно фініків» (Morgenstierne NTS 5, 56), з лат. pānus (‹*panknos) «нарив; жмут проса» (Persson Beitr. 245, 478; Walde–Hofm. II 248);
на думку деяких дослідників (Persson, там же; Petersson Glotta 8, 70), pǫkъ пов’язане з *pǫgy (пор. пу́говиця);
р. бр. пук «жмут, в’язка», др. пукъ, п. pęk «тс.», pąk «брунька», puklić «робити опуклим», ч. слц. puk «пагін, брунька», вл. pukawc «вид гвоздики з квіткою, що розтріскується», puk «тріщина», нл. puk «розсипання при розтріскуванні», pucka «брунька; плід терну, шипшини»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́пуклий
ви́пуклість
випукля́стий
випучи́стий
ви́пучний
опу́ка
«м’яч»
опу́клий
опу́клина
опу́куватий
пу́ка
«пучка»
пука́стий
пука́тий
пука́тина
«випуклість»
пукна́тий
«опуклий»
пукно́
«опуклість»
пукня́стий
«тс.»
пу́ком
«швидко, як камінь»
(про падіння)
пу́чка
пучкува́тий
пучо́к
«зв’язка; [букет]»
пу́шка
«пучка»
пушкова́ти
«шиттям заробляти на життя»
спучити
«збільшити обсяг»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пук «жмут, в’язка» | білоруська |
| pukawc «вид гвоздики з квіткою, що розтріскується»«тріщина» | верхньолужицька |
| puk «вид гвоздики з квіткою, що розтріскується»«тріщина» | верхньолужицька |
| пукъ | давньоруська |
| pānus «нарив; жмут проса» (‹*panknos)(Persson Beitr. 245, 478; Walde--Hofm. II 248) | латинська |
| puk «розсипання при розтріскуванні»«брунька; плід терну, шипшини» | нижньолужицька |
| pucka «розсипання при розтріскуванні»«брунька; плід терну, шипшини» | нижньолужицька |
| pang «гроно фініків» | перська |
| pęk «тс.»«брунька»«робити опуклим» | польська |
| pąk «тс.»«брунька»«робити опуклим» | польська |
| puklić «тс.»«брунька»«робити опуклим» | польська |
| pǫkъ (*pouk-) | праслов’янська |
| pǫkati | праслов’янська |
| pǫkati | праслов’янська |
| *pǫgy (пор. пу́говиця) | праслов’янська |
| пук «жмут, в’язка» | російська |
| puk «пагін, брунька» | словацька |
| puk «пагін, брунька» | чеська |
пу́ля «куля»
думка про походження з фр. boule «куля» (Горяев Доп. 1, 38) менш переконлива;
початкове п- на місці к пояснюється впливом слів пали́ть, пу́шка;
найбільш вірогідним джерелом р. пу́ля вважається п. kula;
запозичення з російської мови;
припущення про спорідненість з лтс. puolis «порожня дерев’яна кулька, яку надягають коровам на роги; дзиґа», pùlis «купа, натовп, стадо», puõ˜a «коробочка з насінням; бульба», вірм. hoylk‘ «збори, військо, суспільство» (Mühl.–Endz. III 446, 456; Petersson KZ 47, 276) викликає сумнів з погляду семантики;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hoylk' «збори, військо, суспільство» | вірменська |
| puolis «порожня дерев’яна кулька, яку надягають коровам на роги; дзиґа» | латиська |
| pùlis «купа, натовп, стадо» | латиська |
| puõļa «коробочка з насінням; бульба» | латиська |
| kula | польська |
| пали́ть | російська |
| пу́шка | російська |
| пу́ля | російська |
| boule «куля» | французька |
пух «дрібне пір’я і т. д.; [(бот.) пухівка піхвова, Eriophorum vaginatum L. Mak]»
спроби пов’язання з ч. [kvap] «пух» (Machek ESJČ 497), як і з дінд. púcchaḥ «хвіст», ав. pusa- «коса», гот. fauhō «лисиця», двн. fuhs, нвн. Fuchs «тс.» (Uhlenbeck 168; Mayrhofer II 298; Kluge–Mitzka 222), недостатньо обґрунтовані;
іє. *peus-, похідне від *peu- (*pu-) «подув, подих»;
псл. puхъ (‹*pous-);
споріднене з лит. [paustìs] «волосся тварин»;
р. бр. болг. пух, др. пухъ, п. puch, ч. puch «пух; сморід», слц. puch «сморід», вл. puch «м’яч», нл. puch «глибоке зітхання», схв. пу̏ха «прищ», слн. púh «подув; пух, пушок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
опу́шення
о́пушець
«корона волосся»
опуши́ти
опуши́тися
о́пу́шка
«хутрова обшивка»
опу́шник
«тс.»
підпу́шувальний
пуха́ч
«гнилий стрижень дерева»
пухачі́на
«заболонь (під корою дерева)»
пухівка
«гага, Somateria molissima L.»
(орн.)
пухі́вка
«котики, Eriophorum L.»
(бот.)
пухке́ник
«пампушка»
пухки́й
пухкі́шати
пухла́тий
«пухнатий»
пухна́вий
пухна́стий
пухна́тий
пухови́к
пухови́ця
«пуховик»
пуховки
«пухівка піхвова»
(бот.)
пуховник
«вид кендиря, Apocynum venetum L.; жовтозілля, Senecio jacobaea L.»
(бот.)
пухте́лик
«тс.»
пушан
«шавлія ефіопська, Salvia aethiopis L.»
(бот.)
пуши́нка
пуши́стий
пуши́ти
пуші́ння
пушниця
«Byssus Humb.»
(бот.)
пушо́к
«малий пух; м’яка щіточка для пудрення, [(бот.) пухівка піхвова Mak]»
розпу́шник
розпу́шувальний
розпу́шувач
спухковаті́лий
«пухкий»
спухні́ти
«стати пухким»
спу́хченє
«розпушення»
спу́шений
спуші́лий
«розпушений»
(про землю)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pusa- «коса» | авестійська |
| пух | білоруська |
| пух | болгарська |
| puch «м’яч» | верхньолужицька |
| fauhō «лисиця» | готська |
| fuhs | давньоверхньонімецька |
| púcchaḥ «хвіст» | давньоіндійська |
| пухъ | давньоруська |
| *peus- | індоєвропейська |
| *peu- «подув, подих» (*pu-) | індоєвропейська |
| paustìs «волосся тварин» | литовська |
| puch «глибоке зітхання» | нижньолужицька |
| Fuchs «тс.» | нововерхньонімецька |
| puch | польська |
| puхъ (‹*pous-) | праслов’янська |
| пух | російська |
| пу̏ха «прищ» | сербохорватська |
| puch «сморід» | словацька |
| púh «подув; пух, пушок» | словенська |
| kvap «пух» | чеська |
| puch «пух; сморід» | чеська |
чере́шо́к «стебельце листка; квітконіжка» (бот.)
похідне утворення від че́ре́н, оформлене за зразком іменників типу дашо́к, пушо́к, реп’яшо́к і т. ін;
р. черешо́к «стебельце листка; колодочка, ручка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
черешкува́тий
«з квітами на черешках»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| черешо́к «стебельце листка; колодочка, ручка» | російська |
| че́ре́н | ? |
| дашо́к | ? |
| пушо́к | ? |
| реп'яшо́к | ? |
| ін | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України