ОХОТА — ТЛУМАЧЕННЯ
ОХО́ТА
Бажання, прагнення або схильність до чого-небудь.
Приклади
- Без охоти нема роботи. (прислів'я)
- Василину розібрала горілка. На неї найшла охота до танців. (І. Нечуй-Левицький)
- Хто з нас не чув про Дон-Кіхота З померклих рицарських віків, Якого вабила охота Боротись проти вітряків? (М. М. Тарновський)
- Без охоти й смаку, абияк, похапцем він випив склянку чаю. (Б. Антоненко-Давидович)
у знач. пред., кому, з інфін., розм.
Є бажання, хочеться.
Приклади
- [Іван:] Може, вам, тітко, потанцювати? [Морозиха:] Танцюй, коли охота! (М. Кропивницький)
- Кому охота зв'язуватись з Гаркушею та його компанією? (О. Гончар)
- – Люди вік прожили [на хуторі]. Прощатися з рідним гніздом кому охота? (Григорій Тютюнник)
с. г.
Період тічки, прагнення до парування у самиць.
Приклади
- Тічка у свиней триває 3–4 доби, охота ж настає приблизно через добу після прояву перших ознак тічки. (з наук. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ОХО́ТА
розм., рідко.
Те саме, що полюва́ння.
Приклади
- Поперед охоти зайця не лови. (прислів'я)
- – Собак розведу, буду на охоту їздить. (І. Карпенко-Карий)
- – Ні, не поїду! Весняної охоти я не визнаю! Та й тобі не раджу! (Остап Вишня)
заст.
Собаки, ловчі птахи і т. ін., необхідні для шукання або переслідування і ловів звірів чи птахів, а також люди, що беруть участь у цьому шуканні або переслідуванні.
Приклади
- Сів на коня, забрав свою охоту й поїхав. (Сл. Б. Грінченка)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.