ОХОТА

охо́та (до чого, з інфін.) схильність, звичайно не постійна, робити що-небудь, займатися чим-небудь у той чи інший час

бажа́ння (чого, з інфін, і без додатка)

на́стрій (з інфін., перев. з запереченням, у знач. предик.) охота, бажання робити що-небудь, займатися чимсь.

схоті́нка (рідше) те саме, що бажа́ння.

Цифрові лексикографічні системи української мови

охота ПР.

хочеться (СЛ.)

Словник синонімів Караванського

ловецтво

мисливство

польовання

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

охота

бажання

жадання

кортя́чка (невідкличне)

прагнення

хотіння

ок. воля <н. остання воля>

Словник синонімів Караванського

охота діяти

готовість

бажання

Словник синонімів Караванського

охота

жадання

бажання

потяг

прагнення

хотіння

Словник синонімів Караванського

охота

хіть

бажання

жага (до кого)

жадоба (див.)

кортя́чка (жм.)

нахил (до чого)

поваб

потяг

прагнення (с.)

пристрасть

хист

хотіння

Словник синонімів Караванського

охотою

самохіттю

добровільно (пр.)

без примусу

з власної волі

Словник синонімів Караванського

охотою

самохіть

добровільно (пр.)

без примусу

з власної волі

Словник синонімів Караванського