О — ТЛУМАЧЕННЯ
О невідм., с.
Дев'ятнадцята літера українського алфавіту на позначення голосного звука “о”.
Приклади
- – Та тут ось ізсередини на лантусі помітка якась накарлякана. Бублик якийсь, начебто як “О”.... (О. Гончар)
О прийм., зі знах. і місц. в. Сполучення з прийм. о виражають:
(перед голосним об) з місц. в.
Уживається при позначенні години, коли відбувається дія.
Приклади
- О першій обід, який з розмовами і з читанням газет тягнеться до 3 год.. (М. Коцюбинський)
- У неділю, годині о дев'ятій, коли сонце почало вже підійматися над кронами дерев, Варя вийшла в садок. (І. Сенченко)
- Об одинадцятій вечора Сергієві схотілося спати. (І. Багмут)
- Юннати зібралися у човні десь о дев'ятій. (Ю. Мокрієв)
- 29 грудня об 11 годині в напрямку Кішпешта виїхала легкова автомашина. (О. Гончар)
- – О десятій я вилітаю в Київ. (Ю. Бедзик)
- – Малий повернувся об одинадцятій. Ліг спати. (Є. Кононенко)
з місц. і рідше зі знах. в., розм.
Уживається при позначенні приблизних часових меж певної дії; в (див. в2 20).
Приклади
- Бачу я себе о тій порі, коли ходив із старою та завоженою граматикою в руках і з радісними, золотими надіями в грудях. (С. Васильченко)
- Дороги зараз важкі, надворі холодно, і подорожувати о такій порі неприємно. (П. Кочура)
- Побував дід Улян і на синьому морі .. Їздив із своїм батьком до міста Одеси працювати вантажником .. Не було дужчого вантажника о тій порі за нього. (Л. Письменна)
- Німець о ту пору методично гамселив саме по тих місцях, де я щойно лазив, .. і кабель встигло перебити десь і там. (Н. Тихий)
з місц. в., заст.
Уживається при позначенні відрізка часу, пори року, коли відбувається певна дія; на (у 10 знач.).
Приклади
- Того ж року, вступаючи в осінь, о святому Сімеоні, одтято голову й Сомкові з Васютою у городі Борзні, на Гончарівці. (П. Куліш)
з місц. в., заст.
Уживається при позначенні.
зі знах. і місц. в., заст.
Уживається при позначенні.
зі знах. в., заст.
Те саме, що об 6.
Приклади
- Сухими голими руками .. сперлася [Катерина] о коліно. (Г. Хоткевич)
- Юрко Мазур чекав, зіпершись о гармату на возі. (Іван Ле)
- Миска розбилась о камінь на дрібні черепочки. (І. Франко)
- [Жирондист:] І досі тямлю, як тоді боявся, щоб шнур тремтячий о вікно не стукав і не дзвенів по ґратах. (Леся Українка)
- Всі ж кораблі о скелі підводні розбито Хвилями вщент. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
- Хай о скелю розіб'ють нас хвилі, Хай закрутять лихі течії, Сміло сядьмо в човни швидкокрилі. (П. Грабовський)
зі знах. в., діал.
Уживається при вказуванні на часову, вікову різницю між ким-, чим-небудь; на.
Приклади
- Постарівся [Староміський] о яких десять літ. (І. Франко)
- Найдивніше, що цей чоловік, він о три роки від нашого Орлика молодший, уродився, коли його батькові було літ поверх 70! (Б. Лепкий)
зі знах. в., діал.
Уживається при вказуванні на кількість або міру чого-небудь; на.
Приклади
- Подали вкінці вечерю, і гумор молодих людей зараз піднявся о цілу октаву. (І. Франко)
- Цей танець ішов об заклад, чи Краньцовський п'яний, чи ні .. Заложилися о п'ять пляшок пива й півкварти горілки. (Л. Мартович)
- Сім раз його чарувала, о осьмий не буду, млою розійдусь по полю... Світ не перебуду.... (Уляна Кравченко)
- Трутила [Анна] її .. в груди і так несподівано, що дівчина подалася о кілька кроків назад. (О. Кобилянська)
з місц. в., заст.
Уживається при вказуванні на постійну ознаку предмета, особи за кількісним або якісним виявом; з.
Приклади
- Ой дівчат нас з білим личком о віях шовкових більше в світі, чим у лузі ягід калинових. (Уляна Кравченко)
- Край плантації .. тулиться хата, вірніше не хата, а курінь о чотирьох стінах. (Григір Тютюнник)
- У шкіряному мішку, зав'язаному налигачем, який правив також за лямку, лежала кобза о трьох струнах. (Ю. Мушкетик)
- Шумило дивився на Богдана й з одного, й з іншого боку .. – Не признаю, – сказав нарешті Шумило. – Не признаю. Тоді-с був такий отрокуватий, о довгім волоссі, пикатенький. (І. Білик)
зі знах. в., заст.
Уживається при позначенні суміжності, близькості у просторі двох предметів.
Приклади
- За хатою мізерний садок, що опирається о толоку вже чужого села. (О. Кобилянська)
О виг.
Уживається при вираженні розпачу, захоплення, здивування, недовіри та ін. почуттів, душевних переживань.
Приклади
- [Марко:] О! То в тебе і медаль є?!. [Семен:] За відвагу. (З. Мороз)
- – О, чого це ти такий сердитий? (Григорій Тютюнник)
- – Тату, правда, галушки в мене вдалися не згірше, як в тітки Докії? – Кращі, – підхвалює доньку. – О, вже й кращі, – заперечує Настечка. (М. Стельмах)
- Жінка розсунула гілки і наче проштрикнула Васю колючими, сіро-зеленими, з чорними крапками зіниць очима. – О! Ти хто? (В. Нестайко)
Уживається при вираженні ствердження чого-небудь у функції, близькій до вказівної.
Приклади
- [Громада:] Цить лишень! здається, дзвонять. Чуєш?.. ще раз... о!... (Т. Шевченко)
- Скоро вже має прийти листоноша – і це заважає мені писати, бо сподіваюся звістки від тебе. О! йде. (М. Коцюбинський)
Уживається для підсилення згоди з чим-небудь, підтвердження чогось.
Приклади
- – А далеко Кривушино? – О, далеченько. Лічать чоловіки більш як сорок верствів [верстов]. (Марко Вовчок)
- – Ви не ображайтесь, Панасе Івановичу! Трусити, так усіх трусити, підряд. – О, будь ласка! (А. Головко)
- – Я певний, серце мого друга ніколи мене не підведе! Чи не так? – О, так, так, царю! – хором вигукували ми. (В. Чемерис)
Уживається при переліченні у знач. вказівної постпозитивної частки.
Приклади
- Із морських тварин, що я їх бачив на власні очі, зазначу таких-о: дельфін, султанка, камбала. (Остап Вишня)
Уживається для підсилення емоційної виразності, патетичності висловлення.
Приклади
- [Хвора:] Дарма! Не жаль мені, що молодою згину, А жаль – о, лютий жаль, що пропаду даремне. (Леся Українка)
- Клапті хмарок зворушливо-білі, Синє небо за серце бере... О, блажен, хто в такому безсиллі, Хто в такому безсиллі умре! (М. Рильський)
- Довгі зелені віти [бузку] схилялися над широкими каналами. О! Тут було так прекрасно! Так пахло весною! (О. Іваненко, пер. з тв. Г.-К. Андерсена)
Уживається в складі риторичного звертання.
Приклади
- Не я питав тебе, то дух лукавий. О, зачаруй його, заворожи! (Леся Українка)
- О, скільки буде вас без краю та без ліку, таких хороших днів, як то було колись.... (В. Сосюра)
Уживається в складі звертання.
Приклади
- О музо, панночко парнаська! Спустись до мене на часок. (І. Котляревський)
- – Якове! о Якове! – кличу. Мовчить, неначе не чує. (Марко Вовчок)
- – Милосердя прошу для нього, о великий Юнус-хане! .. Його пожалійте, милості прошу! (Ю. Покальчук)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.