НІЖ — ТЛУМАЧЕННЯ

НІЖ ножа́, ч.

Знаряддя, інструмент для різання, що складається з леза та ручки. Приклади
  • Ярема Не ріже – лютує: З ножем в руках, на пожарах І днює й ночує. (Т. Шевченко)
  • Мічурін розрізав яблуко ножем і дав половину хлопцеві. (О. Довженко)
  • Ніна Олександрівна принесла з кухні накриту тарілкою сковороду й забряжчала в шафі, виймаючи виделку й ножа. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Коля поліз до кишені штанів – і стурбовано цмокнув язиком: ножа не було. (М. Дашкієв)
  • Карпо ледве вглядів на ходу її гострі, як ніж, очі. (І. Нечуй-Левицький)
Різальна частина різних інструментів, апаратів, машин і т. ін. Приклади
  • Крила жниварки нахиляють до зубастого ножа все нові й нові стебла. (М. Руденко)
  • Пиляльні верстати повинні мати розклинювальний ніж, установлений позаду пилки в одній площині з нею. (з наук.-техн. літ.)
  • Швидко і якісно заточити ніж для м'ясорубки можна за допомогою дриля й нескладної у виготовленні насадки. (з навч. літ.)

НІЖ спол. порівняльний.

Уживається для приєднування до простого речення порівняльного звороту, що пояснює який-небудь член цього речення, виражений формою вищого ступеня порівняння прикметника або прислівника. Приклади
  • То було .. село, може, ще старіше, ніж була Вербівка. (І. Нечуй-Левицький)
  • Туман лежав над селом ще густіший в долині, ніж на горі. (М. Коцюбинський)
  • Мій старший хлопець ще дужче, ніж Олекса, зніяковів, уздрівши мене. (І. Муратов)
  • Недовіра між ними була сильнішою, ніж навіть спільні дії і спільна небезпека. (Ю. Покальчук)
Уживається в складному реченні для приєднування порівняльних підрядних частин. Приклади
  • І гукнуло військо хором: – Ми готові йти до бою! Краще смерть, ніж вічний сором! (Леся Українка)
  • В розмовах любить натякнути [Лобода], що знає набагато більше, ніж знають вони, прості смертні. (О. Гончар)
Замість того щоб. Приклади
  • – Я радніша втопитись, ніж пити по шинках. (І. Нечуй-Левицький)
  • Воліла [ти] нипати сліпою І жебрати біля церков, Ніж мав би тішити тобою Султан свою студену кров. (Д. Павличко)
  • – Краще вже дати зайвих тридцять льє гаку, ніж їхати прямою дорогою. (Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля)

НІ́ЖИТИ жу, жиш, недок., кого, що.

Оберігаючи від труднощів, неприємностей і т. ін., прихильно, тепло ставитися до кого-небудь. Приклади
  • А в батька, що тільки захоче [Тимоха], все випросить, бо батько його дуже любив, і ніжив, і поважав. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Мати не ніжила його [сина] змалку, привчала до вміння самому пробивати собі дорогу. (Яків Баш)
  • Матінка назвала сина Зоряним, ніжила його, навчала, як берегти волю й життя. (О. Бердник)
Виявляти свою любов, гладячи, цілуючи когось; пестити (у 1 знач.), голубити (у 1 знач.). Приклади
  • Любити своє дитя тільки тим, що ніжити його та вилизувати, – це ще не все, ти зумій грудьми пробити йому дорогу, ото буде твоя любов! (О. Гончар)
  • З висоти недосяжності своєї сипле сонце на все живе снагу свою гарячу, і ніжить усе, і наливає соками. (Остап Вишня)
  • Тут [у степу] його дощі студили, грози колисали, і паркий дух землі ніжив його хліборобське серце. (Григорій Тютюнник)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.