НІЖ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ніж «знаряддя, інструмент для різання»
псл. nožь «ніж», пов’язане чергуванням голосних з nizati «низати, проколювати», nьziti (пор. р. вонзи́ть «устромити»);
зіставляється також (Трубачев ВСЯ ІІ 33) з псл. nogъtь «ніготь», лит. nagà «копито», нвн. Nagel «ніготь; цвях»;
р. бр. болг. м. нож, др. ножь, п. nóż, ч. nůž, слц. nôž, вл. nóž, нл. nož, полаб. nüz, схв. но̑ж, слн. nòž, стсл. ножь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ниж
«чересло»
ні́жна́
«ніж та інструмент на зразок шила в шкіряних піхвах, що чіпляються гуцулом до пояса Г; піхви, піхви для шаблі Ж»
ножа́р
ножа́рство
«ремесло ножаря»
но́жен
«піхви»
ноженя́
«ножик»
но́жиці
но́жі
«шатківниця»
ножі́вка
ножівни́к
«піхви; ножар»
но́жні
«ножиці для різання заліза»
но́жо
«тс.»
ножови́ще
ножо́вка
«ножівка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| нож | білоруська |
| нож | болгарська |
| nóž | верхньолужицька |
| ножь | давньоруська |
| nagà «копито» | литовська |
| нож | македонська |
| nož | нижньолужицька |
| Nagel «ніготь; цвях» | нововерхньонімецька |
| nüz | полабська |
| nóż | польська |
| nožь «ніж» | праслов’янська |
| nizati «низати, проколювати» | праслов’янська |
| nьziti (пор. р. вонзи́ть «устромити») | праслов’янська |
| nogъtь «ніготь» | праслов’янська |
| вонзи́ть | російська |
| нож | російська |
| нôж | сербохорватська |
| nôž | словацька |
| nòž | словенська |
| ножь | старослов’янська |
| nůž | чеська |
ніж «півники, Iris L.» (бот.)
результат перенесення назви ніж «знаряддя, інструмент для різання», зумовленого мечоподібною формою листя ірису;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ніж «знаряддя, інструмент для різання» | українська |
ніж (спол.)
псл. neže «ніж» (укр. не́же › неж › ніж), утворене з ne «як, ніж» (очевидно, тотожного із заперечною часткою ne), спорідненого з дінд. na «як, наче», лит. nè «ніж», negù, negì, neĩ, лтс. ne «тс.», та підсилювальної частки že «же»;
р. [неже] «ніж, як, замість того щоб», бр. ніж «ніж», др. неже, п. niż, ст. niże, ч. слц. než, нл. njež, niž, схв. нȅго «тс.», слн. négo «ніж; але», стсл. нєжє «ніж»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
неж
неже
ниже́
«поки»
ніж
«тс.»
ніжже
ні́жи
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ніж «ніж» | білоруська |
| na «як, наче» | давньоіндійська |
| неже | давньоруська |
| ne «тс.» | латиська |
| nè «ніж» | литовська |
| negù | литовська |
| negì | литовська |
| neĩ | литовська |
| njež | нижньолужицька |
| niž | нижньолужицька |
| niż | польська |
| niże | польська |
| neže «ніж» (укр. не́же › неж › ніж) | праслов’янська |
| ne «як, ніж» (очевидно, тотожного із заперечною часткою ne) | праслов’янська |
| že «же» | праслов’янська |
| неже «ніж, як, замість того щоб» | російська |
| нȅго «тс.» | сербохорватська |
| než | словацька |
| négo «ніж; але» | словенська |
| нєжє «ніж» | старослов’янська |
| než | чеська |
нену́ж «ніж (спол.), аніж; не менше Ж»
очевидно, в якийсь спосіб пов’язане з сполучником ніж;
неясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ніж | українська |
ні́га́ «розніженість, пестощі Ж; достаток, розкіш Бі»
псл. něga;
споріднене з лтс. naigât «відчувати потребу, жадати»;
ненадійними є дальші зіставлення (Потебня РФВ 4, 209; Mikl. EW 215) з дінд. sníhyati «робиться вологим, клейким», snēhaḥ «жир, гладкість», псл. sněgъ «сніг»;
ще більший сумнів викликають зближення з лат. nūgae «дрібниці, нісенітниця» (Брандт РФВ 23, 90) або з гр. νίζω «мию», дінд. nḗnēkti «миє, чистить» (Matzenauer LF 11, 331);
р. не́га «достаток, розкіш; насолода; ніжність, пестощі», др. нѣга «радість; ласка», ч. něha «ніжність» (з рос.), слц. neha, вл. něha «тс.», болг. не́га «солодка знемога» (з рос.), м. нега «догляд, турбота», схв. нȅга «догляд, піклування», слн. néga «тс.», стсл. нѣга «радість»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
виніже́ночка
«виніжена дівчина»
зні́гатися
«утомитися, знесилитися»
зні́жити
ні́жи́ти
ні́жни́й
ні́за
«пестун, пестуха; білоручка»
прені́жний
розні́жений
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| не́га «солодка знемога» (з рос.) | болгарська |
| něha «тс.» | верхньолужицька |
| νίζω «мию» | грецька |
| sníhyati «робиться вологим, клейким» | давньоіндійська |
| snēhaḥ «жир, гладкість» | давньоіндійська |
| nḗnēkti «миє, чистить» | давньоіндійська |
| нѣга «радість; ласка» | давньоруська |
| nūgae «дрібниці, нісенітниця» | латинська |
| naigât «відчувати потребу, жадати» | латиська |
| нега «догляд, турбота» | македонська |
| něga | праслов’янська |
| sněgъ «сніг» | праслов’янська |
| не́га «достаток, розкіш; насолода; ніжність, пестощі» | російська |
| нȅга «догляд, піклування» | сербохорватська |
| neha | словацька |
| néga «тс.» | словенська |
| нѣга «радість» | старослов’янська |
| něha «ніжність» (з рос.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України