НІЖ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

гостри́ти ( рідше точи́ти і т.ін.) ніж (меч, соки́ру і т.ін.) на кого--що і без додатка, несхв.

Виношувати якісь недобрі наміри щодо когось, чогось; замишляти щось. Приклади

Дарма палій війни нагострює сокиру і атомам своїм погрожує дарма (І. Гончаренко)
Гриб Боровик насупився… і рубонув, як завше, без підтексту: — Нащо на добре діло гострити сокиру? (М. Стельмах)
Закликав [Т. Шевченко] громадою обух сталить, сокиру гострити на проклятих тиранів (П. Тичина)
Прожив життя тихе, богобоязливе, ні на кого він меча не гострив, не важили й сусіди на нього (Б. Федорів)
[Монтаньяр:] Хто хоче буть республіканцем добрим, хай гострить меч на Брута перш за все (Леся Українка)
[Зося:] Сава його [Гната] так любить, а він на Саву ножа гострить (І. Карпенко-Карий)
[Яків:] Не помічав, щоб Віктор точив на тебе ніж (П. Автомонов)
Тим часом над Європою насувалися хмари, вирувала буря. Вже рвався до влади Гітлер, Муссоліні гострив ніж на Абіссінію (З газети)

ніж у спи́ну.

Зрадницька підступна поведінка стосовно кого-, чого-небудь. Приклади

У тому світі, де вона живе, людина може розраховувати тільки на саму себе, а від інших має чекати лиш підступності, отрути, ножа в спину (З газети)

як о́ка (рідше мов, ні́би і т.ін.) в ло́бі (в голові́), зі сл. берегти, гляді́ти, пильнува́ти і т.ін.

Старанно, пильно, дуже і т.ін. Приклади

як о́ка. — Хазяйського добра гляжу як ока (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Перемога залежить від проходів крізь Балкани. Тому пильнуй їх, як ока в голові (Юліан Опільський)
більш, ніж о́ка в ло́бі. Матір [парубок] поважав, а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (Марко Вовчок)
Які старі зв'язки були, то тих я бережу, як ока в голові (В. Стефаник)
— Повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежину, як ока в лобі (І. Нечуй-Левицький)
Бережи, як ока в лобі (Укр. присл.)
Перше чумаки креміня дуже гляділи, як ока в лобі, бо без вогню не можна прожити (Народні оповідання)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] ніж го́стрий у се́рце перев. кому, для кого.

Що-небудь дуже неприємне, дуже вражає, спричиняє душевний біль або взагалі викликає негативні емоції у когось. Приклади

— Хіба ти… зовсім відцуралася мене? Вона мовчала. Це мовчання було для хлопця, як гострий ніж у серце (О. Донченко)
— Прощавайте! — промовила дівчина. А Кармелю з нею прощаватися усе одно, що ніж гострий у серце (Марко Вовчок)

встроми́ти (да́ти і т.ін.) ніж (ножа́) в спи́ну кому, несхв.

Вчинити, зробити щось підступне стосовно кого-небудь. Приклади

встроми́ти ножа́ в се́рце. — Оце ж ти мені ножа встромив у серце! — заплакала Пріся. — Ти ж воював уже десять років, а чого досягнув? (А. Кащенко)
Взяла [Катря] наше ковалівське прізвище і на таку ганьбу його кинула? Ножа мені в спину дала (В. Кучер)
Ні, вбивця нашої дочки, ви хочете сховатися серед нас! Щоб слушної для вас хвилини встромити ніж нам у спину… Не вийде! (Ю. Яновський)

під ніж.

перев. зі сл. ляга́ти. На операцію. Приклади

— Коли лягаєш під ніж, то не можна бути певним за завтра (Ю. Смолич)

На заріз, на забій, на смерть. Приклади

Але робиться це все по звичці, і, здається, заревуть зараз усі, як бики, що їх женуть — женуть під ніж (Ю. Яновський)
Аж тут хазяїн шасть у хлів І, взявши за роги, Вола під ніж повів (Є. Гребінка)

Більший рояліст, ніж сам король.

Французький вислів «plus royaliste que le Roy» характеризує людину, що йде у своїх переконаннях і вчинках далі за тих, чиї погляди вона представляє. За свідченням письменника Ф. Шатобріана (1768—1848), цей вислів відомий від часів Людовіка XVI (кінець XVIII ст.). Існує також вислів «більший католик, ніж сам Папа». Приклади

Хіба ж се інтелігенція — ті наші бюрократи, більше кесарські, як сам кесар, котрі правду і справедливість уважають ремеслом, а народ вигідним матеріалом для всякого роду експлуатації? (І. Франко, Чи вертатись нам назад до народу?)

як (мов, на́че і т.ін.) хто [ноже́м (серпо́м)] різну́в (різону́в) [по се́рцю] кого.

Кому-небудь стало боляче, дуже прикро. Приклади

на́че вда́рив хто го́стрим ноже́м. Юлдаш раптом відчув, що ці слова шпигнули його в самісіньке серце, наче вдарив хто гострим ножем (О. Донченко)
— Не жилець він..— мов хто серпом різнув по серцю Уляну, так тії Грицькові слова (Панас Мирний)
Софію наче хто різонув по серцю. Нещасна дитина, як їй хочеться, мабуть, мати годинника (А. Дімаров)

хоч ноже́м ріж.

Дуже густий. Приклади

— Сметани чверть гладущика баба збирає, а кисляк такий, хоч ножем ріж (М. Стельмах)

що, зі сл. густи́й. Дуже, у великій мірі. Приклади

Сметана густа, хоч ножем ріж. ноже́м мо́жна рі́зати що, перен. Густа, ножем її можна різати, ніч налягала на окільні ліси і на Городища (В. Яворівський)

як (мов, на́че і т.ін.) ноже́м по се́рцю полосну́ти.

Глибоко вразити кого-небудь, завдати болю, страждання і т.ін. Приклади

Наче ножем по серцю полоснув батька божевільний крик його дитини (С. Воскрекасенко)
Мов ножем по серцю полоснули [Сеспеля] оті слова… Поховали чужі люди В чужій домовині… (Ю. Збанацький)

ста́ти на ножі́ з ким.

Загострити взаємини з ким-небудь. Приклади

Заради Надії він готовий стати на ножі з начальством (Я. Баш)
З попом, гонористим протоієреєм місцевого собору… став [учитель] на ножі, примусивши його поводитись чемно (С. Васильченко)

як (мов, на́че і т.ін.) ноже́м вколо́ти в [са́ме] се́рце кого.

Дуже вразити когось чим-небудь. Приклади

Нимидорине ймення наче ножем укололо Миколу в саме серце, і гаряча сльоза скотилась з його очей (І. Нечуй-Левицький)

приста́ти з ноже́м до го́рла, несхв.

Настирливо вимагати чого-небудь від когось. Приклади

приступи́ти з го́стрим ноже́м до го́рла. — А от як ці брати приступлять з гострим ножем до горла, то тоді й пізнають, що воно за брати (Панас Мирний)
Деякі безвідповідальні індивіди пристають із ножем до горла у тому смислі, що от, мовляв, чому це за кордоном дозиметри для індивідуального користування є (З журналу)
— Отож як почула.., ну в одну душу: Дістань та дістань, воно піде на базарі. Ну з ножем до горла пристала. Що ти зробиш! (В. Нестайко)
— Дід собі в комірчині овес видає, а баба в хатині ніяк від циганок не відчепиться: пристали з ножем до горла, де золоті дукачі заховані (Григорій Тютюнник)

ста́ти / стоя́ти кі́сткою в го́рлі (попере́к го́рла).

Бути остогидним, ненависним кому-небудь. Приклади

— Твій хліб давно мені кісткою в горлі став, бо не тільки вдень, а навіть вночі, крізь сон, чую паскудства свого рідного брата (М. Стельмах)
— Тарасе Овсійовичу, а що мені казати,— тоном скривдженої людини озвався Корж.— Коли вже вам Давид Онопрійович став поперек горла, то що ж я маю робити? (С. Добровольський)
Слухаю я ваші слова, все чернь та чернь. Поперек горла кісткою стала чернь… А де були б ви, шановні райці й лавники, коли б не та чернь, котру клянете і гудите? (Н. Рибак)

Заважати кому-небудь, дуже непокоїти когось, викликати заздрість у когось. Приклади

Бідні люди любили Івана. А дукачам його язик і характер кісткою в горлі стояли (І. Муратов)
— І тут поперек горла став панові людський шматок хліба,— краєчком хустки провела дівчина по очах (М. Стельмах)
Крищук слухав, занотував у щоденнику, а думками витав у полі, біля того злощасного клину. Кому стали поперек горла оті кілька гектарів? (М. Олійник)

Стати на перешкоді кому-, чому-небудь. Приклади

[Бурлака:] Ти думаєш, що так собі пройде? Ні, я тобі кісткою в горлі стану, подавишся! (І. Карпенко-Карий)
— А ви ж їм що… кісткою в горлі стали? — прогунявив Юхим, знов виймаючи люльку з своїх латаних і перелатаних бруків, як він називав свої штани (В. Винниченко)
ста́ти го́стрим ноже́м впо́перек го́рла. Кожного з своїх перебирали та перетирали пани на зубах і всякий раз верталися вони до тієї проклятої волі, котра гострим ножем стала впоперек їх горла (Панас Мирний)

кра́яти (рі́зати) / розкра́яти (розрі́зати) се́рце (ду́шу) кому, чиє, чию і без додатка.

Завдавати кому-небудь страждання, муки, душевного болю. Приклади

різону́ти по се́рцю кого і без додатка, безос. Як подумаю, що виїжджати треба, так по серцю й різоне (Григорій Тютюнник)
розкра́яти і се́рце, і ду́шу. А втім, може, й справді се якась невідома сила розкраяла мені і серце, і душу надвоє (Леся Українка)
кра́яти ноже́м по се́рці. Вітер починає грати на далекім ворунні.. Невгавуче, безперестанку. Висотує жили, і крає ножем по серці (М. Коцюбинський)
кра́яти на шматки́ се́рце. Кімнату огортала зловісна тиша, туга безжально краяла на шматки серце (А. Хижняк)
Часом, буває, давні втрати і болі ріжуть душу солдатську невблаганно (Д. Луценко)
— Не говори так, Андрійку, не ріж мого серця (Л. Мартович)
— От краще помиріться з Олександрою та живіть, як люди, у згоді! Не крайте мого серця на старість (М. Коцюбинський)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] на ножа́х.

У ворожих стосунках. Приклади

— Як же воно так випадає, що ми ніяк не можемо з ним вжитися? З першого дня на ножах… (О. Гончар)
— Три годи не пив з багачами за одним столом, три годи з родом не гуляв, як на ножах був, а сьогодні, виходить, поїду колядувати?.. Не годиться наче так (Д. Косарик)

У напруженому стані; охоплений хвилюванням, тривогою. Приклади

Лодку раптово наклонить, очі у тебе — на жах… Милі тримаю долоні, Серце моє на ножах… (В. Сосюра)
— Почин хороший,— каже Наум, а сам і видно, що як на ножах сидить (Г. Квітка-Основ'яненко)

без ножа́ рі́зати кого і без додатка.

Завдавати кому-небудь душевних страждань, мук, болю. Приклади

— От би-с мовчав та не різав мене без ножа! — скрикнув чоловік і, знов похиливши голову, захлипав, мов дитина (І. Франко)

Ставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище; завдавати кому-небудь великих неприємностей. Приклади

— Он ба який. Нас, можна сказати, ріжуть без ножа, а тут іще й кричати не велено. Оце слобода (І. Цюпа)
— Ну, що тут у вас сьогодні? — спитав Левченко. Кадук без ентузіазму, похмуро глянув з-під насуплених брів.— Те, що й учора,— буркнув він неохоче.— Шаблій без ножа нас ріже (Д. Бедзик)
— Бійся Бога, май серце, Борух! Чого мене ріжеш без ножа? (Ю. Мартович)

ходи́ти по лезу́ бри́тви (ножа́ і т.ін.).

Здійснювати небезпечну, складну справу дуже вправно, вміло, тонко. Приклади

Постійно наражаючись на небезпеку, ходячи, як кажуть, по лезу бритви, обер-лейтенант давно вже став забобонним (П. Гуріненко)
ходи́ти по бри́тві. — Ні, ти, Гнате, в це діло не мішайся. Давай призначимо когось із хутірських дядьків старшим по переселенню, хай він і розпоряджається. А ти завалиш усе діло. Тут по бритві ходити треба, а ти — шарах з усіх чотирьох. Так не тільки ногу, а й голову розпанахати можна (Григорій Тютюнник)
ходи́ти по ни́точці. Хлопці діяли відважно й хоробро, сміливо ходили по ниточці над смертю і лише нещасний випадок кинув їх до рук ворогів (Ю. Яновський)
ході́ння по ле́зу (по ві́стрю┌18359) ножа́. Барак весь час був у насторожі. Безперервне ходіння по лезу ножа — таким було зараз їхнє життя (О. Гончар)
Хоча Денис і надійний хлопець, а в нього можуть прокинутися родинні інстинкти. Це дуже небезпечна гра, ходіння по вістрю ножа (М. Ю. Тарновський)

як (мов, ні́би і т.ін.) ноже́м відрі́зати.

Сказати що-небудь дуже різко, категорично. Приклади

— Каже [Марта]: гарний женишок, тільки вужину голову має. — Справді? — полегшено сміється Дмитро. — Ця може як ножем відрізати (М. Стельмах)
— Дудки! — як ножем одрізав дід Бенеря (Є. Гуцало)

рі́зати ноже́м кого.

Завдавати комусь душевних мук, переживань; неприємно вражати, ображати кого-небудь. Приклади

різону́ти по живо́му ті́лі. Краще хай буде гірше одному, а не всім,— промовив розсудливо і лише опісля помітив, що різонув брата по живому тілі (М. Стельмах)
різону́ти ду́шу кому. Очам стало боляче дивитись на залляті сонцем будинки, а зневіра різонула йому душу, як батіг по голому тілу (В. Підмогильний)
ноже́м різону́ти кого. — Ти що, молодичко, всіх п'яних з рову витягаєш? І чоловік не боронить? Га? Ха-ха-ха! Ножем різонув Ганну той сміх (Є. Куртяк)
Йдіть уже, тітко Ярино, йдіть!.. Хіба сліпі, що в неї [матері] душа болить, серце крається, що ви її… ножем ріжете? (Є. Гуцало)