МОЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Займ. присв. до я². Приклади

Божусь моєю бородою.., Що тих богів лишу чинів, Які тепер в війну вплетуться. (І. Котляревський)
Моє неуважне ставлення до своїх службових обов'язків .. він сприймав як особисту для себе образу. (В. Домонтович)
Здавалось, Рашель прочитала мої сумнi думки, бо повернула до мене голову й пiдбадьорливо всмiхнулася. (О. Авраменко, В. Авраменко)
Ти будеш моїм особистим секретом, який я ховаю. (Любко Дереш)

Який перебуває у користуванні того, хто говорить, є його власністю. Приклади

Пильнуй носа свого, а не кожуха мого. (приказка)
В моїм будиночку, в зеленім Ірпіні [Ірпені], Була поліція. (М. Рильський)
– Годі, – перебив його Черниш. – Де мій планшет? (О. Гончар)
– Ваша свiтлосте, коли скасоване рабство? Цiсар блаженно засмiявся: – З часу заснування моєї iмперiї. (Р. Андріяшик)

Зроблений, створений, сказаний і т. ін. мною. Приклади

Посилаю тобі 10 моїх Букварів на показ. (Т. Шевченко)
Першим моїм фільмом була “Сумка дипкур'єра”. (О. Довженко)
– Слухайте, хлопці, мою, може, останню пораду! (М. Стельмах)
Карл-Йозеф Цумбруннен, як і всі мої герої, дуже любив воду. (Ю. Андрухович)

Такий, як у мене, власт. мені. Приклади

У сина мій характер, моя поведінка. (із журн.)

Який признач. мені. Приклади

Я до них [поїздів] простягаю долоні .. Може, там у якомусь вагоні пролітає і доля моя. (В. Сосюра)
– Це хто так гірко плаче? Де мій смачний обід? Ага! Це ти, Їжаче! Обачним бути слід. (І. Андрусяк)

Стос. до мене як до члена якогось колективу, до якого я належу. Приклади

Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий! Багато ти, батьку, у море носив Козацької крові. (Т. Шевченко)
Мій рідний край збирає урожай, Що звеселяє струменем живим Трудівників засмаглих світлі очі. (М. Рильський)
– Мій Сибір, – з гордістю говорив загіпсований політрук. (О. Гончар)
– Не я прийшов у твою землю, а ти в мою. Коли схочу, тоді й поміряюся з тобою силою. (І. Білик)

у знач. ім. моє́, мого́, с. Те, що належить мені. Приклади

Своє з'їв, ще й на моє зазіхає. (приказка)
Посилаю Вам [В. Лукичу] для “Зорі” “Герострата”, але разом і конечне бажання, щоб він був надрукований фонетикою. Коли ж моє невлад, то я з своїм назад. (В. Самійленко)
– Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру.., де вже моє не пропадало! (М. Стельмах)

Який перебуває в родинних або дружніх, близьких стосунках зі мною. Приклади

– Мій батько був сердюк опрічний. (І. Котляревський)
Цілую тебе, Семена, Куліша і всіх моїх і твоїх земляків, добрих і щирих, таких, як ти. (Т. Шевченко)
Мій синок синьоокий в колисці усміхається сонно мені. (В. Сосюра)
Треба сказати, що кого-кого, а п'яниць моя бабуня мала за останніх людей. (Ю. Винничук)
Дивно було спостерігати за згорбленою постаттю мого старого друга. (Д. Білий)

Який поділяє погляди, уподобання, смаки; близький мені, належить до того самого середовища, що і я. Приклади

– Товариші мої писали. – Товариш Лермонтов між них – І вірний шлях уторували Для всіх наступників своїх. (М. Рильський)
Приготуйте найчистіші фарби, художники мої. Ми будемо писати відшумілу юність свою. (О. Довженко)

Той, до кого приязно звертаються, про кого йде мова. Приклади

Вибачай мені, друже мій єдиний, що пишу тобі нашвидку. Ніколи. (Т. Шевченко)
– Я його за комір: “Стій!”, так і остовпів мій хлопець. Дивлюсь – хто ж воно такий? А то молодий Гриценко. (Г. Хоткевич)
– Сталь і ніжність, любий мій, поєднать в собі зумій. (П. Тичина)
– Сиди-сиди, Коля! Сиди... Сиди, товаришочку мій дорогий.... (І. Багряний)

Уживається при називанні героїв, дійових осіб – для увиразнення інтимного тону. Приклади

Усміхнувся мій Ярема, Тяжко усміхнувся. (Т. Шевченко)
Раз став він Свиту надягать. А дивиться – рукава вже продрались. От мій Охрім, щоб люди не сміялись, Налагодивсь латать. (Л. Глібов)
Як канонік приїхав святити паску – графиня мала мігрень. Посвятив, випив чарку вина, закусив і поїхав. Мій герой з ними не стрічався. (Б. Лепкий)
Ще було слово, точне, образне і благозвучне, яким повію назвала було дружина мого героя, коли повернулася з базару у районному містечку і побачила, що у клітці немає кролика. (В. Дрозд)

Уживається при традиційному звертанні до Бога. Приклади

Боже мій! та я його [Папу] так часто Зустрічав у львівськім семінару [семінарі]! (Леся Українка)
Боже мій, що може зробити з людиною геніальне поєднання звука і слова! (М. Стельмах)
Боже мій, навіщо я Марка пустила?... (Р. Іваничук)
“Боже мій, – дивлячись на нього, подумав я, – до чого ж у мене гарний і добрий товариш”. (Є. Гуцало)

у знач. ім. мій, мого́, ч.; моя́, моє́ї, ж., розм. Чоловік; дружина. Приклади

Пішов кум до куми .. Добре, кумцю, що-с прийшов, Мій поїхав в поле. (з коломийки)
– Нема, – каже [молодиця], – мого вдома; повіз іванівському попові гроші за коня. (М. Коцюбинський)
– А моя ще до війни кожного ранку грінки на свинячому смальцеві смажила. (Григорій Тютюнник)
– А мій поїхав у академію поступати. Мо' [може], на осінь до Москви тоже [теж] переберуся. (В. Лис)
– Це Коля, – сором'язливо посміхнулась Яна. – Це він – творча особистість? – Ні. Мій поїхав за кордон. (Любко Дереш)

у знач. ім. мої́, мої́х, мн. Родичі або близькі мені люди. Приклади

Прощавай, Дмитре, бо далеко мої поїхали. Щоб без бригадира чого-небудь не зробили не такого.... (М. Стельмах)

МІЙ моя́, моє́.