МОЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ле́ленько моя́.

Уживається для вираження здивування, захоплення, страху, жалю і т.ін.; ох. Приклади

Дивилась на Сеспеля і впізнавала його. Леленько моя, як то висушила людину хвороба, як знудила! (Ю. Збанацький)

[ой (ох)] ма́тінко [ж] моя́ [рі́дна]!.

Уживається для вираження захоплення, здивування, радості, незадоволення і т.ін. Приклади

ма́тінко ти моя́. Товстопикий був [Карпо], товстоногий. І рудий — матінко ти моя.. Як стара солома (Григір Тютюнник)
ой, ма́тінко. — Ганну сьогодні били, учора Параску, а завтра, мабуть, уже моя черга. Ой, матінко, коли б там не огледілись іще за мене! (Марко Вовчок)
Півнівська Галька пальцем колупала вже стіну біля вікна, так цілий шмат глини й обпав. Кричала до дівчат: — Ой, матінко ж моя! Та ви подивіться! (А. Головко)
— Через три-чотири місяці завернеш в цей же колгосп. Ідеш прямо на ферму. Думаєш, що тут усе перемінилося за цей час. В корівник — а там, матінко моя! Все залишилось, як і було (А. Хорунжий)

ох (ой), [мені́] ли́хо!

Уживається для вираження хвилювання, заклопотаності, страху, відчаю, досади, здивування і т.ін. ( перев. в неприємних, небажаних ситуаціях). Приклади

[Юхим:] Дивись, не здумай любов закрутити! [Віктор:] Ой, лишенько моє! Почав учити (П. Автомонов)
[Шельменко:] Ой, лишечко! пропав я на світі! (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Ох, мені лишенько! — жахнулась Олександра (М. Коцюбинський)
ой (ох), ли́шенько (ли́шечко) [мені́ (моє́)] — Ой, лишенько! — забідкалась мати (А. Головко)
— Ох, мені лихо! — аж крикнула Оксана, оглядівшись,— куди ж я оце йду? (Г. Квітка-Основ'яненко)

ряту́йте (ряту́й) мою ду́шу.

Уживається як заклик, прохання допомогти, захистити, коли кому-небудь загрожує смертельна небезпека. Приклади

— Онде вже їдуть!.. А, рятуйте мою душу… Справді, кілька машин під'їхало до хати. На порозі став Орлюк з бойовими товаришами (О. Довженко)
Скупий титар, бачачи, що смерть заглянула йому в очі, благально протягнув: — Рятуй мою душу, Трохиме… Сто карбованців дам (М. Стельмах)

твоя́ ха́та мої́й ха́ті трою́рідний по́гріб, жарт.

Дуже далека рідня або зовсім не родич. Приклади

— Аякже, родич! Твоя хата моїй хаті троюрідний погріб,— відповів Остап (З журналу)

скі́льки сяга́є (ба́чить, обхо́плює і т.ін.) / сягне́ (осягне́, захо́пить і т.ін.) о́ко.

На всьому видимому просторі; скрізь, до самого обрію. Приклади

скі́льки й о́ку. — Ото, скільки й оку, усе-усе ваше! Допоки рів (В. Дрозд)
скі́льки о́ка. Скільки ока — Дніпро перед нами лелів і байдуже котив свої хвилі (М. Старицький)
до́ки о́ко вхо́пить. Хіба вже не віриш [у прикмети]? — Не в тім річ. Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар)
скі́льки зір сягне́. Ковилі, ковилі, ковилі… За сонцем сталево-тьмяні, а там, під сонцем,— скільки зір сягне,— сяючі, молочні, як шумовиння (О. Гончар)
скі́льки о́ко моє́ сяга́ло. Далеко внизу був берег, а далі — скільки око моє сягало — вилискувало синє море (Ю. Яновський)
Ці похилі спадисті гори, скільки захопить око, нижчі од Бріярки і через це вони засіяні житом, ячменем, вівсом (І. Нечуй-Левицький)
Скільки око осягне — біліє Гречка переливом сніговим (О. Мисик)
Скільки око сягне, розкинулось біле безмежжя донецького степу (З газети)
Земля лежить, скільки око сягне, розмерзла й чорна (В. Козаченко)
Перед нами, скільки брало око, простирався [простягався] степ (Н. Тихий)
Скільки око обхоплювало — всюди рівний, трохи вже припечений сонцем жовтий простір (Г. Хоткевич)
Хліб! Скільки сягає око, хвилями перекочується, гойдається важке колосся (Д. Ткач)
Внизу, скільки бачить око, виднілися освітлені сонцем просторі луги (Ю. Мокрієв)
За садком в бережині слалися зелені луки, блищали плеса мочарів, зеленіла осока та високі очерети, скільки сягало око (І. Нечуй-Левицький)

моє́ (ва́ше, його́ і т.ін.) ді́ло сторона́.

Що-небудь зовсім не стосується когось; хтось не має ніякого відношення до чогось. Приклади

моє́ ді́ло збо́ку. Посланець здвигав раменами — не знаю, мовляв, наше діло збоку (Г. Хоткевич)
Кажан… цідив крізь зуби:..— Звісно, ваше діло сторона, а моє ні! (М. Хвильовий)
— А ти тут при чім? — Як при чім? — енергійно підхопився з ослона Яцуба.— Тут хати палитимуть, а моє діло сторона? Пляма на всю область, а я збоку (О. Гончар)

[ті́льки] че́рез мій труп!

Уживається для висловлення категоричного протесту проти чиїх-небудь небажаних, неприємних дій, вчинків. Приклади

— Припиніть [руйнувати огорожу] негайно! Ось грамота! — Яка там грамота! Навались, хлопці! Гей, взяли! — Через мій труп! — закричав Мічурін, впавши на землю біля воріт (О. Довженко)

з (зо) дна душі́ моє́ї (се́рця) мого́.

З найглибших почуттів, що приховані від стороннього ока. Приклади

[Нартал:] Щодня вони [патриції] презирством викликали зо дна душі моєї знову звіра і знову я ставав номадом диким (Леся Українка)

не твого́ (мого́, його́ і т.ін.) ро́зуму (ума́, но́са) ді́ло.

Хто-небудь не розуміє, не здатний розібратися в чомусь. Приклади

— Ет, одчепись! Не твого розуму діло. Неблагочестиво для мене голитись та чепуритись, — одказував Соломії Роман (І. Нечуй-Левицький)

Хто-небудь не повинен втручатися; кого-небудь не стосується щось. Приклади

[Семен:] Ти даремно ображаєш Оксану. [Андрій:] Не твого носа це діло (З. Мороз)
— Доки вже вони [багатії] будуть і драти? — Не нашого то ума діло.. Сказано — дай, то й віддай (Панас Мирний)
— Послано тебе орати, так ори.— Ти розумний вказувати, а попробуй сам. Норми такі попридумували, що доки віл виконає, сам ляже в борозну.— Не твого розуму діло (Григорій Тютюнник)
Коли дівчина зрозуміла, що то з торгу продають її молодість, ускочила в хату з плачем.— Тату.. Нікуди я не піду від вас…— А це не твого розуму діло! (М. Стельмах)

ви́йти / вихо́дити на моє́ ( на твоє́, на її́ і т.ін.).

Здійснитися, відбутися, статися так, як хочеться кому-небудь. Приклади

Якби я був усе розмно виговорив, хто знає, чи не на моє би вийшло (Л. Мартович)
— То будемо моноплан будувати? — Моноплан! Моноплан! А що? На моє вийшло! — радів Андрій (С. Васильченко)
— А що, сину, кажу тоді, не на моє вийшло? (Марко Вовчок)
І побачиш, як не на моє вийде (М. Куліш)

Усе моє ношу з собою.

Цей вислів (поширений також у латинській формі — «Omnia mea mecum porto») приписують грецькому філософові VI ст. до н. е. Біанту. Коли перське військо напало на місто Прієну, мешканці його, рятуючись від ворога, втекли, забравши своє майно. Біант також залишив місто, але без речей. Коли його запитали, чому він нічого не взяв, він відповів: «Усе своє (майно) я ношу з собою». Цим він хотів сказати, що лише духовні цінності є справжнім багатством. Приклади

Ми люди тихі, незаздрі, чесні. Нам досить дещиці. В чини не ліземо. Ґрунтів не стягуємо й грошей у бодні не складаємо. Як казали римляни: omnia mea mecum porto. (Вас. Шевчук, Григорій Сковорода)
Він носить все своє з собою.
Носи, лебедику, носи.
І звідки ти такий єси
Мудрований!
(І. Світличний, Анти-Сковорода)

Царство Моє не від світу цього.

Цитата з Євангелія. Коли Пілат спитав Христа, за що саме його переслідують юдеї, Христос відповів: «Царство Моє не від світу цього. Якби воно було від цього світу, то слуги Мої воювали б, щоб не був Я виданий юдеям» (Іван, 18, 36).
У сучасній мові вислів уживають, коли йдеться про протиставлення матеріального і духовного. Приклади

Противно до Максима був Іван характером не практик, а ідеаліст — «чоловік не від миру сього», як у гніві казала на нього Максимова Марта. (Ю. Смолич, Рік народження 1917)
Єпископ: Той викуп там, на небі. Наше царство не сього світу. Хай тіла вмирають, аби повік жили блаженні душі. (Леся Українка, У катакомбах)