МОЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ма «моя, моє»
результат стягнення займенникових форм моя, моє в розмовній мові;
р. [ма] «моя», п. ma, ч. ma, схв. mȃ «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ma | польська |
ма «моя» | російська |
mȃ «тс.» | сербохорватська |
моя | українська |
моє | українська |
má | чеська |
мій (моя́, моє́, мої́)
іє. *mo-jo-, *me-jo-, пов’язані з *me- (основою непрямих відмінків особового займенника 1-ї ос. одн.);
споріднене з прус. meis «мій», лат. meus, гот. meins, нвн. mein «тс.»;
псл. *mojь;
р. бр. болг. мой, др. мои, п. вл. нл. слн. mój, ч. můj, слц. mȏj, м. мој, схв. мȏј, стсл. мои;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мой | білоруська |
мой | болгарська |
mój | верхньолужицька |
meins | готська |
мои | давньоруська |
*mo-jo- | індоєвропейська |
meus | латинська |
мој | македонська |
mój | нижньолужицька |
mein «тс.» | нововерхньонімецька |
mój | польська |
*mojь | праслов’янська |
meis «мій» | прусська |
мой | російська |
мȏј | сербохорватська |
mȏj | словацька |
mój | словенська |
мои | старослов’янська |
můj | чеська |
*me-jo- | ? |
*me- (основою непрямих відмінків особового займенника 1-ї ос. одн.) | ? |
навмі́й «на умі, в думці»
результат стягнення і видозміни виразу на умі, зумовленої, можливо, впливом прислівників з префіксальним нав- і займенника мій або дієслівної форми умі́й;
бр. наўме́ «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
наўме́ «тс.» | білоруська |
на | українська |
умі | українська |
нав- | українська |
мій | українська |
умі́й | українська |
мада́м
запозичення з французької мови;
фр. madame (звернення до жінки, букв. «моя пані») складається з слів ma «моя», форми жін. р. займенника mon «мій», що походить від лат. meus (mea, meum) «мій (моя, моє)», спорідненого з укр. мій, і dame «пані, заміжня жінка»;
р. бр. мада́м, п. Madame, Madam, Madama, ч. слц. madam, madame, болг. мада́ма, схв. мадам, слн. madáme;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мада́м | білоруська |
мада́ма | болгарська |
meus «мій (моя, моє)» (mea, meum) | латинська |
Madame | польська |
займенника mon «мій» | російська |
мада́м | російська |
мадам | сербохорватська |
madam | словацька |
madame | словацька |
madáme | словенська |
мій | українська |
madame «моя» (звернення до жінки, букв. «моя пані») | французька |
madam | чеська |
madame | чеська |
займенника mon «мій» | ? |
dame «пані, заміжня жінка» | ? |
мадо́нна
запозичення з італійської мови;
іт. madonna «пані; богородиця» походить із словосполучення ma donna букв. «моя пані», яке продовжує лат. mea domina «тс.», де mea є формою жін. р. займенника meus «мій», спорідненого з укр. мій, a domina «пані» пов’язане з domus «дім», спорідненим з укр. дім;
р. бр. мадо́нна, п. ч. madonna, madona, вл. слц. madona, болг. мадо́на, схв. мадòна, слн. madôna;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мадо́нна | білоруська |
мадо́на | болгарська |
madona | верхньолужицька |
madonna «пані; богородиця» | італійська |
mea domina «тс.» | латинська |
madonna | польська |
madona | польська |
займенника meus «мій» | російська |
мадо́нна | російська |
мадòна | сербохорватська |
madona | словацька |
madôna | словенська |
мій | українська |
дім | українська |
madonna | чеська |
madona | чеська |
займенника meus «мій» | ? |
domina «пані» | ? |
domus «дім» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України