МОЯ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
ось і моя лепта
Правильніше:
нате й мій глек на капусту; нате й моїх п'ять, щоб було десять
Мова – не калька: словник української мови
Автобіографія і моя автобіографія
Моя автобіографія — тавтологія, виправте: біографія.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Це яскрава сторінка моєї автобіографії. | Це яскрава сторінка моєї біографії. |
я її не виношу
Правильніше:
моя душа її не терпить
Мова – не калька: словник української мови
це мене ністільки не стосується
Правильніше:
це мене анітрохи (ні трохи, аж ніяк, зовсім) не обходить (не дотикається); моя хата скраю
Мова – не калька: словник української мови
це вже моя турбота
Правильніше:
це вже мій клопіт; у тім уже моя голова
Мова – не калька: словник української мови
утримування сім'ї лежить на мені
Правильніше:
утримувати родину – [це] мій обов'язок (моя повинність)
Мова – не калька: словник української мови
не моя вина
Правильніше:
не мій гріх
Мова – не калька: словник української мови
не ликом шитий
Правильніше:
не з лика шитий; не в тім'я битий; і моя душа не з лопуцька
Мова – не калька: словник української мови
моя хата з краю – нічого не знаю
Правильніше:
про мене – нехай вовк траву їсть; аби лихо тихо
Мова – не калька: словник української мови
моє діло сторона
Правильніше:
моя хата скраю
Мова – не калька: словник української мови
мать чесная
Правильніше:
матінко моя! ненько моя! ой лишенько мені (моє)!
Мова – не калька: словник української мови
зовсім байдуже, що буде
Правильніше:
хоч вовк траву їж; після нас хоч потоп; моя хата скраю, я нічого не знаю
Мова – не калька: словник української мови
байдужість
Правильніше:
моя хата скраю, я нічого не знаю
Мова – не калька: словник української мови
Моя хата з краю
Правильніше:
Моя хата скраю
Моя автобіографія
Правильніше:
Моя біографія
мойого чи мого?
Форми родового та давального відмінків присвійних займенників мойого, твойого, свойого, мойому, твойому, свойому належать до просторічних. Їхніми літературними відповідниками виступають мого, твого, свого, моєму, твоєму, своєму. Присвійні займенники чоловічого і середнього роду в місцевому відмінку однини мають варіанти: (на) моєму – (на) моїм, (на) твоєму – (на) твоїм, (на) своєму – (на) своїм, (на) нашому – (на) нашім, (на) вашому – (на) вашім. Частіше вживаються перші з наведених паралельних форм, а в науковому та офіційно-діловому стилях вони є єдино допустимими. Нерідко в реченнях присвійний займенник свій зайвий: «Я веду свій щоденник уже кілька років», «Свою відпустку Микола провів у Карпатах». Тут можна без шкоди для змісту обійтися без свій.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
за моєю думкою
Правильніше:
на мою думку
Мова – не калька: словник української мови
він обманув мої сподівання
Правильніше:
він не справдив моїх сподівань (сподіванок)
Мова – не калька: словник української мови
На (мою, твою… їхню) думку і на (мій, твій… їхній) погляд
Конструкцію на мій (твій… їхній) погляд, що вказує на чиєсь припущення, передбачення, замініть стилістично кращим варіантом: на мою (твою… їхню) думку.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| На мій погляд, краще сформувати нову комісію. | На мою думку, краще сформувати нову комісію. |
За чийсь (свій, мій, його) кошт, чиїмось (своїм, моїм, його) коштом і за чийсь (свій, мій, його) рахунок
Замініть конструкцію за чийсь (свій, мій, його) рахунок, якщо мовиться про оплату чогось грошима, на стилістично кращий варіант: за чийсь (свій, мій, його) кошт, чиїмось (своїм, моїм, його) коштом.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Чи мають право відсилати мене у відрядження за мій рахунок? | Чи мають право відсилати мене у відрядження за мій кошт? |
| Ми приїхали за власний рахунок. | Ми приїхали власним коштом. |
Сказано на мій адрес
Правильніше:
Сказано на мою адресу
я не гірший за інших
Правильніше:
нате й мій глек на капусту; нате й моїх п'ять, щоб було десять
Мова – не калька: словник української мови
це перевершило мої сподівання
Правильніше:
це [було] понад мої сподівання (сподіванки)
Мова – не калька: словник української мови
це не по моїй частині
Правильніше:
це до мене не належить; це до мене не стосується; це не моє діло
Мова – не калька: словник української мови
це не мої проблеми
Правильніше:
то не мій клопіт
Мова – не калька: словник української мови
у моєму розпорядженні година часу
Правильніше:
маю годину часу
Мова – не калька: словник української мови
у моєму розпорядженні
Правильніше:
я маю
Мова – не калька: словник української мови
у мене недостатньо коштів
Правильніше:
не з моєю кишенею
Мова – не калька: словник української мови
сказано в мій адрес
Правильніше:
сказано на мою адресу
Мова – не калька: словник української мови
рахую, що…
Правильніше:
вважаю (думаю, гадаю), що…; на мою думку (гадку)
Мова – не калька: словник української мови
плакали мої гроші
Правильніше:
покотилися (попливли) мої грошики; пропащі мої грошики
Мова – не калька: словник української мови
очі мої тебе б не бачили
Правильніше:
і на очі б не бачити; радий би й повік не бачити; радніший би не бачити
Мова – не калька: словник української мови
не позволю вмішуватися в мої справи
Правильніше:
не дозволю втручатися в мої справи; не дам у кашу собі дмухати
Мова – не калька: словник української мови
не по зубах мені цей горішок
Правильніше:
не на мої зуби цей горішок; я цього не розлущу (не розкушу)
Мова – не калька: словник української мови
на мою долю випало
Правильніше:
мені судилося (випало)
Мова – не калька: словник української мови
з моєї сторони
Правильніше:
щодо мене; як на (про) мене; зі свого (з мого) боку; від себе; від мене
Мова – не калька: словник української мови
Виділення комами вставних слів
Перевірте, чи не пропущено коми перед і після вставного слова чи речення (Правопис. §118 А) п.11).
| КОМА СТАВИТЬСЯ | |
|---|---|
| Для виділення вставних слів і речень, що ними бувають такі слова й словосполучення: бач, бачиш, бачте, безперечно, безсумнівно, безумовно, будь ласка, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, мовляв, може, можливо, навпаки, на жаль, на мій погляд, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, проте, однак, сказати б, справді, щоправда, як видимо, ясна річ і деякі інші | Гірш за те їй [Юноні] не любився [Еней], Що, бачиш, в Трої народився І мамою Венеру звав (Іван Котляревський).
Ну, та, звісно, на те й ходиться біля винограду, на те й працюється, щоб мати користь (Михайло Коцюбинський). Глина, бур'ян, — все летіло з боків униз. Карпо, однак, виліз (Панас Мирний). Немає сонця — І десь воно, проте, живе і світить (Максим Рильський). Та й скажіть мені, будь ласка, яке там добро з тієї брехні? (Марко Вовчок). |
АЛЕ:
| КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ | |
|---|---|
| Якщо такі слова є не вставними, а повнозначними, і виконують одну із синтаксичних ролей | Десь зник і Семен, ..кинув і жінку — не звісно, чи вдова, чи не вдова, а горюй сама на світі (Іван Микитенко).
Мені здається, що вже пізно. Стало зрозуміло, що ніхто не прийде. Головне відділення нині таки працює. |
| Після проте, однак, коли вони є сполучниками і стоять на першому місці в головному або підрядному реченні | І земля, і вода, і повітря — все поснуло. Однак та нічна тиша повна всякими згуками (Михайло Коцюбинський).
Руки і ноги тремтіли у неї од слабості, проте вона уперто намагалася злізти з ліжка (Степан Васильченко). |
| Вставні слова не виділяються комами, якщо вони належать до відокремлених членів речення | Дмитро, очевидно поспішаючи, не поснідав. Пор.: Дмитро, поспішаючи, очевидно, не поснідав. Надвечір, мабуть годині о шостій, почався дощ. Пор.: Я буду у вас сьогодні, мабуть, увечері. |
| Якщо сполучник а (рідше але) відноситься до вставного слова, він комою не виділяється — а власне, а втім тощо | Ти все дбаєш за мене — а головне, знаєш, чим зробити мені приємність (Михайло Коцюбинський). |
| Не виділяються комами такі слова: адже, все-таки, все ж таки, наче, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, які не є вставними | Кажуть, нібито ці доти тягнуться від самих Карпат аж до Чорного моря (Олесь Гончар). |
Хоч і як я шаную, попри всю мою повагу і при всій повазі
Замініть нехарактерний для української мови вислів при всій повазі на стилістично кращий варіант: хоч і як я шаную (поважаю) (вас); попри всю мою пошану (повагу) (до вас).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| При всій повазі до представників нашої дипломатії, але торгово-економічними відносинами мають займатися не дипломати. | Попри всю мою пошану до представників нашої дипломатії, але торгово-економічними відносинами мають займатися не дипломати. |
по-мойому (по твойому)
Правильніше:
на моє (твоє)
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Без золота, без каменю, без хитрої мови
Ми вже бачили, що багато мовних зворотів, яких ми вживаємо, мають своїх близнят у живій мові народу. Наводимо кілька прикладів.
1. Вислів багато важити заміняють на відігравати велику роль: «У нашому ділі багато важить бригадир». — «У нашому ділі велику роль відіграє бригадир».
2. Вислів жити своєю головою заміняють на бути самостійною людиною: «Вона ніколи не житиме своєю головою». — «Вона ніколи не буде самостійною людиною».
3. Вислів брати (взяти) під своє крило заміняють на брати (взяти) під своє покровительство: «Когось же треба взяти під своє крило». — «Когось же треба взяти під своє покровительство».
4. Вислів як на мене заміняють на згідно з моїми поняттями, вислів як на інших — на згідно з поняттями багатьох: «Як на інших, то хто б став про це говорити». — «Згідно з поняттями багатьох, то хто став би про це говорити».
5. Вислів держати себе заміняють на поводитися: «Держи себе як годиться». — «Поводься, як вимагають правила пристойності».
6. Вислів чого це заміняють на з якої речі: «Чого це я маю пасти задніх?» — «З якої речі я повинен відставати?»
7. Слово по-дурному заміняють на безрезультатно (без жодних результатів), даремно (російське понапрасну): «Ходить він, ходить, і все по-дурному». — «Ходить він, ходить і все без жодних результатів».
8. Вислів краще, ніж хто заміняють на краще, ніж хто-небудь інший, краще, ніж де — на краще, ніж деінде (де-небудь в іншому місці): «У клубі веселіше, ніж де». — «У клубі веселіше, ніж деінде».
9. Вислів так і знай, що заміняють на можна бути впевненим, що: «Так і знай, що буде дощ». — «Можна бути впевненим, що буде дощ».
10. Вислів гострий на язик — кровне близня слову дотепний: «Дивись, який гострий на язик!» — «Дивись, який дотепний».
11. Слово знай — близня слів безупинно, безперестану: «Дівчата, знай, співають». — «Дівчата безупинно співають».
12. Вислів хай там як заміняють на як би не: «Хай там як вороги скачуть, нічого не зроблять». — «Як би вороги не скакали, а нічого не зроблять».
13. Вислів із цього не буде діла заміняють на це абсолютно безперспективно: «З тупого шила не буде діла». — «Тупе шило — абсолютно безперспективний інструмент».
А тепер пригляньмось до наших близнят у невеликому тексті.
1. Багато важило й те, що вона жила своєю головою, нікого не брала під своє крило й з усіма була проста. Як на інших, то й їй не слід було б держати себе так. По-дурному це все. Гостре на язик вуличне інформбюро, знай, переконувало всіх: «Хай там як вона старається — з того всього не буде діла».
2. Велику роль відігравало й те, що вона була самостійною людиною, нікого не брала під своє покровительство й з усіма трималася просто. Згідно з поняттями багатьох, то їй не слід було б поводитися так. Це все не дасть жодних результатів. І дотепне вуличне інформбюро безупинно переконувало всіх: «Як би вона не старалась, її старання — абсолютно безперспективна справа».
Прочитавши обидва уривки, ми ще доходимо висновку, що ніколи не зле, вивчаючи літературну мову, прислухатись і до гомону вічно свіжого джерела, яким є жива народна мова.
Цю нотатку, а з нею ще 11 виявлено в рукописному фонді автора.
1. Вислів багато важити заміняють на відігравати велику роль: «У нашому ділі багато важить бригадир». — «У нашому ділі велику роль відіграє бригадир».
2. Вислів жити своєю головою заміняють на бути самостійною людиною: «Вона ніколи не житиме своєю головою». — «Вона ніколи не буде самостійною людиною».
3. Вислів брати (взяти) під своє крило заміняють на брати (взяти) під своє покровительство: «Когось же треба взяти під своє крило». — «Когось же треба взяти під своє покровительство».
4. Вислів як на мене заміняють на згідно з моїми поняттями, вислів як на інших — на згідно з поняттями багатьох: «Як на інших, то хто б став про це говорити». — «Згідно з поняттями багатьох, то хто став би про це говорити».
5. Вислів держати себе заміняють на поводитися: «Держи себе як годиться». — «Поводься, як вимагають правила пристойності».
6. Вислів чого це заміняють на з якої речі: «Чого це я маю пасти задніх?» — «З якої речі я повинен відставати?»
7. Слово по-дурному заміняють на безрезультатно (без жодних результатів), даремно (російське понапрасну): «Ходить він, ходить, і все по-дурному». — «Ходить він, ходить і все без жодних результатів».
8. Вислів краще, ніж хто заміняють на краще, ніж хто-небудь інший, краще, ніж де — на краще, ніж деінде (де-небудь в іншому місці): «У клубі веселіше, ніж де». — «У клубі веселіше, ніж деінде».
9. Вислів так і знай, що заміняють на можна бути впевненим, що: «Так і знай, що буде дощ». — «Можна бути впевненим, що буде дощ».
10. Вислів гострий на язик — кровне близня слову дотепний: «Дивись, який гострий на язик!» — «Дивись, який дотепний».
11. Слово знай — близня слів безупинно, безперестану: «Дівчата, знай, співають». — «Дівчата безупинно співають».
12. Вислів хай там як заміняють на як би не: «Хай там як вороги скачуть, нічого не зроблять». — «Як би вороги не скакали, а нічого не зроблять».
13. Вислів із цього не буде діла заміняють на це абсолютно безперспективно: «З тупого шила не буде діла». — «Тупе шило — абсолютно безперспективний інструмент».
А тепер пригляньмось до наших близнят у невеликому тексті.
1. Багато важило й те, що вона жила своєю головою, нікого не брала під своє крило й з усіма була проста. Як на інших, то й їй не слід було б держати себе так. По-дурному це все. Гостре на язик вуличне інформбюро, знай, переконувало всіх: «Хай там як вона старається — з того всього не буде діла».
2. Велику роль відігравало й те, що вона була самостійною людиною, нікого не брала під своє покровительство й з усіма трималася просто. Згідно з поняттями багатьох, то їй не слід було б поводитися так. Це все не дасть жодних результатів. І дотепне вуличне інформбюро безупинно переконувало всіх: «Як би вона не старалась, її старання — абсолютно безперспективна справа».
Прочитавши обидва уривки, ми ще доходимо висновку, що ніколи не зле, вивчаючи літературну мову, прислухатись і до гомону вічно свіжого джерела, яким є жива народна мова.
Цю нотатку, а з нею ще 11 виявлено в рукописному фонді автора.
По-мойому вийшло
Правильніше:
На моє вийшло
Моє особисте враження
Правильніше:
Особисте враження
Лелеку мій, лелеченько
Правильніше:
Лелеко мій, лелеченьку