МИНАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

МИНА́ТИ а́ю, а́єш, недок., МИНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.

кого, що і без прям. дод. Пересуваючись уперед, залишати кого-, що-небудь позаду, у стороні; поминати, проминати. Приклади
  • Михайлик тим часом поштиво вклонявся до всіх, хто минав його. (О. Ільченко)
  • – Худого мене кулi минали. (Р. Андріяшик)
  • Їхали степами й лісами, минали міста і села, й пригод їм лучилося чимало. (Ю. Мушкетик)
  • Він відчув, що голова його паморочиться .. Їхав посередині вулиці, старанно минаючи мертві й напівмертві тіла. (Д. Білий)
  • Минаємо паркову алею, перетинаємо дорогу і дивимося на озеро. (С. Андрухович)
тільки 3 ос., що. Проходити, протікати недалеко від чого-небудь (про шлях, річку і т. ін.). Приклади
  • Там Рось минає чималий скелистий острів Замок і знов зливається з своєю Самовілкою. (І. Нечуй-Левицький)
  • Через кілометр дорога, минаючи Гребенище, поверне на південь, у пустку, серед якої над Яловичорою і Саратою губиться кілька хуторів. (Р. Андріяшик)
  • Минувши ярок, шлях повертав геть круто поза садком. (Панас Мирний)
тільки недок., 3 ос., без дод. Проноситися в полі зору того, хто їде, біжить або йде мимо, і залишатися позаду. Приклади
  • Тихович біжить наперед. Сплетені вусиками лози запинають йому дорогу, скроплюють росою .. Кущ минає за кущем, рядок біжить за рядком.... (М. Коцюбинський)
  • М'який вагон. Поля широкі пливуть, кружляють за вікном. Блакитні гони і могили. Минають села, наче сни. (В. Сосюра)
кого, що. Їхати, іти, не зупиняючись, не звертаючи уваги; обминати (див. обмина́ти1 1). Приклади
  • Хто йде, їде – не минає [кобзаря]: Хто бублик, хто гроші. (Т. Шевченко)
  • Як вітер, летиш з гори, минаєш дім за домом, з однієї вулиці перелітаєш у другу. (Б. Лепкий)
  • Там берег, мати і жона... Забудь про них, матросе! Пускай співучий лот до дна, Минай мілини й коси. (М. Рильський)
  • З грядки через подвір'я до нього дрібно поспішає старенька згорблена словачка. – Просим вас, не миніть моєї господи, завітайте хоч на єдину хвильку!... (О. Гончар)
перен., перев. із запереч. част. не. Обминати своєю увагою, не згадувати в розмові. Приклади
  • – Оттак було сказала [Химка] раз і на пана Пістряка, – що то! і старшини не минула! – що буцімто він у чоловіка бджоли підрізав. (Г. Квітка-Основ'яненко)
перен. Залишати поза увагою; пропускати. Приклади
  • Подивіться лишень добре, Прочитайте знову Тую славу. Та читайте Од слова до слова, Не минайте ані титли, Ніже тії коми. (Т. Шевченко)
  • Описуючи, скажімо, хліборобські знаряддя, ніяк не можна етнографові минути питання сільського господарства, агротехніки. (М. Рильський)
перен. Уникати чого-небудь (часто тяжкого, неприємного). Приклади
  • Одної смерті не минеш, а двох не буде. (прислів'я)
тільки 3 ос. Не зачіпати, обходити кого-небудь (про тяжкі випробування, переживання). Приклади
  • – Спи, Христе, хай тебе минає те лихо, що мене строщило!... (Панас Мирний)
  • За відступництво нікого не минає кара.... (Р. Іваничук)
  • Хату Харитона Шакули, що стоїть он-он межи тополями на краю села, також не минуло те горе, що, здається, нікого не минає. (М. Коцюбинський)
  • – Біда, діду! – стогоном виривається з глибини душі чоловіка. – Таки не минула нас лиха година. (М. Стельмах)
тільки 3 ос., кому і без дод. Проходити, завершуватися (про час, життя, його періоди, якісь події і т. ін.). Приклади
  • Що буває, те й минає. (Номис)
  • Минають літа. Вихор подій котиться над світом, над Африкою. (О. Бердник)
  • Чи все засіяне пожну? Бо літо вже моє минає.... (О. Білаш)
  • І літо минуло, і осінь приспіла, І листям пожовклим всі стежки покрила. (Л. Глібов)
  • Минули жнива, і Василина впросила матір, щоб вона одвела її на службу. (І. Нечуй-Левицький)
безос. Приклади
  • Отакий-то мій Ярема, Сирота багатий, Таким і я колись-то був. Минуло, дівчата.... (Т. Шевченко)
  • Понад місяць минуло, перше ніж позбувся він своїх ран. (О. Довженко)
Зникати, слабшати (про почуття, настрій і т. ін.). Приклади
  • Апатія трохи минає, а напади біснуватості теж зникають. (Леся Українка)
  • Минала заздрість, гамувався шал. (М. Зеров)
  • – Як ви думаєте, діду, чому любов минає? (М. Матіос)
  • Галин переляк минув, та серденько билося. (Марко Вовчок)
перен. Проходити безслідно, без наслідків (перев. поганих); безкарно. Приклади
  • Не минула слава тая, Не марне пішла. Удовиця у М'ясниці Сина привела. (Т. Шевченко)
  • Не мине лихо, видко, й за панську землю. (М. Коцюбинський)
безос. Приклади
  • Спочатку йому минало, а далі почали й сваритись. (А. Свидницький)
тільки недок. Наближатися до кінця, закінчуватися (про відрізок часу, тривалість існування чого-небудь). Приклади
  • Минає зима. Ясне сонечко любо світить та гріє. (Панас Мирний)
  • Минала ніч, вікно уже синіло. (В. Сосюра)
  • Пора було повертатись до Чернігова, відпустка незабаром минала. (Л. Смілянський)
  • Минає ще з чверть години майже цілковитої тиші, і з боку шосе виникає рев автомобіля. (Ю. Андрухович)
безос. Приклади
  • Минало з полудня, а в селі тихо, нема нічого. (М. Коцюбинський)
кому. Сповнюватися (про досягнення кимось певного віку). Приклади
  • Уже шістнадцятий годок минає Олесі, вже й свати почали в хату навертатись. (Марко Вовчок)
  • Мені минав сімнадцятий. (Ірина Вільде)
  • Коли доньці Астіага Мандані минало тринадцятий рік, Астіагові з'явилось у сні дивне видіння. (І. Білик)
  • Мій син ще зовсім хлопець: тільки що минув вісімнадцятий рік. (І. Нечуй-Левицький)
безос. Приклади
  • Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. (Т. Шевченко)
  • Лев Самсоній був уже досить похилого лев'ячого віку. Йому минало сьогодні тридцять років. (В. Нестайко)
  • Ось уже мені й за сорок минуло, а все служу, на людей роблю.... (Панас Мирний)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.