ПОМИНАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОМИНА́ТИ
Віддаючи шану, називати, згадувати кого-, що-небудь.
Приклади
- Видаючи його [альманах] на спомин Котляревського, буде великим гріхом не пом'янути нашого першого драматичного письмовця драматичним утвором. (Панас Мирний)
- У Зубівку ми прибули З грузинськими гостями, з посланцями Од всіх трудящих рідної Москви, Щоб пом'януть ім'я Гурамішвілі. (М. Рильський)
заст.
Пригадувати (у 1 знач.).
Приклади
- Поминаючи мак, їжте й так. (приказка)
- – Випиймо, о. Мойсей, як ми колись випивали .. Пом'янімо дні наших веселих молодощів! (І. Нечуй-Левицький)
- Терентій не сумнівався, що Мар'ян знову навідається до оселі, щоб пом'янути в ній Фросину. (М. Стельмах)
розм.
Молитися за здоров'я живого або за упокій померлого.
Приклади
- Я ніколи не зачепила малої дитини, за всіх молюся Богу, ще й Параску .. поминаю в молитвах. (І. Нечуй-Левицький)
- Сяде [Максим] собі у садочку... І вдову згадає І за її грішну душу Псалтир почитає. Катерину о здравії Тихенько пом'яне! (Т. Шевченко)
Справляти поминки, брати участь у поминках.
Приклади
- То було на самі проводи, і треба було через кладовище йти, де на гробках у той день усі поминають своїх родичів. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Прийшли проводи. Треба, думаю, пом'янути свого покійничка. (І. Нечуй-Левицький)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПОМИНА́ТИ
кого, що.
Проходити або проїжджати повз кого-, що-небудь; минати.
Приклади
- Поминаючи садибу міського голови, Мічурін і його дружина не чули, що говорилось про них на повитій диким виноградом веранді. (О. Довженко)
- Наче вихор, полетів Сірий під гору; поминаючи своє військо. (Ю. Яновський)
- Мій машталір, в'їхавши на двір, поминув мазанку і зупинив коней біля рубленої хати. (О. Стороженко)
- Гетьман поминув полковника і пішов до відчиненої хати. (Іван Ле)
- – Ми багато днів поминали островки. (Ю. Яновський)
- “Лахтак”, поминувши маленький острівець, заходив у протоку. (М. Трублаїні)
- – Карпе! Держи-бо цабе! – крикнув батько на сина. – Поминай колесом отой каторжний горбок. (І. Нечуй-Левицький)
- Але подушка поминула його та влучила благочинного по голові. (І. Нечуй-Левицький)
- Що ж ти [куля] рвалася з дула, Що ж мене ти поминула. (А. Малишко)
кого.
Пропускати кого-небудь у дії, що поширюється на інших; обхо́дити.
Приклади
- Мина почастував горілкою передніше молодиць, а потім себе, а парубків поминув. (І. Нечуй-Левицький)
- Мічурін почав роздавати членам ревкому яблука .. Дістав яблуко й Рябов. Узяв і зніяковів – йому здавалось, що Мічурін помине його. (О. Довженко)
- Уже з місяць Семен Федорович Коляда десятою дорогою обходив Маланчину хату, та біди своєї не поминув. (М. Зарудний)
- Вміло поминав автор цензурні рогатки.
- Він розповів Міхонському зміст поеми, .. поминаючи побутові картини. (І. Франко)
- Сурмач поминає всі ці свої спогади. (Ю. Яновський)
- – Я помину причини, з яких сумні наслідки повстали, а сконцентруюся на самім результаті, котрий привів мене нині до вас... (О. Кобилянська)
- Поминаючи вже те, що самі оповідання [“Громадські промисловці”] написані не дуже вдатно, мова їх вражає занадто локальним характером і навіть мені .. годі часом зрозуміти те, що пише в тих оповіданнях д. Ковалів. (М. Коцюбинський)
- Поминаємо докори з боку людей, подразнених у своїй амбіції тим, що ми відкинули їх власні вірші. (І. Франко)
- Розсердив мене “Вісник”, поробивши з моєї статті цитати тільки про Стефаника і зовсім поминувши мою характеристику Ваших творів. (Леся Українка)
тільки док., заст.
Відійти в минуле, пройти (про час, певні події і т. ін.); минути.
Приклади
- Скільки літ поминуло, прошуміло століть, І як пам'ятник слави – Запоріжжя стоїть. (Я. Шпорта)
- Поминули й жнива. (М. Коцюбинський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.