ЛУПАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЛУПА́ТИ а́ю, а́єш, недок., що.

Відбивати частини від цілого; колупати (у 1 знач.). Приклади
  • Остався він у Криму, лупає сіль вагову. (з казки)
  • [Козаки:] Ой, лучче б ми, запорожці, Круту гору лупали, Ніж у тюрмі, у кайданах, Шість літ пропадали. (І. Нечуй-Левицький)
  • “Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод Не спинить Вас!”. (І. Франко)
  • Бійці довбали навперемінно, лупаючи стіну дедалі глибше. (О. Гончар)
  • Була то остання каменюка, і для паркану матеріалу досить. Не треба вже бігти щовечора на річку й лупати камінь. (Валерій Шевчук)
Віддирати, відокремлювати верхній шар чого-небудь. Приклади
  • – Уже час у печі розпочинати, – сказала Христя, стоячи коло печі і лупаючи припічок. (Панас Мирний)
Розбиваючи, ламати що-небудь. Приклади
  • Вони розбивали комори, лупали скрині, палили акти на володіння ґрунтами й людьми. (П. Панч)
  • З-за гір, як і з-за моря, доволі часто набігали хмари, тріскав, лупаючи піднебесні скелі, грім, й одразу ж по тій тріскотняві випадали дощі. (Д. Міщенко)
Бити, сильно стукати по чомусь. Приклади
  • Хурдиґа сипала без угаву, без відпочинку сніжним горохом, .. лупала по кущах, ковтала по піскових галявинах, цюкала в вивернені колоди. (Б.-І. Антонич)
  • Як мені хочеться, щоб цей цокіт [копит козачих коней] почув і мій син, щоб він лупав у його пам'яті, у його серці все життя.. (Ю. Мушкетик)

ЛУ́ПАТИ аю, аєш, недок., фам.

Те саме, що клі́пати 1. Приклади
  • Спокійно й мовчки лежала дитина і все лупала та зиркала вгору оченятами. (І. Нечуй-Левицький)
  • Він лупав обпаленими повіками, плямкав губами. (Ю. Мушкетик)
перен. Світити слабким, нерівним, миготливим світлом (про зірки). Приклади
  • Зорі на дощ дмуться та лупають. (Номис)
  • Нігде ніщо не шерхне, одні зорі лупають з темного неба. (Панас Мирний)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.