КОЛИ — ТЛУМАЧЕННЯ

КОЛИ́ присл.

часу, також із частками ж, то. В який час. Приклади
  • Співай же їм, мій голубе, Про Січ, про могили, Коли яку насипали, Кого положили. (Т. Шевченко)
  • Коли, як і чому понесло Коржа з України аж до Сибіру – того ніхто не знав, та й він сам не любив про це розводитись. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Черниш аж тепер помітив, що вдарив його міною, яка не знати коли і яким чином опинилася у нього в руці. (О. Гончар)
Уживається в питальних реченнях. Приклади
  • – Коли ж тебе, матінко, дожидати в гості – чи глибокими снігами, чи зеленими лугами, чи вишневими садами? (І. Нечуй-Левицький)
  • І всі його питали, мов пророка: – Коли ж той день? Чи довго ще ся ніч? (Леся Українка)
  • – А коли скажеш? – Коли?.. Коли?.. Їй-богу, не знаю. (В. Винниченко)
  • – А коли відбудеться суд? – Може, завтра. А може, й зараз.... (В. Нестайко)
Уживається в риторичних запитаннях і вигуках, що передбачають негативну відповідь. Приклади
  • Катря, дивлячись у віконце, промовила: – Усе хмари, усе негода! Коли вже те ясно буде! (Марко Вовчок)
  • – Забери його [карбованця] .. Коли ще в житті таку дурницю матимеш? (М. Стельмах)
  • Коли-то він побачить оте пресвітле диво?.. І чи побачить?... (Василь Шевчук)
неознач., розм. У який-небудь час; коли-небудь. Приклади
  • – Прощай! – сказав Осел, – навідайсь ще коли, Бувай здоров, небоже! (Л. Глібов)
  • Хіба коли забуду я, як плакав він, мій чорнобривий. (В. Сосюра)
Час від часу; іноді, інколи, деколи. Приклади
  • То було коли озветься [Катря] до нас із Марусею словом сердечним .. То зовсім одцуралася усіх. (Марко Вовчок)
При протиставленні двох речень або членів речення, повторюючись на початку кожного або перед кожним, означає: інколи... інколи. Приклади
  • Оришка сяде, а Чіпка, – коли сидить, коли лежить.... (Панас Мирний)
відносний. Уживається як сполучне слово.
у знач. част.

КОЛИ́ спол.

часу. Уживається на початку підрядного речення часу.
умовний. Уживається на початку підрядного умовного речення (інколи із співвідносними словами так, то, тоді у головному реченні).

кол

Опціон, що дає право купити цінні папери або товар за фіксованою ціною протягом певного терміну в обмін на сплату погодженої заздалегідь суми.
Вимога виплатити маржу.
Короткий період під час біржових сесій, протягом якого укладення угод обмежується однією позицією.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

КОЛО́ТИ колю́, ко́леш, недок.

кого, що чим і без дод. Натискати або проколювати чим-небудь гострим, спричиняючи біль. Приклади
  • Горе тобі, воле, коли тебе корова коле. (прислів'я)
  • Вона [панночка] мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коле. (Марко Вовчок)
  • Вони знущалися над ним: кололи, били, – та нічого їм не сказав юнак. (П. Тичина)
  • – Слухати уважно! – проголосив Заєць енергійно. – Ножики, олівці, мотузки, черепки, голки й інші металеві й скляні знаряддя, щоб різати, колоти, штрикати, в'язати, писати тощо, – прошу скласти на цей стіл. (І. Багряний)
кого, що і без прям. дод. Викликати відчуття болю, що нагадує укол (про мороз, вітер і т. ін.). Приклади
  • Хай мороз не коле так – В мене шапка з кролика. (Г. Бойко)
  • Гострі сніжинки кололи обличчя. (С. Журахович)
безос., у чому. Боліти (про відчуття гострого, різкого болю, кольки). Приклади
  • Пропасниця тіпала ним, гарячка палила вогнем, а в грудях так кололо, що він на превелику силу діставав собі воду. (М. Коцюбинський)
  • Вова біг, доки не почало колоти в боці. (О. Копиленко)
кого чим і без дод. Уражати кого-небудь, встромляючи в тіло вістря зброї. Приклади
  • Хто рачки ліз, а хто простягся, Хто був шкереберть, хто качався, Хто бив, хто різав, хто колов. (І. Котляревський)
  • У сотниковім дворі господаря мало не убили до смерті .. Ганялися за людьми й кололи їх шаблями. (Г. Хоткевич)
  • Сто тридцять орлів налетіло на німецько-гайдамацький загін .. Врізалися у самий табір на сільській площі, кололи, стріляли впритул, збивали з коней. (О. Довженко)
кого. Забивати ударами ножа (про свиней). Приклади
  • Кололи свиней, і несамовитий крик їх розносився по всьому селу. (Панас Мирний)
  • Баба Федора своє порося ще пожаліла колоти, хай підросте. (О. Донченко)
  • За возовнею, а її згори було найкраще видно, кололи кабана. (Ю. Логвин)
  • У Каландріна на хуторі під Флоренцією був двір, що він узяв за жінкою; з того двора він мав деякі прибутки і щороку проти Різдва їздив туди разом із нею колоти кабана на солонину. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
що. Розсікати, подрібнювати на частини що-небудь тверде. Приклади
  • – На дривітні колоддя кололи, у дрова рубали. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Треба знову возити дрова з лісу. Потім пиляти їх, потім колоти. (В. Винниченко)
  • Біля сарая Галаган колов дрова. (А. Головко)
  • Двірники кололи на асфальті лід, дрібні крижинки вилітали з-під ломів. (Є. Гуцало)
Те саме, що вко́лювати 2. Приклади
  • В лікарні ми пробули цілісінький місяць. Нас через день кололи в живіт, і уколи ті були дуже болючі. (А. Дімаров)
  • – Якби не ця брехня, до вас би, Вiкторе, не повернулися найгiршi спогади з минулого. Вас не били б по головi, не кололи б шприцом, не накачували б рiзною гидотою. (А. Кокотюха)
  • – Психопатка. З десяток швів на руках – не інакше, як жили різала. Не коліть у вену та й не коліть. А що мені робити, коли пульс зникає? (Ю. Іздрик)
кого чим, перен. Ображати когось неприємними зауваженнями; в'їдливо дорікати кому-небудь. Приклади
  • П'є [Максим], гуляє; з шинкаря насміхається; з кріпаками панібратається, жалкими докорами їх коле. (Панас Мирний)
  • Для когось у них знаходився і сміх, і доброта, і пестощі, а його [Тимофія] вони вічно кололи одним: “За що ми тобі гроші платим?”. (М. Стельмах)

КО́ЛОТЬ і, ж., діал.

Замерзла грудками грязь на дорозі. Приклади
  • З хлібом управились, а одвезти у місто на базар або на ярмарок куди – колоть же така – ні з двору! (Панас Мирний)

КО́ЛО а, с.

Замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра. Приклади
  • По дзеркальному склу води неквапливо розходилися кола. Коло за колом. (В. Домонтович)
  • Літак вже набрав чималу висоту і тепер летить, роблячи велике коло над аеродромом. (В. Собко)
  • Стрiлами по черзi падають [чайки] униз, на сполоханi косяки риби, iншi описують коло, а коли тi, що опустилися, йдуть вгору, падають iншi. (Р. Андріяшик)
Така крива, утворена з різних предметів. Приклади
  • Простягалися стомлені в самоті руки [Марусі], заломлюючися в гнучке коло, вигинався в солодких хвилях стан. (Г. Хоткевич)
  • Цвинтар витискує з кола дерев прадавню, як намальовану, церковицю. (М. Стельмах)
у знач. присл. ко́лом. Утворюючи таку криву. Приклади
  • У блакитному просторі Заходили колом зорі. (П. Грабовський)
  • Запорожці почали оточувати братів колом. (А. Кащенко)
  • Соромливо, взявшися за руки, пішли дівчата колом. (О. Іваненко)
Частина площини, обмежена такою замкненою кривою; круг. Приклади
  • Вася наблизив ліхтарик до зошита. Ввімкнув. Маленьке світле коло вихопило з мороку червону палітурку. (О. Бердник)
Майданчик, вільна ділянка у формі круга для бігу, танців і т. ін. Приклади
  • Першій парі танцюристів охоче дали коло. (С. Чорнобривець)
Замкнений кільцем ланцюжок людей. Приклади
  • Пари почали виступати наперед і утворили величезне барвне коло. (І. Франко)
  • Йон відділився від купки парубків, підскочив до танцюючого кола, розірвав його, вхопив за руки двох дівчат.... (М. Коцюбинський)
  • – Ану, розступись! Натовп колихнувся, дорогу дав Матюсі в коло. (А. Головко)
  • Наступного ранку лужицькі серби потяглися з городу довгою-предовгою валкою, йшли піші й комонні, їхали на возах із жонами, дітьми й старцями, й руська рать, розчепивши коло, беззлобно проводжала їх очима. (І. Білик)
Предмет, що має форму круга або кільця. Приклади
  • Піднімається ясне сонечко. З-за гори викочується його іскристе коло і грає широкими кружалами. (Панас Мирний)
  • – Де та пластинка? – запитує комбат. – Ану, дайте сюди! І, поклавши на коло, сам починає накручувати. (О. Гончар)
  • На високому залізному стовпі величезне коло, а до того кола на довгих ланцюгах крісельця причеплені. Крутиться коло, і крутяться крісельця на ланцюгах. (В. Нестайко)
Те саме, що ко́лесо 3. Приклади
  • З потоків летять діаманти, Млиновеє коло шумить. (Леся Українка)
  • Роман прямує до греблі, біля якої вже дівочі голоси просять, щоб зійшов місяць, як млинове коло. (М. Стельмах)
Хороводний танок, виконавці якого розташовуються ланцюжком, у формі замкненої або розімкненої кривої. Приклади
  • [Перелесник:] Там мої сестриці, там гірські русалки, вільні Літавиці, будуть танцювати коло по травиці. (Леся Українка)
  • Для танцю коло характерне розташування танцюристів замкнутим або розімкнутим колом (іноді в центрі – соліст). Виконується під акомпанемент народних музичних інструментів, співу. (з наук.-попул. літ.)
  • Навколо нього [озера], над самою водою, взялися за руки чубатенькі верболози та й ведуть навзаводи, мов діти, своє зелене коло. (М. Стельмах)
перен. Певна ділянка, зона, сфера і т. ін. чого-небудь. Приклади
  • Кожен учасник експедиції мав своє коло обов'язків, заздалегідь розроблене під час підготовки подорожі. (В. Владко)
  • – Ось те коло питань, що всіх нас не в жарт пече. (Ю. Андрухович)
Перелік таких ділянок, зон, сфер і т. ін. Приклади
  • Коло громадських тем [у творчості М. Рильського] поширюється і виходить на обрії загальнонародних інтересів. (А. Малишко)
перен. Сукупність, група людей, об'єднаних якими-небудь інтересами, зв'язками і т. ін. Приклади
  • Вона могла йому багато дечого розповісти, бо більше за всіх жінок зі свого кола думала, читала, прислухувалася, придивлялася до того, що робилося зараз навкруги. (Д. Бузько)
  • Були “обмиті” капітанські погони, були проголошені тости за тісним столом в колі друзів у офіцерській їдальні. (Н. Рибак)
  • До трапези в Трикліні .. запрошувано, згідно з ритуалом, тільки точно визначене коло людей, до яких Агапіт не належав. (П. Загребельний)
перев. мн. Певні групи населення чи суспільні угруповання. Приклади
  • Щораз ясніше інтерес читацьких мас і письменницького кола відходить від ліричної поезії до новели, до повісті, до роману. (М. Зеров)
  • Мічурін, проживши понад сорок з чимось років в злигоднях, став, нарешті, відомий широким народним колам. (О. Довженко)

КО́ЛО прийм., з род. в.

Уживається на позначення місця із зазначенням особи, предмета, поблизу яких відбувається дія, хтось чи щось міститься, перебуває і т. ін.; біля. Приклади
  • Коло Максима стояв п'ятилітній синок Борис. (І. Багряний)
  • Праворуч коло стіни стояло за ширмою її ліжко. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Нам було видно щоглу і сонний кораблик, що стояв коло берега. (В. Близнець)
Уживається на позначення незначної відстані від чого-небудь; поблизу. Приклади
  • Жила собі удова коло Києва, на Подолі, та не мала щастя-долі. (Марко Вовчок)
  • Достеменно знає тільки, що буде це коло берегів кавказьких в зоряну літню ніч. (О. Гончар)
Уживається у знач. прийм. над, біля при дієсловах поратися, клопотати, доглядати і т. ін. та похідних від них іменниках. Приклади
  • Коло свекрухи Галя, як коло рідної матері, ходить; годить їй у всячині. (Панас Мирний)
  • Гнат порався коло шлеї та часом споглядав на Настю. (М. Коцюбинський)
  • А в коваля сьогодні вже завізно: Той борону, той кремера притяг, Той коло плуга метикує хитро. (М. Рильський)
Уживається у знач. прийм. близько, біля при числівниках на позначення приблизної кількості. Приклади
  • Я б ніколи не сказав, що їй було коло ста років. (С. Васильченко)
  • За три дні наловлено було коло півсотні лірників і кобзарів. (Ф. Бурлака)
При неточному позначенні часу. Приклади
  • Коло осіннього Миколи, Обідрані, трохи не голі, Бендерським шляхом уночі Ішли цигани. (Т. Шевченко)
  • Коло Різдвяних свят о. Василь трохи занедужав. (М. Коцюбинський)
  • Пам'ятаю один випадок, що трапився зі мною десь, певно, навесні 1910 року, або ж коло того. (В. Домонтович)

КО́ЛА и, ж.

Високе тропічне вічнозелене дерево родини мальвових із невеликими дзвоникоподібними квітками, зібраними у волоть, та плодами, які містять кофеїн і теобромін та використовуються в медицині й харчовій промисловості. Приклади
  • Кола поширена в екваторіальній зоні країн Африки, культивується у тропічних країнах. (з наук. літ.)
  • Плем'я ібо, що живе на сході Нігерії, називає колу священною. (із журн.)
Плід цього дерева, схожий на м'ясисту коробочку з насінням. Приклади
  • Ко#ли здавна мали значення в міновій торгівлі народів Західної Африки, тепер їх використовують у медицині та харчовій промисловості, зокрема – у виробництві популярних напоїв (кока-коли і пепсі-коли). (з наук.-попул. літ.)
розм. Те саме, що ко́ка-ко́ла. Приклади
  • Перед Хедою стояла пластикова склянка з колою. (В. Шкляр)
  • Колу винайшов американський фармацевт Джон Пембертон 29 березня 1886 р. в Атланті (штат Джорджія, США) як новий лікувальний напій “від усіх нервових розладів”. І вже через п'ятдесят років після винаходу кока-кола стала для американців чимось на зразок національного символу. (із журн.)

КО́ЛІ невідм., ч. і ж.

Група порід довгошерстих службових собак з витягнутою мордою, які походять із Шотландії та Північної Англії; шотландська вівчарка. Приклади
  • Руда або чорна шерсть, на грудях і шиї – білий “комірець”, на лапах – білі “шкарпетки”, біла плямка на кінчику хвоста, витончена голова зі шляхетними лініями, високо поставлені вуха, напівстоячі з ледь-ледь загнутими кінчиками, і відкритий, уважний погляд вівчарки – усе це робить колі справді елегантними та аристократичними собаками. (із журн.)
Собака таких порід. Приклади
  • Славні, добротно вгодовані .. сенбернари і колі з сердечною готовністю махають хвостами. (О. Забужко)
  • До школи за своїми малолітніми хазяями ходили і сусідські колі. (І. Карпа)
  • Коли підійшли ближче, до них, гавкаючи, кинулося понад десятеро собак, – вівчарки, великий датський дог, прудконога колі й кілька дзявкітливих вертких фокстер'єрів. (Ю. Покальчук, пер. з тв. Е. Берроуза)

КІЛ кола́, ч.

Те саме, що кіло́к 1. Приклади
  • Там білий домичок стоїть. Наокруга [навкруги] густенький пліт І на колах горшки новенькі. (С. Руданський)
  • Остап опиравсь бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав: пліт несло серединою річки. (М. Коцюбинський)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.