ТО — ТЛУМАЧЕННЯ
ТО
розділовий.
Уживається при переліченні фактів, явищ, дій, об'єктів і т. ін., що чергуються.
Уживається в складі складених розділових повторюваних сполучників не то... не то, чи то... чи то, які вказують на непевність, невиразність, сумнів стосовно того, що з названого є справжнім, а що – уявним.
Приклади
- На поличках стояли сторч рядками фарфорові стародавні тарілки й зелені та сині тарілочки, якась чудернацька зелена пляшка, стояли стародавні не то два чайники, не то жбани з червоної міді. (І. Нечуй-Левицький)
- Отже вони [селяни] ще більш – не то здивувалися, не то перелякалися, як увечері бородатий прикажчик ходив від хати до хати – загадував, щоб на завтра жінки були той палац мазати. (Панас Мирний)
- Тиховичу теж погано почувається. Йому не то соромно, не то жалко. (М. Коцюбинський)
- А як нагадаю Козака в могилі, то й досі не знаю, Чи то було справді, чи то було так, Мара яка-небудь. (Т. Шевченко)
- Яків перехрестився чи то на хрест, чи то на узор черешні, розвів руки, збираючись поговорити з матір'ю, і в цей мент почув моторошний крик. (М. Стельмах)
Уживається в ролі сполучника-відповідника, що виступає на початку одного (звичайно головного) речення для підкреслення його співвідносності з попереднім (перев. підрядним).
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ТО
вказ.
Уживається при вказуванні на особу, предмет, явище, дію і т. ін.
Приклади
- Хліб та вода – то козацька їда. (прислів'я)
- Тодозя впізнала князя, жахнулась і ніби охолола. Єремія, очевидячки, зацікавився дізнатись, хто то стовбичить під хатою. (І. Нечуй-Левицький)
- Що мені нині, то тобі завтра. (прислів'я)
- Маруся вибігла з лісу. Що буде, то буде, але в ліс вона більше не піде. Тут хоч видно далеко. (Г. Хоткевич)
- Народна пісня – то ж вона Усій землі окраса. (М. Рильський)
- Те останнє літо, коли дідусь сторожував, Порфир часто бігав до нього на виноградники, і то були, може, найкращі дні його життя. (О. Гончар)
- Ще здалеку впізнав Гнат чималий будинок під зеленим залізним дахом, з пооббиваними дощем стінами. То була волость. (М. Коцюбинський)
- Хто збив той напис, чи сперечник-владар, чи просто час потужною рукою, то невідомо. (Леся Українка)
- А в центрі без кінця шумують тротуари, то в ланцюгах огнів захеканий Париж... (В. Сосюра)
підсил.
Уживається для підкреслення, виділення в реченні якогось слова.
Приклади
- Не спить Рябко, та все так гавка, скаучить, Що сучий син, коли аж в ухах не лящить, Все дума, як би то піддобриться під пана. (П. Гулак-Артемовський)
- Мати стояла коло хати і певно виглядала батька, щоб швидше довідатись, навіщо то брали в двір документи. (І. Нечуй-Левицький)
- – То коли, кажете, прийти? – Увечері, як доїтимуть корів. (Леся Українка)
- – Не слухайся тих, що по-пустому геройствують: ось то я, нікого не боюсь, піду ларьок пограбую, з когось годинник зніму!.. Нема в злочині геройства. Є тільки сором і ганьба. (О. Гончар)
- Дівчинка, видимо, сама захотіла переконатися, чи то справді так, і заляпала босими ніжками по долівці. (Григорій Тютюнник)
- Під Очаков погнали й Максима. Там-то його й скалічено, Та й на Україну Повернено з одставкою. (Т. Шевченко)
- Як ми ходили до церкви, а його не було – він-то у ярмарку був, – говорив, що туга його обіймає... (Марко Вовчок)
- – От до чого дійшлося вже! Шляхта мусить харчуватись мужицьким поживком.., – промовив Тишкевич. – Ой, що то далі буде? Що то далі буде! (І. Нечуй-Левицький)
- Пропав би був Вівчар, Та визволив комар. Куди ж він з переляку дівся? Отож то й що! (Л. Глібов)
- На сходах Артем перший обізвався: – Мирославо! То невже ви так нічого й не скажете мені? На дорогу. На щастя! (А. Головко)
- А Окунь [староста] жваво запитав: – А ти, Любко, знаєш, де він був? – То чом не знаю? (М. Стельмах)
- [Сидір Свиридович:] Коли правду сказати, .. наша Євфросина не така гарна, як розумна. От уже що розумна, то розумна, ще й до того вчена. (І. Нечуй-Левицький)
- – Коли ми свої задавнені злидні розіб'ємо? Їх рушницею, надійсь, не подолаєш. – Що правда, то правда, – погодився Мірошниченко. – Плугом їх можна тільки зломити. (М. Стельмах)
- У момент ловецького екстазу медсестра зайшла й нагадала Кульбаці, що пора йому закруглятись. Як так, то й так – хлопець схопився. (О. Гончар)
- – Битиме, – весело сказав Брянський. – Академік то академік, а відлупцює – будь здоров. (О. Гончар)
спонук.
Уживається при проханні, пропозиції виконати якусь дію.
Приклади
- – То принеси ще топлива, – хтось мовив. (Леся Українка)
- – Ну, то попрощайтеся один з одним, бо господь знає, чи доведеться на цім світі побачитись. Слухайте свого отамана, а робіть те, що самі знаєте, що велить козацька честь. (О. Довженко)
- – Чого їм треба? – Гвардії старшого лейтенанта .. – То розбуди його. (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.