КОЛИ — СЛОВОВЖИВАННЯ | Горох — українські словники

Правильніше: будь-якого часу; у будь-який час; першого-ліпшого часу; першої-ліпшої часини; кожного часу; коли хочете; коли завгодно; будь-коли; повсякчас

Мова – не калька: словник української мови

у випадку чого

Правильніше: на випадок чого; у разі чого; коли б (якби) що сталося (трапилося); коли що [станеться (трапиться)]

Мова – не калька: словник української мови

у випадку необхідності (потреби)

Правильніше: якщо (коли) буде (є, зайде) потреба; якщо (коли) треба; якщо буде треба; у разі потреби

Мова – не калька: словник української мови

тримай кишеню ширше!

Правильніше: підставляй поли; наставляй ширше кишеню; дам, дам – коли б лише здоров зносив!; дідька лисого ; чорта з два!; не дочекаєшся; завтра з мішком; хапай в обидві жмені

Мова – не калька: словник української мови

треба, як мертвому кадило

Правильніше: не поможе бабі кадило, коли бабу сказило

Мова – не калька: словник української мови

терпи, козаче, – отаманом будеш

Правильніше: їж, козо, лозу, коли сіна немає

Мова – не калька: словник української мови

твоїми вустами та мед пити

Правильніше: коли б твоє слово та богові у вухо

Мова – не калька: словник української мови

рідко коли

Правильніше: мало коли; зрідка; нечасто; уряди-годи; коли-не-коли

Мова – не калька: словник української мови

раз це так, то…

Правильніше: коли (якщо) це так, то…

Мова – не калька: словник української мови

раз таке діло

Правильніше: коли (якщо, раз) так

Мова – не калька: словник української мови

просто кажучи

Правильніше: коли просто

Мова – не калька: словник української мови

при неможливості що-небудь зробити

Правильніше: якщо (коли) не можна [буде] зробити чого (що); якщо (коли) незмога (неспромога) [буде] зробити чого (що)

Мова – не калька: словник української мови

при бажанні

Правильніше: бажаючи; якщо забажати; коли є бажання (охота)

Мова – не калька: словник української мови

по всякому буває

Правильніше: то з маком, то з таком; коли густо, а коли й пусто; часом з квасом, порою з водою

Мова – не калька: словник української мови

після дощику в четвер

Правильніше: на миколи та й ніколи; як мені на долоні волосся поросте; коли рак свисне; як п'явка крикне; як свиня на небо гляне

Мова – не калька: словник української мови

незначні опади, коли світить сонце

Правильніше: курячий (свинячий, сліпий) дощ

Мова – не калька: словник української мови

невідомо коли

Правильніше: коли рак свисне

Мова – не калька: словник української мови

не тоді, коли треба

Правильніше: не в лад

Мова – не калька: словник української мови

не роки старять, а горе

Правильніше: старять людину не літа, а біда; коли біда діє, голова біліє; день меркне від ночі, а чоловік – від горя; горе натерло (нахилило)

Мова – не калька: словник української мови

не вмієш – не берися

Правильніше: або, дядьку, робіть, або геть ідіть; коли не піп – не махай кадилом; коли не кирило, не сунь своє рило

Мова – не калька: словник української мови

не в свої сани не сідай

Правильніше: коли не кирило, то не пхай рило; по своєму ліжку простягай ніжку; що попові можна, то дяку зась

Мова – не калька: словник української мови

не було б щастя, та нещастя помогло

Правильніше: коли б не нещастя, не було б і щастя; і в нещасті щастя буває; лихо не без добра; немає злого, щоб на добре не вийшло; не бачив гіркого, не бачить і солодкого; нема біди, щоб не вийшли гаразди; нема зле, аби на добре не вийшло; так воно прилучилося, що щастя за біду зачепилося

Мова – не калька: словник української мови

не бачить світу хто

Правильніше: не має просвітку (просвітлої години) хто; немає просвітку кому; нема коли (ніколи) й угору глянути кому

Мова – не калька: словник української мови

на безриб'ї й рак риба; на безлюдді й хома чоловік

Правильніше: у степу й хрущ м'ясо; їж, козо, лозу, коли сіна немає; голодному й опеньки м'ясо; де немає співця, послухаєш і горобця

Мова – не калька: словник української мови

комусь байдуже до чогось, коли є щось важливіше

Правильніше: не до солі комусь

Мова – не калька: словник української мови

коли необхідно буде в майбутньому

Правильніше: свого часу

Мова – не калька: словник української мови

коли не пиріг, то й не пирожися

Правильніше: знай, кобило, де брикати

Мова – не калька: словник української мови

коли наступить пізня година

Правильніше: як припізніє

Мова – не калька: словник української мови

коли завгодно

Правильніше: будь-коли

Мова – не калька: словник української мови

коли дрова горять, тоді й кашу варять

Правильніше: напиймося тут, бо на небі не дадуть

Мова – не калька: словник української мови

коли дрова горять, тоді й кашу варять

Правильніше: лови рибку як ловиться; не тоді до млина, як вітру нема; п'ятниця вдруге не трапиться; гуляй, дитино, поки твоя година

Мова – не калька: словник української мови

коли б то не було

Правильніше: будь-коли, коли-будь, абиколи; хоч коли; хай коли; коли припаде

Мова – не калька: словник української мови

коли б не

Правильніше: хай коли

Мова – не калька: словник української мови

коли б не прийшов

Правильніше: хай коли прийде

Мова – не калька: словник української мови

коли б не

Правильніше: хоч би коли; хоч коли б

Мова – не калька: словник української мови

іноді; зрідка; час від часу

Правильніше: інколи; часом; коли-не-коли; як коли; подекуди

Мова – не калька: словник української мови

звідки не візьмись

Правильніше: де не взявся; аж ось і (коли це, звідкись, не знати звідки, казна-звідки) узявся; ні звідси ні звідти

Мова – не калька: словник української мови

за потреби

Правильніше: коли (якщо) треба

Мова – не калька: словник української мови

за наявності

Правильніше: коли (якщо) є

Мова – не калька: словник української мови

за відсутності

Правильніше: коли (якщо) немає

Мова – не калька: словник української мови

за відсутністю (браком) часу

Правильніше: через брак часу; за браком часу; не маючи часу; коли немає часу

Мова – не калька: словник української мови

є таке діло!

Правильніше: хай буде так! коли так, то й так!

Мова – не калька: словник української мови

дуже зайнятий (заклопотаний)

Правильніше: вертиться (крутиться) як муха в окропі; немає коли й слова вимовити; ніколи й угору глянути (й носа втерти)

Мова – не калька: словник української мови

дихнути нема коли

Правильніше: ніколи вгору глянути

Мова – не калька: словник української мови

дивлячись де (коли, кого, кому)

Правильніше: як де; як коли; як кого; як кому

Мова – не калька: словник української мови

всякому овочу свій час

Правильніше: не тепер по гриби ходити, а восени, коли будуть родити

Мова – не калька: словник української мови

він був уже в літах, коли…

Правильніше: з літ вийшло йому, коли…

Мова – не калька: словник української мови

від гріха не втечеш

Правильніше: зарікалася свиня кізяк їсти, коли біжить, аж троє лежить

Мова – не калька: словник української мови

виконувати незначну роботу, коли є важливіша

Правильніше: у великодню суботу з кужелем до хати

Мова – не калька: словник української мови

в протилежному випадку

Правильніше: коли ж ні; а як ні

Мова – не калька: словник української мови

в іншому випадку

Правильніше: інакше; а то; коли ні

Мова – не калька: словник української мови

бути зайнятим по горло

Правильніше: діла (роботи) аж по [саме] горло (по саме нікуди); діла – і вгору нема коли (ніколи) глянути; такої роботи, що й носа ніколи (нема коли) втерти; діла, діла – аж голова біла; ходячи їсть, а стоячи спить

Мова – не калька: словник української мови

будьте добрі

Правильніше: будьте ласкаві; коли (якщо) ваша ласка

Мова – не калька: словник української мови

будь ласка, продовжуйте читати

Правильніше: будьте ласкаві, читайте далі; читайте далі, якщо (коли) ласка

Мова – не калька: словник української мови

будь добрий

Правильніше: будь ласка; будь ласкавий; коли ласка [твоя]; зроби ласку

Мова – не калька: словник української мови

аби не зглазити

Правильніше: коли б не зурочити (не вректи)

Мова – не калька: словник української мови

Кома між частинами складного речення

Перевірте, чи не пропущено кому перед підрядним реченням, приєднаним сполучником (Український правопис. §118 Б п.11).

КОМА СТАВИТЬСЯ
Для відокремлення в складнопідрядному реченні підрядних речень, уведених *сполучниками* або *сполучними словами*, від головних і від інших підрядних	Є багато на світі учених людей, а* поетів мало (Михайло Коцюбинський).* Тепер ми знову над морем і знову наші очі бродять по синій пустелі, але в мене є певність, що вони й там стрітися можуть (Михайло Коцюбинський). Швидше будемо писати, бо* хочеться спати і вам, і мені (Тарас Шевченко).* Погасне світло; та палають очі, Аж* поки досвітки в вікно тихенько Заглянуть сивими очима (Леся Українка).* Вони, щоб* тільки погубити, То будуть все тебе манити (Іван Котляревський).* Він був такий, що* мило дивитися.*
Один раз у складених сполучниках і сполучних словах *тому що, через те що, для того щоб, незважаючи на те що, після того як, внаслідок того що, замість того щоб: або перед усім складеним словосполученням, або перед сполучниками що, щоб, як* — залежно від змісту та інтонації	Надворі стало темно через те, що* небо заволокло чорною хмарою.* Надворі стало темно, через те що* небо заволокло чорною хмарою.*
Перед як у зворотах *не хто інший, як…; не що інше, як*…	Те, що її зацікавило, було не що інше, як* троє осідланих коней під ґанком вілли (Михайло Коцюбинський).*

КОМА СТАВИТЬСЯ

Для відокремлення в складнопідрядному реченні підрядних речень, уведених сполучниками або сполучними словами, від головних і від інших підрядних

Є багато на світі учених людей, а поетів мало (Михайло Коцюбинський).

Тепер ми знову над морем і знову наші очі бродять по синій пустелі, але в мене є певність, що вони й там стрітися можуть (Михайло Коцюбинський).

Швидше будемо писати, бо хочеться спати і вам, і мені (Тарас Шевченко).

Погасне світло; та палають очі, Аж поки досвітки в вікно тихенько Заглянуть сивими очима (Леся Українка).

Вони, щоб тільки погубити, То будуть все тебе манити (Іван Котляревський).

Він був такий, що мило дивитися.

Один раз у складених сполучниках і сполучних словах тому що, через те що, для того щоб, незважаючи на те що, після того як, внаслідок того що, замість того щоб: або перед усім складеним словосполученням, або перед сполучниками що, щоб, як — залежно від змісту та інтонації

Надворі стало темно через те, що небо заволокло чорною хмарою.

Надворі стало темно, через те що небо заволокло чорною хмарою.

Перед як у зворотах не хто інший, як…; не що інше, як…

Те, що її зацікавило, було не що інше, як троє осідланих коней під ґанком вілли (Михайло Коцюбинський).

АЛЕ:

КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ
Перед як у виразах як слід, як треба, як годиться й под., коли нема ясно визначеного підрядного речення	Роби як слід, то й добре буде.
Перед одиничними займенниками та прислівниками, що є, власне, частиною непрямого питання	Бачив хлопця й не сказав якого. Мати повернеться, та не знати коли.
Коли перед підрядним реченням стоять частки *не, і*	Мене цікавить не як* це сталося, а які можливі наслідки цього факту* (Пор.: Мене цікавить не те, як* це сталося…). Треба бути уважним і коли обставини цьому не сприяють.* (Пор.: Треба бути уважним і тоді, коли* обставини.*..).
У разі збігу сполучників перед другим із них тоді, коли в наступному реченні наявні співвідносні слова *то, так*	І якщо пісня вийде в люди, То пломінь серця не згашу (Малишко). Пор.: Але коли Ви такі добрі, що не одмовились би перекласти щось із рукопису, то я позволю собі скористуватися з сього і, якщо зможу, пришлю Вам рукопис (Коцюбинський).
У разі збігу сполучників перед другим із них тоді, якщо перший сполучник протиставний (*а, але, однак* і т. ін.)	Він прокинувся увечері, …довго пив чай, а коли зовсім стемніло, став збиратися у свою п’яту вилазку (Леонід Первомайський).

OnlineCorrector. Пунктуаційні помилки.

Хоч коли, хай коли і коли б не

Перебудуйте допустову конструкцію з компонентом коли б не, яка виражає припущення, на стилістично кращий варіант, використавши: хоч коли, хай коли.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Коли б не прийшов ти, знай, що на тебе чекають.	Хоч коли ти прийдеш, знай, що на тебе чекають.

АЛЕ:

Сьогодні немає жодної галузі, коли б не працювали жінки.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Коли рибалки їздять на рибалку

«Коли ж ми поїдемо нарешті на рибалку?» — запитує нормальний персонаж у сучасному оповіданні другого; пише й фейлетоніст не жартома, а цілком серйозно: «Потім дзвонить до іншого міністра, Левка Івановича, питає про полювання, рибалку, врешті каже про справу». Виходить, що рибалки хочуть їхати на рибалку, а міністр любить не тільки полювання, ай... рибалку. Дивні наміри, дивні й смаки! Адже слово рибалка означає «людина, що рибалить (або ловить рибу)»: «Рибалка Панас Круть» (І. Нечуй-Левицький); «І риби попідводний рух рибалці забиває дух» (М. Рильський). Є порода чайки, що зветься рибалка: «Пливуть собі та співають; рибалка літає» (Т. Шевченко). Робота рибалки зветься рибальство («Влітку він із батьком жив два тижні в наметі біля річки. Займалися полюванням та рибальством». — О. Копиленко) або рибацтво («А ми були охочі до рибацтва». — І. Франко). Місце, де ловлять рибу, зветься рибальня («Що в лямі на рибальнях загарують, то все проп’ють та прогайнують». — О. Стороженко).
З цього можна зробити висновок, що рибалки тільки тоді їздять на рибалку, коли автори, які про них пишуть, негаразд знають українську літературну мову.

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

У який час ви обідаєте!

Правильніше: Коли ви обідаєте!

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

При бажанні цього можна досягти

Правильніше: Коли є бажання, цього можна досягти

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

Після дощика в четвер

Правильніше: Як (коли) рак у полі свисне

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

Якщо дозволить час

Правильніше: Якщо (коли) матиму час; якщо матиму коли

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

язиком молоти – не дрова колоти

Правильніше: язиком вихати – не ціпом махати; одне – творити язиком, а друге – перти плуга; найменше діло – балакати; хоч варила – не варила, аби добре говорила

Мова – не калька: словник української мови

хто-небудь дуже впертий (нетямущий)

Правильніше: хоч головою (лобом) об стіну товчи; хоч кіл (кілок) на голові теши

Мова – не калька: словник української мови

хоч кіл на голові теши

Правильніше: хоч головою об стінку товчи; хоч ножем ріж; піп своє, а чорт своє

Мова – не калька: словник української мови

правда очі коле

Правильніше: не любить правди, як пес мила

Мова – не калька: словник української мови

почергово

Правильніше: чергуючись; колом

Мова – не калька: словник української мови

перший блін комом

Правильніше: перша чарка колом; перші коти за плоти; перші котята у воду кидають; перші щенята за плоти кидають; кожне діло попервах не йде (не ладиться); перший бублик (млинець) гливкий

Мова – не калька: словник української мови

один в полі не воїн

Правильніше: один кіл плота не держить; одна ластівка – то ще не весна; більша громада, як одна баба; одна ластівка весни не робить

Мова – не калька: словник української мови

ні кола, ні двора

Правильніше: вони такі убогі, що землю держалном міряють, а худобу – ложкою

Мова – не калька: словник української мови

неможливо переконати вперту людину

Правильніше: хоч кіл (кілок) на голові теши; хоч головою об стіну товчи

Мова – не калька: словник української мови

крутися у своєму колі

Правильніше: знайся кінь з конем, а віл з волом

Мова – не калька: словник української мови

круг

Правильніше: коло

Мова – не калька: словник української мови

крайня впертість

Правильніше: хоч кіл на голові теши

Мова – не калька: словник української мови

колоти в очі

Правильніше: вибивати (випікати, викидати) очі; тикати в очі

Мова – не калька: словник української мови

дурний як пробка

Правильніше: дурний, аж світиться (аж крутиться); дурний як ступа (як пень, як довбня, як колода, як кіл у плоті, як чіп, як ціп, як путо)

Мова – не калька: словник української мови

докоряти; дорікати, картати

Правильніше: колоти очі докорами; цвікати в очі; їсти поїдом

Мова – не калька: словник української мови

вкругову

Правильніше: навколо; по колу

Мова – не калька: словник української мови

бодати

Правильніше: колоти

Мова – не калька: словник української мови

П'явка в серці, смокче коло серця і сисний біль

Замініть нехарактерний для української мови вислів сисний біль на стилістично кращий варіант: п'явка в серці; смокче, болить (коло серця, у шлунку тощо).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Але й після густого супу в потеплілому шлунку залишався сисний біль* – ми голодували давно.*	Але й після густого супу в потеплілому шлунку смоктало* – ми голодували давно.*

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Вживання прийменника при

Уникайте неправильного чи невиправданого вживання прийменника при. Варіанти заміни: біля, коло, край (дороги), за (умови, гетьмана), під час (штурму), у разі (виникнення), у присутності (матері), або дієприслівниковий зворот — шукаючи вихід.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
при вході	біля входу
при першій появі	*щойно з'явиться*
при (всьому) цьому	*а проте*
при температурі у 10 градусів	за температури у 10 градусів
при такій звістці	на таку звістку
при одній думці	на саму згадку
при свідках	перед свідками
при виді вчителя	побачивши вчителя
при виникненні	у разі виникнення
при нападі	під час нападу
при умові	за умови жити
при гетьманаті	за часів гетьманату
жити при Польщі	жити за Польщі
при дорозі	край дороги

АЛЕ: Національна академія державного управління при Президентові України (вказує на підпорядкованість структур); при університеті працює їдальня (вказує на просторову близькість); бути при доброму здоров'ї, при тямі, при ясному розумі; допомогти при нагоді (вказує на супутні обставини й умови).

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

близько, коло, біля, не більше як, не більше ніж, не менше ніж, не менше як, приблизно 1, порядка, без малого

1. Для позначення приблизної кількості в українській мові застосовуємо:
а) Сполучення прислівників близько, приблизно, до з числівниками, які ставимо у відповідному відмінку. Близько тридцяти викладачів, приблизно двісті машин, ремонт коштує до п'яти тисяч гривень.
б) Різноманітні конструкції зі словами (не) більше ніж (як), (не) менше ніж (як). «На зборах більше ніж сто присутніх», «У фермера не менше як двадцять корів».
в) Сполучення, в яких числівник стоїть після іменника (що завжди має форму родового відмінка множини): метрів десять, кілограмів сімдесят.
Візьмімо до уваги:
а) вислови порядка двох кілометрів, порядка восьми тисяч, які іноді вживають на позначення приблизної кількості, не є нормативними. Не забуваймо, що слово порядок, котре функціонує в українській та російській мовах, має свої особливості в кожній з них;
б) вислови типу без малого сотня також ненормативні.
2. Близько – біля
Близько, прийменник. Окрім іншого, широко вживається на позначення приблизної кількості при назвах міри, часу, числа. Близько восьми тисяч, близько п'яти годин, моєму дядькові уже близько шістдесяти років. «Я працював у Галичині близько двох місяців» (Олександр Довженко), «Вранці прокидаємось близько десятої години» (Леся Українка).
У такому розумінні дехто використовує і прийменник біля (коло). Як вважають автори «Словника труднощів української мови», цього робити не слід. Біля (коло) потрібно вживати тільки на позначення місця: зупинився біля будинку; «На майдані коло церкви революція іде» (Павло Тичина). Невиправдано застосовувати біля на позначення приблизної кількості «біля ста», «біля тисячі». Треба: близько (коло) ста, тисячі.

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Займатися, працювати, жити з чогось, трудитися чимось, робити щось, заходжуватися коло чогось, узятися за щось

Відповідно до російського дієслова заниматься в нас часто кажуть займатися, вельми поширюючи значеннєвий масштаб цього слова й витискаючи ним здавна відомі українські вислови, наприклад: «займатись пасічництвом», замість пасічникувати; «займатися вчителюванням», замість учителювати; «займатися столяруванням», замість столярувати.
Основне значення дієслова займатися — «починати горіти, спалахувати»: «І в той час скирти і клуня зайнялися» (Т. Шевченко). Значення цього дієслова часом поширювали, вживаючи стосовно навчання:
«Революцією я тоді не займався, проте зовсім темним не був, читав різні книжки...» (Ю. Яновський).
Є багато висловів, які можуть заміняти дієслово займатися: жити з чогось або чимось («І дід, і батько його жили з кравецтва». — З живих уст; «Він живе хліборобством». — Б. Грінченко), трудитися чимось («У нас тут усі трудяться гончарством». — Із живих уст), робити щось («Наталці треба не письменного, а хазяїна доброго, щоб умів хліб робити». — І. Котляревський).
Усі ці вислови, взяті з народних джерел, цілком можуть замінити оті штучні конструкції з дієсловом займатися на зразок «займатися кравецтвом», «займатися хліборобством».
Замість казати: «Брат зараз займається й не може піти в кіно», — слід: «брат зараз працює», замість: «Треба займатись самим собою», — правильніше: «треба заходитись коло самого себе» або: «треба взятися за самого себе».

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича