КАРК — ТЛУМАЧЕННЯ

КАРК а, ч.

Задня частина шиї з верхньою частиною хребта; зашийок. Приклади
  • Він [пес] зловив вже зубами за карк вівцю і кинув в отару. (М. Коцюбинський)
  • Самець-вепр настовбурчив щетину на карку. (Ф. Бурлака)
  • Тур угруз ратицями в чорну вогку землю, всі жили на його спині й могутньому карку нап'ялись так, що аж тремтіли. (І. Білик)
  • Юрко поклав картку жеребцеві на карк, а сам роздумував, як викрутитися з тої халепи. (Ю. Винничук)
Те саме, що ши́я 1. Приклади
  • В одну мить схопився [Іван] на ноги й почав одягатися. Голова так йому важила на в'язах, що трохи не покотилася з карку [карка] на землю. (А. Крушельницький)
  • Андрієві захотілося схопити його за карк і жбурнути з високого ґанку. (Ю. Бедзик)
  • Плечі в Залізняка широкі. Голова була на міцному, короткому карку. (Г. Колісник)
  • Найстарший брат Момот ухопив його за карк і поволік у річку, де вже при самому березі було їм по груди. (В. Шкляр)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.