КАЛІЧИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КАЛІ́ЧИТИ чу, чиш, недок.

кого. Завдавати каліцтва кому-небудь; робити калікою. Приклади

Всіх калічив [Еней] без розбору І убивав по десять враз. (І. Котляревський)
Ведмеді та дики часто калічать худобу й людей у горах. (І. Франко)
Від страху почала стріляти польська артилерія, але її ядра калічили десятками своїх же. (П. Панч)
– Вояк із мене був такий, що ненавидів військову техніку. Вона калічить, убиває не тільки фізично, а й духовно. (О. Шугай)

кого, що. Завдавати шкоди; псувати, нівечити, марнувати. Приклади

[Орест:] Подумай тільки, подумай, чи варто ж калічити своє життя через якусь .. нервову хворобу.... (Леся Українка)
– Ти .. до чого дожився мені? Уже калічиш душу власній дитині? (М. Стельмах)
– По-перше, я сидів не в тюрмі, а по-друге, тюрма нікого не виправляє, а калічить. (О. Чорногуз)

що, перен. Вимовляти неправильно; перекручувати, ламати (про мову, слова). Приклади

Вона була тяжким ворогом того, хто калічив рідну мову, ламав прадідівські звичаї або пнувся в пани, намагаючись стати вищим за селянина. (М. Коцюбинський)
Панотець калічив польську мову немилосердно. Говорив українські слова, намагався лиш виговорювати їх на польський лад. (Л. Мартович)
Дід ніколи не калічив мови, .. не пристосовувався до дитячої говірки. (Ю. Яновський)
– Уяви ввесь комізм людей, що, не знаючи чужої мови, калічать її, щоб тільки уявити себе чимсь. (У. Самчук)

Каліки. Приклади

– Твоє місце он тамечки між отими сліпими бабами.., де стоїть ота вся каліч! (І. Нечуй-Левицький)
– Ой, вже й парубки – сама каліч..: одне кульгаве, друге якесь сухоруке. (Ю. Смолич)
Серед бранців чимало сліпих, котрим підземелля назавжди повиїдало очі. Виповзала каліч .. Гнат з Яремою кинулися допомагати нещасним. (В. Чемерис)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.