ПСУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПСУВА́ТИ

Робити непридатним для користування, вживання, споживання і т. ін; пошкоджувати. Приклади
  • – Відчини-бо, Меласю, – скрикнув знов Михайло, – нехай я дверей не псую! І знов потрушує дверима. (Марко Вовчок)
  • Дядькові зозулі були зовсім непотрібні. Навпаки, вони йому велику шкоду робили: випивали соняшники, клювали вишні, псували городину, дірявили дах своїми гніздами. (В. Винниченко)
  • – Ні двигуна, ні паровика чи молотарки собі ж ніхто не візьме, а псувати ж для чого, краще ж громадою користуватися будемо. (А. Головко)
  • Ненавиділи [раби] працю, недбало поводились із знаряддями праці і часто навмисне їх псували. (з навч. літ.)
  • Пронюхала Мишва, що вже нема Котів, Та швидше до мішків – І почала хазяйнувати, – Не стільки їсти, як псувати. (Л. Глібов)
  • – Та не хапайтеся... Не псуйте куль. (І. Багряний)
  • Старий віл борозни не псує. (Номис)
  • – Спитай ввесь світ, Яка Зозуленька? Всі скажуть: птиця славна, Живе собі, як панна, Гуляє у садку, нічого не псує. (Є. Гребінка)
  • [Водяник:] Навесні він [Той, що греблі рве] нуртує, грає, рве, зриває з озера вінок розкішний, .. псує мої рівненькі береги. (Леся Українка)
  • – Громадянко! Навіщо ви дозволяєте дитині псувати зелень? (Остап Вишня)
  • На пісках же сльота не псує так доріг. Хіба що місцями змиває пісок та лишає водяні калабані. (Л. Мартович)
  • Хлор вбиває не лише людей та тварин, а також нищить рослинність, псує металеві речі. (М. Трублаїні)
  • Не зважайте тільки на всякі свинства.., не псуйте собі здоров'я. (М. Коцюбинський)
  • “не треба плакати, псувати ясні очі – все минає”, – сказав похожий. (Ю. Яновський)
  • – Вандо! Тобі видно? – підводить від столу голову Тамара. – Видно. Але очі псувати не будемо. (А. Хижняк)
перев. кому що. Робити нестійким, мінливим, поганим (настрій, характер, людські взаємини і т. ін.). Приклади
  • [Круста:] Страх як псує хвороба вдачу людську! (Леся Українка)
  • [Тодоська Микитівна] коли не словом, то поглядом завжди спинялаширокий розмах свого нерозважливого чоловіка й тим псувала йому настрій. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Ігор не дуже втішився дарунком, хоч і не відкидав його. Не хотів псувати синові радості з перемоги. (Б. Лепкий)
  • Пристав поздоровкався зі всіма Плачиндами й звернувся до Якова: – Як би мені не хотілося псувати вам настрій, але, виконуючи службовий обов'язок, я мушу зробити у вас обшук. (М. Стельмах)
  • – Про завтрашнє поговоримо завтра. А зараз нема причин псувати наші добросусідські взаємини... (Ю. Шовкопляс)
  • Захотілось [Трьомсину] в чеснім полі Пошукати щастя-долі, Злому Змієві не дати Діла правого псувати. (І. Манжура)
  • Почала [Палажка] вмовляти чоловіка, щоб він плюнув на п'яні голови та й не псував собі марне життя щасливого. (Ганна Барвінок)
  • – Ви направду не розумієте, що сестра ваша забирає вас усіх тільки тому, щоб разом з вами забрати все, що є в хаті? А по-друге, вона не хоче псувати собі репутацію. (Ірина Вільде)
  • Ватя почала сердитись на Антосю і трохи не скрикнула: та перестань-бо, не перебаранчай мені співати! Ти мені псуєш пісню. (І. Нечуй-Левицький)
  • – У процесі роботи довірена людина установи мусить увесь час бачити, як режисер провадить ідею сценарію. Коли він псує – відібрати від нього .. і передати іншому режисерові. (Ю. Яновський)
  • – Досить! Не псуй нам вечір. І так цілу дорогу набридав мені з ним Татіан. (Н. Королева)
  • Роман обернувся до Семена, поглядуючи [поглядаючи] на нього хитрими очима. Ці очі та погордлива рисочка коло уст якось прикро вражали, псували доволі гарне, чепурне Романове обличчя. (М. Коцюбинський)
  • Смертельна блідість пробивалася крізь рівну засмагу, але це не псувало її [Насті]. (З. Тулуб)
  • З світлиці, якось боком, видибує лелека, його гордовиту осанку псує вниз опущене крило. (М. Стельмах)
  • Літню форму [Мартинюка] псував суконний кашкет, але він подорожував переважно не на голові, а в руці свого хазяїна. (Л. Дмитерко)
  • Псувала [халупка] своїм видом панський в'їзд. (Є. Кротевич)
  • Щоправда, – замітив гетьман, – двері трохи заширокі, особливо горішні, і це псує архітектуру, але цілість обдумана як слід.
перен., кого, розм. Негативно впливати на кого-небудь, прищеплювати погані звички, нахили; розбещувати. Приклади
  • Лихий доброго псує. (приказка)
  • – Хазяйнуй, доглядай усього, а найперва [найперша] річ – не псуй мені людей. (Марко Вовчок)
  • [Михайло:] Матюшу рано пускать на сцену: це псує дітей. (І. Карпенко-Карий)
  • Ох, ці економії і міста! Як вони псують селянську тиху душу, як рано вони опускають темну завісу над дівочим життям. (М. Стельмах)
  • “Всі знають: влада людину псує. – Не псує, а тільки проявляє. (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.