ПСУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Робити непридатним для користування, вживання, споживання і т. ін; пошкоджувати. Приклади

– Відчини-бо, Меласю, – скрикнув знов Михайло, – нехай я дверей не псую! І знов потрушує дверима. (Марко Вовчок)
Дядькові зозулі були зовсім непотрібні. Навпаки, вони йому велику шкоду робили: випивали соняшники, клювали вишні, псували городину, дірявили дах своїми гніздами. (В. Винниченко)
– Ні двигуна, ні паровика чи молотарки собі ж ніхто не візьме, а псувати ж для чого, краще ж громадою користуватися будемо. (А. Головко)
Ненавиділи [раби] працю, недбало поводились із знаряддями праці і часто навмисне їх псували. (з навч. літ.)
Пронюхала Мишва, що вже нема Котів, Та швидше до мішків – І почала хазяйнувати, – Не стільки їсти, як псувати. (Л. Глібов)
– Та не хапайтеся... Не псуйте куль. (І. Багряний)
Старий віл борозни не псує. (Номис)
– Спитай ввесь світ, Яка Зозуленька? Всі скажуть: птиця славна, Живе собі, як панна, Гуляє у садку, нічого не псує. (Є. Гребінка)
[Водяник:] Навесні він [Той, що греблі рве] нуртує, грає, рве, зриває з озера вінок розкішний, .. псує мої рівненькі береги. (Леся Українка)
– Громадянко! Навіщо ви дозволяєте дитині псувати зелень? (Остап Вишня)
На пісках же сльота не псує так доріг. Хіба що місцями змиває пісок та лишає водяні калабані. (Л. Мартович)
Хлор вбиває не лише людей та тварин, а також нищить рослинність, псує металеві речі. (М. Трублаїні)
Не зважайте тільки на всякі свинства.., не псуйте собі здоров'я. (М. Коцюбинський)
“не треба плакати, псувати ясні очі – все минає”, – сказав похожий. (Ю. Яновський)
– Вандо! Тобі видно? – підводить від столу голову Тамара. – Видно. Але очі псувати не будемо. (А. Хижняк)

перев. кому що. Робити нестійким, мінливим, поганим (настрій, характер, людські взаємини і т. ін.). Приклади

[Круста:] Страх як псує хвороба вдачу людську! (Леся Українка)
[Тодоська Микитівна] коли не словом, то поглядом завжди спинялаширокий розмах свого нерозважливого чоловіка й тим псувала йому настрій. (Б. Антоненко-Давидович)
Ігор не дуже втішився дарунком, хоч і не відкидав його. Не хотів псувати синові радості з перемоги. (Б. Лепкий)
Пристав поздоровкався зі всіма Плачиндами й звернувся до Якова: – Як би мені не хотілося псувати вам настрій, але, виконуючи службовий обов'язок, я мушу зробити у вас обшук. (М. Стельмах)
– Про завтрашнє поговоримо завтра. А зараз нема причин псувати наші добросусідські взаємини... (Ю. Шовкопляс)
Захотілось [Трьомсину] в чеснім полі Пошукати щастя-долі, Злому Змієві не дати Діла правого псувати. (І. Манжура)
Почала [Палажка] вмовляти чоловіка, щоб він плюнув на п'яні голови та й не псував собі марне життя щасливого. (Ганна Барвінок)
– Ви направду не розумієте, що сестра ваша забирає вас усіх тільки тому, щоб разом з вами забрати все, що є в хаті? А по-друге, вона не хоче псувати собі репутацію. (Ірина Вільде)
Ватя почала сердитись на Антосю і трохи не скрикнула: та перестань-бо, не перебаранчай мені співати! Ти мені псуєш пісню. (І. Нечуй-Левицький)
– У процесі роботи довірена людина установи мусить увесь час бачити, як режисер провадить ідею сценарію. Коли він псує – відібрати від нього .. і передати іншому режисерові. (Ю. Яновський)
– Досить! Не псуй нам вечір. І так цілу дорогу набридав мені з ним Татіан. (Н. Королева)
Роман обернувся до Семена, поглядуючи [поглядаючи] на нього хитрими очима. Ці очі та погордлива рисочка коло уст якось прикро вражали, псували доволі гарне, чепурне Романове обличчя. (М. Коцюбинський)
Смертельна блідість пробивалася крізь рівну засмагу, але це не псувало її [Насті]. (З. Тулуб)
З світлиці, якось боком, видибує лелека, його гордовиту осанку псує вниз опущене крило. (М. Стельмах)
Літню форму [Мартинюка] псував суконний кашкет, але він подорожував переважно не на голові, а в руці свого хазяїна. (Л. Дмитерко)
Псувала [халупка] своїм видом панський в'їзд. (Є. Кротевич)
Щоправда, – замітив гетьман, – двері трохи заширокі, особливо горішні, і це псує архітектуру, але цілість обдумана як слід.

перен., кого, розм. Негативно впливати на кого-небудь, прищеплювати погані звички, нахили; розбещувати. Приклади

Лихий доброго псує. (приказка)
– Хазяйнуй, доглядай усього, а найперва [найперша] річ – не псуй мені людей. (Марко Вовчок)
[Михайло:] Матюшу рано пускать на сцену: це псує дітей. (І. Карпенко-Карий)
Ох, ці економії і міста! Як вони псують селянську тиху душу, як рано вони опускають темну завісу над дівочим життям. (М. Стельмах)
“Всі знають: влада людину псує. – Не псує, а тільки проявляє. (О. Гончар)

ПСУВА́ТИ