ЗРОБИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що. Док. до роби́ти 2; виготовити який-небудь предмет, якусь річ і т. ін. Приклади

Не взявшись за сокиру, хати не зробиш. (Номис)
Зроблю Маленьку книжечку. Хрестами І візерунками з квітками Кругом листочки обведу. Та й списую Сковороду. (Т. Шевченко)
Вчителеві треба було зробити ліжко та шафи для книжок. (М. Стельмах)

Приготувати їжу, напій. Приклади

[Круста:] З винограду вино зробити – не велике чудо, ні, ти зроби його з води! (Леся Українка)
Взяв [Абдулаєв] півбарана і зробив із нього шашлик для всього взводу. (Григорій Тютюнник)
Зробив [Лука] собі велике горнятко чаю, але випив з нього лише кілька ковтків. (Ю. Андрухович)

Створити що-небудь. Приклади

“Звенигора” [кінофільм] в моїй свідомості відклалася як одна з найцікавіших робіт. Я зробив її якось одним духом – за сто днів. (О. Довженко)
Павленко зробить у театрі ілюмінацію. (Б. Антоненко-Давидович)

що і без прям. дод. Док. до роби́ти 3; виконати яку-небудь роботу, дію, здійснити що-небудь. Приклади

Не кайся, рано вставши, – більше зробиш. (Номис)
– Де тобі, кажуть, проти здорового зробити? та й дають меншу ціну проти других. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Жили ми при достатку, всього було доволі; що було собі задумаю, те й зроблю; все мені вільно було. (Марко Вовчок)
Все, що тільки залежить чи буде залежати від мене, я все зроблю для нашої справи, хоч би се було для мене і трудно і тяжко. (Леся Українка)
Здається, не було нічого такого, чого б не зробив Павлусь для Ганнусі.... (А. Чайковський)
Я дотримуюся тієї думки, що коли в спішній роботі є серйозність – цю роботу ніколи не зробити так швидко, як треба. (Ю. Яновський)

У сполуч. з деякими іменниками означає виконання, здійснення того, що називають ці іменники. Приклади

А щоб повірить Турна слову, Тож посила зробить умову, Як завтра виставляти рать. (І. Котляревський)
– А ви ревізію зробіть, – порадив Федір Іванович. (А. Головко)
Щоб не зробити знов помилки, прийшов до вас. (В. Сосюра)
Міністр зробив тактовну паузу. (О. Довженко)
Перев'язку зробили акуратно, промивши рану озерною водою. (Григорій Тютюнник)
– Виконуючи службовий обов'язок, я мушу зробити у вас обшук. (М. Стельмах)
– У цьому бою я зробив дуже цікаві спостереження. (О. Гончар)
Вони встигли зробити по кілька ковтків коньяку, коли на вулиці пішов перший сніг, великий і лапатий. (В. Хрущак)

У сполуч. з іменниками на означення рухів (людини) вказує на здійснення цих рухів, названих іменниками. Приклади

Поет зробив поривчастий рух, але вона [актриса] спинила його, хитнувши головою. (Леся Українка)
Лукія постояла в нерішучості, зробила крок, а потім знову спинилася. (П. Кочура)
– Щастя не можна награбувати, його треба створювати самим! – І правиця майора вже зробила плавний жест на захід. (О. Гончар)

У сполуч. із словами на означення міри, кількості вказує на обсяг виконаної роботи, дії. Приклади

Двічі, тричі зробив що – уже йому [Максимові] й не хочеться, уже йому новинку подавай. (Панас Мирний)
За добу вони [батальйони] мали перевалити хребет, зробити кожен до півсотні кілометрів. (О. Гончар)

чим. Досягти, домогтися чого-небудь завдяки чомусь, за допомогою чогось. Приклади

Уранці Ївга розсудила, що журбою нічого не зробиш, треба що-небудь робити. (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Морозиха:] Чого чарами не зробиш?.. На світі усяке є зілля – і до отрути, і до любощів.... (М. Кропивницький)

що і без прям. дод. Учинити певним способом. Приклади

А ще б краще ви зробили, Якби замість старого Та обрали молодого Завзятого молодця, Преславного запорожця Івана Кравченка-Наливайка. (Т. Шевченко)
І навіщо він оженився! Так, він зробив на злість, але не Насті, а собі. (М. Коцюбинський)
Дядько радить мені заїхати в Коломию, та я відай так і зроблю. (Леся Українка)
– Послухайся мене, Давиде. – Послухатись можу, а зроблю по-своєму, – сміється Давид. (М. Стельмах)

кому, чому, з ким – чим, рідко над ким. Учинити що-небудь щодо когось, заподіяти кому-, чому-небудь щось. Приклади

Стала [Оксана] вп'ять [знову] молитися і Бога прохати, щоб простив їй сей тяжкий, смертельний гріх, що вона хотіла зробити над дитиною. (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Та я тобі за цюю шкоду – Ти знаєш, що зроблю?.. Як муху задавлю! (Л. Глібов)
– Ти знаєш, що ми панщанні люди: пан зробить з нами, що схоче, і вволить свою волю. (І. Нечуй-Левицький)
– Чого ж ти розкричалася? Що я зроблю твоїй канапці? Золота вона, чи що? – Золота чи ні, а псувати нової речі я не позволю! (Леся Українка)

що з ким – чим. Використати певним чином, знайти яке-небудь застосування і т. ін. Приклади

– Гарний коник! – казав дід. – Що ж ти з ним зробиш? (Панас Мирний)
Є така поезія Верлена, Де поет себе питає сам У гіркому каятті: “Шалений! Що зробив ти із своїм життям?”. (М. Рильський)

кого, що з кого – чого, кого ким. Док. до роби́ти 4; перетворити, обернути на кого-, що-небудь. Приклади

– Ти й з будня яке мені свято зробила!... (Ганна Барвінок)
Як не сварилася, не лаялась, не билася Оришка, а не зробила з дочки працьовитої кріпачки, невсипущої хазяйки, вірної слуги. (Панас Мирний)
Ревнощі – це, брат, така штука, що з чоловіка може звіра зробити! (А. Головко)
Навіть незначна дрібниця може зробити двох гуцулів смертельними ворогами. (У. Самчук)

кого ким. Призначити або обрати ким-небудь. Приклади

– Я його талан співецький Так високо поважаю, Що співцем своїм придворним Я зробить його бажаю. (Леся Українка)
– Я частую вас, пани-браття .. Не з нагоди того, що ви зробили мене своїм отаманом. (О. Довженко)

кого ким. Створити кому-небудь репутацію. Приклади

– Що ж він вам заподіяв? – пита Чіпка. – Як що? З служби вижив... ябедником зробив... он що! (Панас Мирний)
– До Лісовського треба піти. Він добре знає Чорнокнижного, а той, якщо захоче, законом за одне й те саме і голову зітне, і святим праведником зробить, – прикидає в думках учитель. (М. Стельмах)

яким. Надати кому-, чому-небудь певних якостей, властивостей. Приклади

То не віл був у ярмі, звичайний господарський віл, якого паша й спочинок могли зробити щасливим: ярмо було накладене на шию дикому турові. (М. Коцюбинський)
– Довго боролась наука над питанням, як же зробити рослини міцнішими, щоб не вимерзали, багатші на плоди стали, як схрестити їх? (О. Довженко)
Місяці війни зробили дівчину зосередженою і дещо дорослішою, ніж була насправді. (Л. Дмитерко)

що. Надати певного виразу (обличчю, очам). Приклади

Юрій зробив гримасу, неначе проковтнув муху. (В. Гжицький)
Вона зробила страшне обличчя і так застигла на хвилину. (Григорій Тютюнник)

ЗРОБИ́ТИ зроблю́, зро́биш; мн. зро́блять; док.