ДРУЗІ — ТЛУМАЧЕННЯ
ДРУЗА
Етимологія: нім.
Сукупність кристалів, що одним кінцем зрослися із спільною основою гірської породи, другим, добре ограненим, обернені в порожнину. Д. утворюють кристали кварцу, аметисту, кальциту тощо.
Кристали щавлевокислого кальцію в клітинах багатьох рослин.
Скупчення променистого грибка, напр., при актиномікозі.
Словник іншомовних слів
друзь
Друг.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
ДРУГ а, ч. (мн. дру́зі, ів).
Особа, зв'язана з ким-небудь дружбою, довір'ям, відданістю; товариш, приятель; протилежне ворог.
Приклади
- Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
- Росли брати, зростали, та не були друзями. (М. Коцюбинський)
- [Надія:] Невже ви не відчуваєте, що я ваш друг? (О. Корнійчук)
- Стільки років пройшло від смерті Петрика, а його друг, чути, носить у серці мовчазну тугу. (Г. Колісник)
- І людські голоси мене вітали, Мов друга давнього. (Леся Українка)
Особа, зв'язана з ким-небудь взаємним коханням, любов'ю; коханий, любимий.
Приклади
- Без тебе не любий мені був би світ, Ти – більше, ніж муж! Ти мені друг і товариш! (І. Нехода)
(одн. дру́же, мн. дру́зі).
Уживається в кличному відмінку при ввічливому, поблажливому або іронічному звертанні.
Приклади
- А може, ще добро побачу? А може, лихо переплачу? Води Дніпрової нап'юсь, На тебе, друже, подивлюсь. (Т. Шевченко)
- Під віконце хтось помалу підступає. Тут поет не втерпів: “Хто там?” Невідомого питає. “Якщо злодій, то запевне Помиливсь ти, любий друже!”. (Леся Українка)
- Друзі мої, земляки і брати! Трудно до вас долетіть, допливти, – Дуже далеко. (П. Воронько)
чого.
Прихильник, захисник кого-, чого-небудь.
Приклади
- Він почував себе демократом, другом народу, який не має чого боятись. (М. Коцюбинський)
- Без гучних прожив він [Остап Вишня] декламацій. – А в душі поезія цвіла! Друг людини, друг природи й праці, Грізний ворог нечисті і зла. (М. Рильський)
- Співай, поете, будь завжди хорошим другом правди й сили. (В. Сосюра)
ДРУ́ЗИ ів, мн. (одн. друз, а, ч.).
Етноконфесійна група арабського населення Сирії, Лівану і деяких інших країн, одна з мусульманських шиїтських сект.
Приклади
- Етноконфесійними групами є, наприклад, старообрядці і молокани серед росіян, аджарці у грузинів, меноніти поміж німців, латгальці серед латишів, друзи у Сирії, копти в Єгипті та ін.. (з навч. літ.)
ДРУ́ЗИ друз, мн. (одн. дру́за, и, ж.), геол.
Група зрослих в основі кристалів.
Приклади
- Кристали ортоклазу трапляються поодиноко або у вигляді друз. (з наук. літ.)
- Юрко копав обережно й терпляче, щоб не пошкодити друзу. Вивільняв кристал за кристалом, і друза росла на очах. (А. Дімаров)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.