ДРУЗІ — ЕТИМОЛОГІЯ

друг

останнім часом запропоновано нове зіставлення з дінд. druh- «ворожа демонічна істота», ав. druxš «Друг – демонічна істота, уособлення злих сил» (Иванов Сл. и балк. языкозн. 67 – 70);
із сполучень типу стсл. дроугъ дроуга розвинулися прикметникове і числівникове значення «інший, другий», засвідчені в усіх слов’янських мовах;
Мартинов висловлює припущення про запозиченість прагерманських форм (прагерм. *drauga «друг», *draugti «дружина») з праслов’янської мови;
в такому разі пов’язується з гот. triggws «вірний», дісл. tryggr, дангл. getrywe, днн. triuwi, двн. gitriuwi «тс.»;
за іншим поясненням (Трубачев Терм. родства 172 – 173; Мартынов Сл.-герм. взаимод. 205 – 207) псл. drugъ виводиться з іє. *dhreu-/dhru- «міцний, тривкий, надійний, вірний» (звідки й іє. *dhereuo- «дерево; надійний, вірний», пор. нім. trauen «вірити»);
іє. *dhrugh- (*dherough-) «бути готовим, міцним», похідне від *dher-;
пор. також гот. gadraúhts «солдат», driugan «воювати, боротися», двн. truht «громада, загін, кортеж», truhtīn «воєначальник», дісл. drōtt «загін охоронців, почет», дангл. druht «тс.»;
споріднене з лит. draũgas «супутник, товариш», draũg, draugè «разом, спільно», sudrùgti «приєднатися», лтс. dràugs «товариш, колега; другий член пари; інший», прус. draugi- «з-» (draugiwaldunen (зн. в.) «співспадкоємець»);
псл. *drugь «товариш, приятель»;
р. бр. друг, др. другъ, п. druh (з укр. чи бр.), [druch, druchna], ст. drug «друг», drugi «другий, інший», ч. druh, druhý, слц. druh, вл. druh «друг», druhak «інший», нл. ст. drug, drugi, полаб. draug «інший», болг. м. друг «інший», болг. друга́р «товариш», схв. друг, дрỳгāр «тс.», другӣ «другий», слн. drúg «товариш», drúgi «інший, другий», стсл. дроугъ «товариш; інший»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

друга́к «тс.; дворічне лоша чи теля»
дру́гий
другинець «другий рій бджіл»
други́ня «подруга»
дру́жа «подруга»
дру́жба «приязнь; [весільний товариш]»
дру́жбити «бути дружкою»
дружикува́ти «тс.»
дружина «загін»
дружи́на «загін, почет; жінка»
дружи́нник
дружи́ти «товаришувати»
дружи́ще
дру́жка́ «подруга нареченої»
дружко́ «весільний товариш»
дружкува́ти
дру́жний «одностайний»
дру́жник «охоронець»
дру́жній «товариський»
дру́жчини «свято дружок»
дру́жчити
друзь «тс.»
друзя́ка «друг»
за́дру́га «патріархальна сімейна община у південних слов’ян» (іст.)
за́друге «вдруге»
здружи́ти
не́друг
одру́жений
одру́жувати
пі́ддру́жба «помічник весільного товариша»
піддру́жбик
піддру́жжя
піддру́жий
пі́ддружка «помічниця подруги нареченої»
пі́ддружко
пі́ддружний «тс.»
по-дру́зьки
по́друг «чоловік,, подружжя»
подру́га
подругува́ти
подру́жжя
подру́жий
подру́жи́на «подруга»
подру́жниця «тс.»
подру́жній
удру́ге
удружи́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
druxš «Друг -- демонічна істота, уособлення злих сил» авестійська
друг білоруська
друг «інший» болгарська
друга́р «товариш» болгарська
druh «друг»«інший» верхньолужицька
druhak «друг»«інший» верхньолужицька
triggws «вірний» готська
gadraúhts «солдат» готська
getrywe давньоанглійська
druht «тс.» давньоанглійська
gitriuwi «тс.» давньоверхньонімецька
truht «громада, загін, кортеж» давньоверхньонімецька
druh- «ворожа демонічна істота» давньоіндійська
tryggr давньоісландська
drōtt «загін охоронців, почет» давньоісландська
triuwi давньонижньонімецька
другъ давньоруська
*dhreu-/dhru- «міцний, тривкий, надійний, вірний» (звідки й іє. *dhere$uo- «дерево; надійний, вірний», пор. нім. trauen «вірити») індоєвропейська
*dhrugh- «бути готовим, міцним» (*dherough-) індоєвропейська
dràugs «товариш, колега; другий член пари; інший» латиська
draũgas «супутник, товариш» литовська
друг «інший» македонська
drug нижньолужицька
drugi нижньолужицька
draug «інший» полабська
druhукр. чи бр.) польська
drugъ праслов’янська
*drugь «товариш, приятель» праслов’янська
draugi- «з-» (draugiwaldunen (зн. в.) прусська
друг російська
друг сербохорватська
druh словацька
drúg «товариш»«інший, другий» словенська
drúgi «товариш»«інший, другий» словенська
дроугъ дроуга розвинулися прикметникове і числівникове значення «інший, другий» старослов’янська
дроугъ «товариш; інший» старослов’янська
druch українська
druchna українська
дрỳгāр «тс.» українська
другӣ «другий» українська
druh чеська
druhý чеська
*dher- ?
також ?
driugan «воювати, боротися» ?
truhtīn «воєначальник» ?
draũg ?
draugè «разом, спільно» ?
sudrùgti «приєднатися» ?
drug «друг»«другий, інший» ?
drugi «друг»«другий, інший» ?
drug ?
drugi ?

дриґа́ла «пристрій для підвішування колиски на полі»

може бути зіставлене з р. дрога́ «поздовжній брусок, що з’єднує передню і задню осі воза», укр. дро́ги «довгий віз без кузова» або з п. drąg «жердина, важіль», ч. drouh «важіль, колода», болг. дръг «дрючок», схв. ст. друг «тс.», слн. drȏg «жердина, драбина», стсл. држгъ «дрючок», укр. дрюк;
неясне;
бр. [дрыга́лы] «припасовані до кінців задньої осі воза криві жердини для перевезення колод»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дрыга́лы «припасовані до кінців задньої осі воза криві жердини для перевезення колод» білоруська
дръг «дрючок» болгарська
drąg «жердина, важіль» польська
дрога́ «поздовжній брусок, що з’єднує передню і задню осі воза» російська
друг «тс.» сербохорватська
drȏg «жердина, драбина» словенська
држгъ «дрючок» старослов’янська
дро́ги «довгий віз без кузова» українська
дрюк українська
drouh «важіль, колода» чеська
друг «тс.» ?

друґа́р «весло, кермо; держак рульового весла на плоті; молода сосонка»

пов’язане з псл. *drǫgъ «палиця, жердина» і, очевидно, утворене від рум. drug «палиця (дерев’яна чи залізна), жердина, веретено», що, в свою чергу, походить від схв. друг «тс.» (Scheludko 132);
припущення про польське посередництво (Bern. I 229; Richhardt 43) мало обґрунтоване (пор. відмінність значення і наголосу у п. drągarz «візникваговіз»), так само, як і зведення форми до відмінного за значенням сгр. δρουγγάρις «військовий загін на постої» (Bern. І 229; Фасмер ГСЭ III 56);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*drǫgъ «палиця, жердина» праслов’янська
drug «палиця (дерев’яна чи залізна), жердина, веретено» румунська
друг «тс.» сербохорватська
δρουγγάρις «військовий загін на постої» середньогрецька

дру́ґати «сплітати, зв’язувати, обмотувати Ж; скручувати нитку на веретені Шух»

схв. друга «велике веретено» пов’язане з [друг (друк)] «палиця, жердина», спорідненим з укр. дрюк, стсл. дрѫгъ;
ч. слц. [drugať] «прясти вовну», походить від [druga] «веретено для прядіння вовни», запозиченого із сербохорватської мови;
запозичено з чеської чи словацької мови, можливо, через посередництво польської;
п. [drugać] «прясти мотузку з клоччя»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дру́ґа «велике веретено»
друга́лка
друґа́лка
друґа́лниця
друґа́лька «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
drugać «прясти мотузку з клоччя» польська
друга «велике веретено» сербохорватська
drugať «прясти вовну» словацька
дрѫгъ старослов’янська
дрюк українська
drugať «прясти вовну» чеська
друг «палиця, жердина» (др$ук)] ?
druga «веретено для прядіння вовни» ?

дру́зки «тріски, шматочки»

єдиного пояснення не має;
одні дослідники пов’язують з псл. *druzgati «з тріском ламати, трощити» (пор. укр. дру́цкати, п. drùzgotać), спорідненим з лит. drùzgas «шматочок, крихта», druskà «сіль», лтс. druska «крихта», гот. draú(h)snos «крихти (від хліба)» (Фасмер І 543; Sławski І 170, 173; Trautmann 61 – 62; Būga RR I 437);
за іншими поясненнями (Rozwadowski RS II 112; Bern. І 222, 228), зводиться до псл. *drǫzg-, пов’язаного з *dręzg- (‹*dręsk-), *drězg- (пор. стсл. дрѧзга «ліс, бурелом», рос. діал. дрязг «хмиз, сушняк») як назалізованого варіанта іє. *dergh(псл. *dьrgati);
р. [друзг] «хмиз, бурелом», [друзга́] «гілки, опале листя», бр. друз «щебінь», дру́зачка «кришечка, шматочок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

друза́ти «розтинати»
дру́зка «лико з сосни для плетіння кошелів; тріска, скіпка»
друзкъ «хмиз, сушняк» (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
друз «щебінь» білоруська
draú(h)snos «крихти (від хліба)» готська
*d індоєвропейська
druska «крихта» латиська
drùzgas «шматочок, крихта» литовська
*druzgati «з тріском ламати, трощити» (пор. укр. дру́цкати, п. drùzgotać) праслов’янська
*drǫzg- праслов’янська
друзг «хмиз, бурелом» російська
друзга́ «гілки, опале листя» українська
дру́зачка «кришечка, шматочок» українська
druskà «сіль» ?
*dręzg- (‹*dręsk-) ?
*drězg- (пор. стсл. дрѧзга «ліс, бурелом», рос. діал. дрязг «хмиз, сушняк») ?
*d ?

дрюк «кий, палиця»

псл. drǫgb (drǫkъ) «палиця, жердина»;
споріднене з лит. жем. [dránga] «велика жердина», сх.-лит. [drángos] «віз без коліс», дісл. drangr «камінь, що стирчить із землі», drengr «товстий стовбур, палиця», ірл. dringim «піднімаю», кімр. dringo «тс.»;
походження форм з кінцевим -к поряд з -g (-г) неясне;
форми з ю поряд з у в українській мові розвинулися, очевидно, внаслідок впливу говорів з м’якою вимовою р або як гіперизм;
р. [друк, дрюк], бр. друк, др. дручи́ти «мучити, пригнічувати», п. drǫk, drączek, ч. drouh, слц. druk, болг. дръг «стебло, прут», м. драг «палка, жердина», схв. друг, [друга, друк], слн. dróg «жердина, стовп, сходи», стсл. дрѫгь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́дрюкувати «побити дрючком»
друк
дру́чений «мучений»
дручи́на «кийок; обрубок дерева Бі»
дручи́ти «мучити»
дручкови́й
дру́чник «тс.»
дручня́ «насосні важелі»
дручо́к
дру́ччя
дрючи́на
дрючкувати
дрю́чник «полиця, горизонтальна жердина»
дрючо́к
дрю́ччя (зб.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
друк білоруська
дръг «стебло, прут» болгарська
drangr «камінь, що стирчить із землі» давньоісландська
дручи́ти «мучити, пригнічувати» давньоруська
dránga «велика жердина» жемайтське
dringim «піднімаю» ірландська
dringo «тс.» кімрська
dránga «велика жердина» литовська
драг «палка, жердина» македонська
drǫk польська
drączek польська
drǫgb «палиця, жердина» (drǫkъ) праслов’янська
друк російська
друг сербохорватська
druk словацька
dróg «жердина, стовп, сходи» словенська
дрѫгь старослов’янська
дрюк українська
друга українська
друк українська
drouh чеська
drángos «віз без коліс» ?
drengr «товстий стовбур, палиця» ?
(-г) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України