ДЕРЕШ — ТЛУМАЧЕННЯ

ДЕ́РЕШ а, ч., діал.

Чалий кінь або віл. Приклади
  • – Наш коваль нагло занедужав. Кував саме дереша ясної панночки, як напали його корчі. (Б. Лепкий)
  • Коли дорогою зустрічає [Дмитро] кого з людей, старанно і довго, з удаваною скорботою, розпитує про свого дереша з зірочкою на лобі. (М. Стельмах)

ДРА́ТИ

Див. де́рти.

ДРА́ЛА у знач. присудка, розм.

Швидко тікати куди-небудь. Приклади
  • Повиїдав [Лис] усе чисто, решту порозливав, а сам драла. (І. Франко)
  • Зайчик одразу ж прокинувся – і драла! А Дибаленя в інший бік помчало щодуху – не доженеш. (І. Андрусяк)

ДЕ́РТИ , ДРА́ТИ, деру́, дере́ш; мин. ч. дер, де́рла, ло і драв, дра́ла, ло; наказ. сп. дери́; недок.

кого, що. Рвати, розривати на шматки кого-, що-небудь; роздирати. Приклади
  • Корова реве, ведмідь реве, а хто кого дере – і чорт не розбере! (прислів'я)
  • А мовчки долі, всемогучий, Дере порфіру на онучі. (Т. Шевченко)
  • Тьоті з мамою дерли шмаття на стьожечки, потім із стьожечок смикали нитки. (Ю. Смолич)
Зношувати до дірок (одяг, взуття). Приклади
  • Діти дерли одяг дуже швидко. (із журн.)
що. Відриваючи що-небудь, відокремлювати. Приклади
  • З овечок перше вовну драли, А далі м'яса забажали. (Л. Глібов)
  • Хома Патика Пішов зимою драти лика. (Л. Боровиковський)
що і без дод., перен., розм. Брати надто дорого за що-небудь. Приклади
  • [Петро:] Ну, .. Оверковичу, і дереш же ти за горілку здорово!... (М. Кропивницький)
  • Кажуть, нічого в ній [виставі] надзвичайного нема, а ціни за неї деруть непогані. (Леся Українка)
  • [Петрусь:] Прощавайте, Сидоре Кириловичу! Та глядіть, ви не дуже деріть з батька за сватівство [сватання], бо ви теж із тих, що держи кишеню далі. (Є. Кротевич)
Брати великі побори, хабарі, податки або вимагати їх. Приклади
  • Загнибіда казав, що не любий він [протопіп] усім парафіянам, з живого й вмирущого дере. (Панас Мирний)
  • Всі з тебе, русине, драли проценти: Польськії шляхтичі й швабські агенти. (І. Франко)
що, розм. Розривати поверхню, покриття чого-небудь; дряпати. Приклади
  • Почав [вовк] землю під собою дерти. (С. Руданський)
  • Відомо, що суха ложка рот дере. (С. Чорнобривець)
що і без дод., перен. Викликати неприємне почуття, біль; подразнювати. Приклади
  • – Жаль мене бере, а коло серця так і шкребе, так і дряпає, не сказати б, кігтями дере або гадюка ссе. (І. Нечуй-Левицький)
  • Мене он дощ мочить, і чаю вже не стало, .. і кашель дере. (Леся Українка)
кого, розм. Карати биттям; сікти. Приклади
  • Деруть Рябка, мов пір'я, На галас збіглась двірня. (П. Гулак-Артемовський)
  • Трудився щиро фараон, і дер, І мучив люд, що аж земля стогнала. (І. Франко)
перен., розм. Поквапно втікати; мчати. Приклади
  • Сніг він отрусить, та й знову дере вперед; дурноверхе завзяття його підганяє. (Панас Мирний)
  • Львові причулося, що то новий цар уже близько, як не злякається, та в ноги! .. Дер, дер, далі втомився, став та й озирнувся. (І. Франко)
перен., розм. Не в лад або грубим, різким голосом співати, кричати; не в лад грати. Приклади
  • Урочисто дерли [музиканти] смичками по скрипках; контрабас прихкав, неначе хто гупав довбнею в дошку. (І. Нечуй-Левицький)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.