СІКТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СІКТИ́

що. Рубати що-небудь на дрібні частини чимсь гострим; подрібнювати. Приклади

Приходили [удова і Галя] у місто і наймалися робити, де траплялось і що бог насилав: воду носити, городи полоть, сікти капусту, хати білити. (Марко Вовчок)
– Скажи, будь ласка, дочко, куховарці, щоб зараз сікла м'ясо на товченики. (І. Нечуй-Левицький)
Промиті розмочені гриби варять .. Відвар цідять, а гриби дрібно січуть. (з наук.-попул. літ.)
Січе [Йонька] хмиз сокирою. (Григорій Тютюнник)
Зарубали [явора] знову – Чують тиху мову: – Най тече кров з гілки, – Січіть – не зважайте, Та серденька тільки Мого не вражайте. (П. Грабовський)
Сам тільки Несториця з кількома недобитками прибіг до царя, схиляючи повинну голову, яку, як відомо, меч не січе. (П. Загребельний)
Велів [Еней] всіх [ворогів] сікти та рубать. (І. Котляревський)
Вихопили [Володимир і старий] шаблі, почали рубати ворогів. Рубали, сікли. Перебили всіх. (В. Королевич)
“Веди, Олег, нас! Хай огнисто січе наш меч потвори злі, аж поки жодного фашиста не буде більше на землі!”. (В. Сосюра)
Дем'ян сторожко виставляє півголови над берегом вирви. Кулі січуть самісінький край, і одна дзенькає по Дем'яновій касці. (Ю. Смолич)
Море сіре, злегка поморщене від вітру, весляр звільна січе його веслами. (І. Франко)
Над чумацькою валкою кружляє у височині шуліка, могутнім розмахом крил січе блакить. (Н. Рибак)
Стріляли кулемети, прожектори сікли туман. (Ю. Яновський)
Гігантські мечі прожекторів метушливо сікли хмари. (Л. Смілянський)
Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк, гробак корінець ранить, дротянка гич січе, лист всиха. (К. Гордієнко)

кого і без дод. Бити, карати (батогом, різкою, лозиною і т. ін.); шмагати, пороти. Приклади

Ще добре й не вимовив [писар], а хлопці вже і мотнулись: розперезали [Явдоху], положили, січуть... (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Він свою першу жінку канчуком сік, – і вмерла, бідна, від його побоїв. (І. Франко)
У кімнатці стояла широка лава. Порфільєв здогадався: тут сікли дубцями арештованих. (П. Автомонов)
* Образно. Кому хвала – кому хула .. Мене ж, мов мачуха, сікла Сувора критика, і що ж, Це я їй дякую й росту. (Л. Забашта)
Височенні трави сікли по ногах, по руках. (О. Ільченко)

перев. у сполуч. зі сл. словами, язиком, кого і без дод., перен. Говорити щось різке, неприємне. Приклади

Дивиться [Варка], наче зараз тебе з'їсть, не соливши, словами і січе, і руба, ані приступити... (Марко Вовчок)
– Прийде час – побачиш сама: не заслужив я тих слів, котрими твоя Софійка мене січе... (І. Муратов)
І знову карала себе [Мар'яна], і видимими і невидимими сльозами оплакувала свій гріх, навіть не догадуючись, що вона чистіша і душею, і почуттями за багатьох тих, що сікли її своїми язиками. (М. Стельмах)

перен. Сильно, безперервно йти, лити струменем (про дощ); періщити. Приклади

Настала середина лютого, із сонцем, із теплим вітром, .. сікли й дощі. (О. Кобилянська)
Дощ січе, шипить, шумить, Хвиля злісно клекотить. (М. Рильський)
Під чобітьми чавкає грязюка, зверху січе дощ. (В. Козаченко)

кого, що і без дод. З силою бити, вдаряти (про дощ, вітер, сніг і т. ін.). Приклади

Був чотирнадцятий, був чорний рік. Похмурий дощ похмуру землю сік. (М. Рильський)
Чулися страшенні удари грому та густе сичання дощу, що сік об брезент. (Ю. Збанацький)
Вітер шарпав поли шинелей, кінці башликів, сік гострим снігом обличчя. (З. Тулуб)
Сніг січе по щоках, налипає на віях, сліпить, але вона змиває його слізьми. (В. Речмедін)
Січе завірюха січнева. (Л. Первомайський)
Любо йому, що ніхто у світі не знає, як сікло його темної ночі дощем холодним, як глушило громами, блискавками палило. (С. Васильченко)
Сікло, як градом, збивало з ніг, безпроглядною сухою каламуттю бушувало навкруги – від землі до неба. (О. Гончар)

кого і без дод., розм. Безперервно й інтенсивно стріляти, обстрілювати із автоматів, кулеметів і т. ін.; смалити. Приклади

Виявивши місця кулеметних гнізд, вороги сікли по них з кулеметів і автоматів. (В. Козаченко)
Юні месники йдуть, і січуть, і січуть автомати. (В. Сосюра)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СІК

Рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах рослинних та тваринних організмів. Приклади

Любо .. глянути на стиглу, прозору ягоду, що ледве стримує солодкий сік у тонкій шкурці. (М. Коцюбинський)
Прийшла до берези, сік точиться, пити хочу, та й не п'ю. (Ганна Барвінок)
Од соків потріскалися дині, Ряботіють густо кавуни. (М. Стельмах)
Зеленіє обабіч дороги перша ніжна весняна травичка, молодесенька, тендітна, ще не налита густим соком. (Григорій Тютюнник)
* Образно. Минуло все! Жар [кохання] знищив силу тіла І соки мислі висушив.., пусто так любов минула. (І. Франко)
* У порівн. Так любов до тебе всю мене проймає, як вино водицю, пахощі живицю, мов солодкий сік, що наскрізь проникає. (Леся Українка)
* Образно. * У порівн. Сади Абхазії, ви знов переді мною! Пливуть тумани з гір; зоря, як сік гранат [гранатів]. (В. Сосюра)
Яблука, призначені для переробки на соки треба знімати з дерев цілком стиглими, коли вони мають вже приємний смак і аромат (при побурілому насінні), але ще тверді і соковиті. (з наук. літ.)
Томатний сік.
Не забудьте ж діток Ви тоді убогих, .. Що для вас, панята, Віддали всі соки. (П. Грабовський)
Драматургія Корнійчука, проза Яновського, Гончара, Стельмаха, поезія Тичини, Малишка, Воронька весь час живляться соками народного слова. (М. Рильський)

Рідина, яку виробляють залози травних органів, сприяючи травленню. Приклади

Стінки шлунка виділяють шлунковий сік, під впливом якого їжа починає перетравлюватись. (з навч. літ.)
Коли наближається година, в яку звичайно дитина обідає, то у неї з'являється відчуття апетиту, починають виділятися травні соки. (з навч. літ.)

Волога та поживні речовини, що містяться в ґрунті і живлять рослинні організми. Приклади

Хо сидить посеред галяви, а навкруги його панує мертва, прикра тиша .. Рослини бояться навіть тягти сік з землі, пити холодну росу. (М. Коцюбинський)
Усе, що сік землі ввібрало, її добро, її тепло, – В щедроті, в зелені буяло, Пагіння вгору підіймало, Колосся й листя налило. (А. Малишко)
Люди пораділи: по дощах хліба одволожило, стеблина потягла соки. (К. Гордієнко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.