РОЗДИРАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що. Розривати на шматки. Приклади

Давид стенає та ридає, Багряну ризу роздирає І сипле попіл на главу. (Т. Шевченко)
Вони тут же жадібно ковтали свою частку, роздирали м'ясо руками. (З. Тулуб)
Козак Мамай, роздерши на клапті шаровари пана Купи, визволив йому ноги з золотих стремен. (О. Ільченко)
“Дивіться, люде: осьде булла, Що я читав...” – і показав Перед народом. Всі здрогнули [здригнулися]: Іван Гус Буллу розідрав!!!.. (Т. Шевченко)
Плачем великим ридали невільниці чорні, Шати свої роздираючи, ранячи тіло до крові. (Леся Українка)
Одна карлючка зачепилась .. за Настину сукню й роздерла її внизу. (І. Нечуй-Левицький)
Тиміш випростався, роздер на грудях сорочку й став як залізний. (О. Довженко)
– А я про своє [пальто] байдуже, – додав Власов, лягаючи прямо на траву. – Тобі що? Сьогодні розідрав одне – завтра друге буде! – сказав Василь. (Панас Мирний)
Мати останнє зерно роздирає на жорнах. (М. Стельмах)
Почтмейстер роздер конверт і конфіскував ті нещасні і невинні вирізки, немов щось страшне. (М. Коцюбинський)
Колосовський, роздерши індивідуальний пакет, сяк-так перев'язав йому покремсану щелепу. (О. Гончар)
Роздираючи тіло об гострі тернові колючки, Лукія перехопилася через рів. (О. Донченко)
Кайдани знову вп'ялися в тіло гострими цвяхами, роздирають шкіру. (А. Хижняк)
[Зінька:] Підійди ближче! Підійди!.. Я тобі баньки видеру і пащеку роздеру! (М. Кропивницький)
Одна хворостина зачепила теля по голові й розідрала око аж до губ. (Г. Хоткевич)
Між пташками не всі ж праведні, а є й грішні. Он шуліка – кожну пташку роздирає. (Б. Грінченко)
– Якраз отут, де ми з тобою обідаємо, гепард [дика кішка] роздирав свою здобич. (О. Гончар)
Дуже їм вовки дошкуляють: щоночі то коня, то пару баранів роздеруть, а то й більше. (З. Тулуб)
Все ти [заєць] ховайся та вгору дивись; Тільки ж згадаєш, щоб як задрімати, А над тобою вже беркут повис: Так і тремтить, щоб тебе розідрати! (Я. Щоголів)
Плив корабель, роздираючи хвилі. (Леся Українка)
Загін .. канавокопачів, – з болотним екскаватором в далекому авангарді, – іде в наступ на трясовину, роздирає мочарну зарость... (І. Волошин)
* Образно. Грім гогоче, а блискавка Хмару роздирає. (Т. Шевченко)
Ішли [женці] в поле до схід сонця, спотикаючись, роздирали кулаками невиспані очі, згинались од холоду. (С. Васильченко)
Іннина мати, розідравши в позіхові рот, простягає мені для поцілунку руку. (В. Речмедін)
Тільки Яресько ліг, тільки задрімав, як уже хтось мовби біля самого вуха роздер казармену тишу. (О. Гончар)

тільки недок., кого, що, перен. Спричиняти, викликати внутрішній розлад, суперечності. Приклади

[Прісцілла:] В нас тепера [тепер] велика чвара церкву роздирає. (Леся Українка)
Вдерлися .. люті рицарі-хрестоносці, рвали й роздирали на шматки Руську землю. (А. Хижняк)

тільки недок., що, перен. Сильно, різко роздратовувати, болюче діяти на щось. Приклади

Бряжчало намисто у молодиць на грудях, жіночий вереск роздирав вуха. (М. Коцюбинський)
Хворий не видужував, його легені роздирав кашель. (О. Донченко)

кого, перен. Надто хвилювати, терзати, морально мучити кого-небудь. Приклади

Вже до міста нема вороття, там контрасти мене роздирають. (В. Сосюра)
Хто не слухається розуму, того роздеруть його ж таки власні вчинки. (А. Кримський)

РОЗДИРА́ТИ