ДЕРЕШ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

де́рти (дра́ти) ли́ко / наде́рти (надра́ти) ли́ка з кого і без додатка.

Бити, карати кого-небудь, розправлятися з кимсь. Приклади
  • — Був би ти, діду, молодшим — я надрав би з тебе лика! — костеніє злоба на синьому виду [Октава] (М. Стельмах)
  • [Рогач:] Може, є цікавий повчитись, як лика деруть, з'явись! [Козаки:] Виходь, виходь котрий, пора!.. (М. Кропивницький)
  • — Карпо… отаборився з ручним кулеметом, так що дивіться, щоб із ваших хлопців лика не надер (Григорій Тютюнник)

гну́ти (де́рти, задира́ти і т.ін.) / загну́ти (заде́рти і т.ін.) ки́рпу (но́са, ніс) перед ким і без додатка.

Гордовито триматися, бути чванливим, гонористим; зазнаватися. Приклади
  • — Сміється з мене всякий біс,— Жаліється Осел,— усякая скотина Дере передо мною ніс (Л. Глібов)
  • По селі гомоніли про Зінька. Казали, що якийсь молокосос половиною села хоче правити, кирпу дере, старших ображає (В. Кучер)
  • — Черкни нам, Ванюшко. Не задирай носа, не гни кирпу (В. Логвиненко)

[аж] моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т.ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т.ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т.ін.) кого, у кого і без додатка.

Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, впливу чого-небудь на органи чуття і т.ін. Приклади
  • моро́зе́ць дере́ по́між лопа́тками. Виїхав у поле — і війнуло на мене духом землі,.. й раптом весь я набубнявів свіжою радістю, такою прохолодною втіхою, од якої морозець дер поміж лопатками (Є. Гуцало)
  • Мороз подрав Христю поза спиною, серце так трудно заколотилося… (Панас Мирний)
  • Калинович перший раз почув у оцій канцелярії, як мороз подер його за плечі (І. Франко)
  • У Чіпки аж мороз подрав по спині: він ніколи не чув такого дідового голосу… (Панас Мирний)
  • — Я пам'ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори стає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський)
Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т.ін. від чогось. Приклади
  • аж холодо́к подра́в по спи́ні. Соломію аж холодок подрав по спині від того погляду (В. Кучер)
  • аж холодо́к дере́ за шкі́ру. Аж холодок дере за шкіру, коли подумає, що доведеться завтра сказати Атанасу (М. Стельмах)
  • Одійшов я подалі від мерців, від жаху мороз по шкірі пробирає, швидше б утекти звідсіль (В. Собко)
  • моро́зе́ць дере́ по спи́ні. Дивишся на Музичука,..й морозець дере тебе по спині, бо жартує не хто-небудь, а дядько, що звідав смерть (Є. Гуцало)
  • Подирає мороз поза шкурою веселих гуляк, як глянуть вони на хрест, що геть-геть здалека чорніє над Ромоданом (Панас Мирний)
  • У неї мороз поза спиною драв від тих злиднів та убожества, яке вона тут стріла (Панас Мирний)
  • Що се за страхіття балакаєш? У мене аж мороз По шкурі дре [дере]! (І. Франко)

де́рти го́рло (горля́нку), зневажл.

кому і без додатка. Бути неприємним комусь, прикро вражати кого-небудь. Приклади
  • Проханий кусок горло дере (М. Номис)
З великим напруженням кричати, галасувати, співати. Приклади
  • [Шкорупський:] Так музика ревла і півчі горло дерли за обідом, що й досі в вухах лунає (М. Кропивницький)
  • [Никодим:] Люде [люди] діло роблять, а ви, як півень той, раз у раз горлянку дерете! (І. Карпенко-Карий)
  • — Чого дерете горлянку?! Жінки, ошелешені несподіваною вихваткою Оксена, відхлинули назад (Григорій Тютюнник)

дава́ти / да́ти (врі́зати) дра́ла (драпака́, дьо́ру і т.ін.), зневажл.

Швидко тікати, бігти. Приклади
  • да́ти дьо́рки. Становий поїхав, а їх [Чіпку з товариством] звелів ще кріпше держати [в чорній], щоб не дали, бува, дьорки (Панас Мирний)
  • дава́ти дра́пка. Пан совітник скоро перечує, що вона [жінка], пошукує за ним, зараз дає драпка (І. Франко)
  • Хлопчина ковзнув по стовбуру додолу, дав дьору, ніби його й не було тут (Є. Гуцало)
  • Вовчуки стирлувалися позад Вовчиці й Пелехатого, ладні щомиті врізати драла (П. Загребельний)
  • І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла (Українські присл.і)

де́рти шку́ру (шкі́ру) з кого.

Оббирати, жорстоко експлуатувати кого-небудь. Приклади
  • де́рти сім шкур. Ксьондзи і монахи закликали уярмлений народ до смирення.., а колонізатори дерли з нього сім шкур (П. Козланюк)
  • де́рти [по] три шку́ри. — А млин паровий наш же, незаможницький, компанією в оренду собі взяв [Матюха].., а тепер і дере з бідного по три шкури за помол (А. Головко)
  • де́рти оста́нню шку́ру. — Отсе так! — загула громада: — Коли чоловікові біда, так з нього останню шкуру дери! (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Я тут знаю одного панка, — сказав Микита.— Він дере з людей шкіру так, як липову кору (Казки Буковини..)
  • — Чого ж він, Дарино, шкуру дере з людей? Де це видано, за карбованець брати карбованець проценту? (М. Стельмах)
Бити, карати кого-небудь. Приклади
  • — А якби й загубив [ножа], то що? — лукаво задирався хлопець.— Я би з тебе тоді шкуру пасами на гамани дер би!.. От що (О. Гончар)
  • Кого слова не беруть, з того шкуру деруть (Укр. присл.)

де́рти но́са (го́лову) [вго́ру] перед ким, рідше проти кого і без додатка.

Поводити себе пихато, гоноровито; чванитися, зазнаватися. Приклади
  • Дере голову, як попова кобила (Укр. присл.)
  • Максим Іванович геть високо дере голову проти нетесаного мужиччя (Панас Мирний)
  • З парубком поважно здоровались статечні дядьки.., наказували шанувати батька-матір і не дерти носа перед людьми (М. Стельмах)
  • Становий… хвалився, що він добрячого підвіз возка [візка] отим лівшукам, щоб не дуже зазнавалися та вгору носа дерли (Панас Мирний)

дава́ти (задава́ти, дави́ти, зневажл.

де́рти) / да́ти (зада́ти) хропака́. Міцно спати. Приклади
  • Радисти ще деруть хропака, бо вночі була якась заваруха, то не виспались (Григорій Тютюнник)
  • — Спи, спи,— вичитувала Явдоха, човгаючи по хаті,— Дрова не нарубані, води не принесено, а він — пузо на черінь та й давить хропака (Григорій Тютюнник)
  • Курінь був темний, як студент-заочник. У кутку дід давав хропака (А. Крижанівський)
  • На полиці напроти — два підлітки в робочих спецівках. Підмостили під голови грубі черевики й дають хропака (І. Муратов)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт ли́ко (ли́ка) дере́ з кого, зі сл. крича́ти.

Дуже сильно, голосно. Приклади
  • мов чорти́ ли́ко живце́м видира́ють. Дядько ступить до неї, а вона вчепилася тонкими рученятами в ріжок скрині і заголосила. — Дурне дівчисько, кричить, мов з неї чорти лико живцем видирають (М. Стельмах)
  • Циганчата танцюють халяндри та кричать не своїм голосом, мов з них чорт лика дере (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Кричить, мов з його чорт лико дере (Укр. присл.)

де́рти о́чі.

кому. Неприємно вражати, дратувати кого-небудь своїм виглядом. Приклади
  • Максим знав, за кого віддав дочку. Не дуже дерла йому очі вбога Чіпчина хата (Панас Мирний)
кому і без додатка. Докоряти кому-небудь чимсь. Приклади
  • Дари, та очі не дери (Укр. присл.)
на кого--що. Заздрісно чи з великим зацікавленням дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • — Та годі вам… на чужих зозуль очі дерти (Панас Мирний)

[аж] рва́ти (де́рти, ску́бти і т.ін.) на собі́ (на голові́) воло́сся (чу́ба і т.ін.).

Впадати у великий відчай, розпач; дуже переживати, побиватися. Приклади
  • ма́ло не рва́ти на собі́ воло́сся. Сеспель мало не рвав на собі волосся, адже він експлуатував товариша, безсовісно користувався безмежною добротою друга (Ю. Збанацький)
  • Стоїть Кейс ані руш. Уже й іржею почав братися. А пан чуба рве на собі: великі гроші відвалив за ту машину (В. Речмедін)
  • А принц аж волосся на собі скубе, чому випустив дівчину й не спитав, де живе (Три золоті сл.)
  • Якого ти бісового батька качаєшся та рвеш на голові волосся? (Панас Мирний)
  • Він аж дер на собі волосся (А. Кримський)
  • А він виковзне, мов в'юн, й під носом властей позволяє собі такі авантюри, що панове мандатори [власники мандатів] волосся на собі рвуть (Г. Хоткевич)

де́рти косяка́ на кого, простор.

Неприязно, сердито поглядати на кого-небудь. Приклади
  • Отець Василь сердиться та косяка на нього дере, а Майстро наче й не бачить (Г. Хоткевич)

де́рти паси́ (ре́мені) з кого.

Мучити, катувати кого-небудь. Приклади
  • Верещала [баба], як би з неї хто паси дер (В. Стефаник)
  • — Якщо ваше високородіє скажуть: Швейку, ні в чому не признавайтесь, я буду викручуватись, коли б з мене і паси дерли (Гашек, перекл. Масляка)

де́рти мовчака́, зневажл.

Не протестувати, не заперечувати; мовчати. Приклади
  • [Передерій:] Як не крути, як не верти, а хвіст підгорни під себе та й дери мовчака (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) по душі́ дере́.

Неприємно вражає, викликає дражливі відчуття. Приклади
  • аж по душі́ дере́. Хто з нею.. [скрипкою] добре знається, До того обзивається, А хто не в лад її бере, Аж по душі вона дере (Л. Глібов)
  • Добре тому дати, хто не хоче брати; а той, хто бере, як по душі дере (Українські народні прислів'я та приказки)

де́рти ро́та (пе́льку), зневажл.

Голосно, з великим напруженням співати. Приклади
  • — Гниють вони [невільники] заживо від ран та голоду, а ви тут пиячите та пельки дерете (З. Тулуб)
Голосно, надривно кричати, горланити. Приклади
  • — Справді, хто б то був, чий то міг бути голос? — Чого це ти згадала..? — запитав Данько.— Просто хтось із хутірських рота дер (О. Гончар)