ДЕЛІКАТНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДЕЛІКА́ТНИЙ а, е.

Увічливий, люб'язний, завжди готовий виявити увагу, зробити послугу. Приклади

А душа його [робітника], проте, ніжна. Делікатний, лагідний, скромний, добрий – він суворішав тільки біля домни. (Ю. Яновський)
Єшевський, людина розумніша, делікатна, – жалів обох, добре ставився до обох і з ще дужчою ніжністю дивився на свою Юленьку. (О. Іваненко)

Витриманий, пристойний. Приклади

– Ви, – знову почала Ольга до Бронка нерівним від хвилювання голосом, – ви... – і, не знайшовши відповідного їдкого за змістом і все ж таки делікатного за формою слова, вмовкла. (Ірина Вільде)

розм. Який має приємний вигляд; витончений, тендітний. Приклади

Довгообразе, повне лице її не розплилося, до старості додержало свої делікатні форми. (І. Нечуй-Левицький)
А як .. схочеш узутися в делікатні, до ноги, чоботи, підперезатись гарним поясом, зараз засміють, скажуть: “Чванько! не буде з нього хазяїна!..”. (М. Коцюбинський)
Стояв її син у сріблі місяця такий красний, такий делікатний з лиця, що в мами серце защеміло. (Ірина Вільде)

розм. Який потребує обережного і тактовного ставлення. Приклади

Мій приятель – то була дуже впливова особа, .. брав на себе такі делікатні історії, яких високопоставлений не бажав брати на свій скарб. (І. Франко)
Головне ж, він давно шукав випадку обміркувати з нею делікатну справу – про своє до неї ставлення. (І. Кириленко)
Делікатною, незручною була її роль у тій розмові. (Микита Чернявський)
Тут ось питаннячко в нашого друга до тебе, делікатне дуже питаннячко, не знаємо, з чого й почати. (В. Шкляр)

розм. Надто кволий, неміцний. Приклади

[Матрона:] Вино? Ой ні, вина не п'ю ніколи, здоров'я в мене дуже делікатне. (Леся Українка)
Саке – це ж винце, не більше. Японці не вміють пити. Це, знаєте, народ з делікатним шлунком. (О. Донченко)

Який легко псується, пошкоджується. Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.