ВИТОНЧЕНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВИ́ТОНЧЕНИЙ а, е.

Дієпр. пас. до ви́тончити. Приклади
  • – Увесь свій талант і многолітній труд поклав [Микола Лисенко] на те, щоб знайти, зберегти перли народної творчості, обробити їх і повернути народу, повернути нам, любовно очищені й витончені. (О. Довженко)
у знач. прикм. Дуже гарний, із тонкими рисами, досконалої форми. Приклади
  • Колись тітка Клавда була красивою брюнеткою .. Її грація, витончена постать будили загальний подив. (Ірина Вільде)
  • Валентина частенько заздрила витонченій красі Лідиного обличчя. (М. Руденко)
  • Він [грек], може, навіть говорив комусь, що скіфська баба – добре одоробло супроти грецьких витончених муз. (Л. Костенко)
у знач. прикм. Який відзначається особливою вишуканістю. Приклади
  • Чорне, строге, розраховане на витончений смак убрання облягало її постать. (Я. Качура)
  • Відповідаючи на витончену чемність господаря, як могла, відказала йому в тон. (Ю. Смолич)
  • Юна наречена – у витонченому вінчальному вбранні, урочистий фон їй створює темний костюм нареченого. (із журн.)
у знач. прикм. Чудово розвинений, із гострим сприйманням. Приклади
  • У нього велике опукле чоло, і весь він громіздкий не по літах, але внутрішньо витончений. (О. Довженко)
  • Валіде наперед здогадувалася, як різонуть оті простонародні пісеньки .. витончений слух повелителя, що з дитинства писав наслідування-назіре на блискучі касиди й газелі Ахмеда-паші. (П. Загребельний)
  • Лесь Курбас засвоює естетичні принципи й виражальні засоби актора нового типу, актора витонченого психологізму, нервової емоційності, загострено інтелектуальної наповненості. (з публіц. літ.)
Який відзначається особливою досконалістю або крайньою загостреністю. Приклади
  • Тамара добре знає історію: ні Чингісхан, ні пси-рицарі, ні Наполеон не додумувались до таких витончених катувань [як фашисти]. (А. Хижняк)
  • Коропов любив стояти в кузні й дивитись на витончену роботу Степана Васильовича. (В. Земляк)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.