УБИРАТИ — СИНОНІМІЯ

убира́ти втягати щось всередину, насичуватися чим-небудь

абсорбува́ти (спец.) вбирати, всмоктувати; поглинати.
адсорбува́ти (спец.) поглинати, вбирати поверхнею частинки газу або окремі складові частини розчину.
вбира́ти втягати щось всередину, насичуватися чим-небудь.
всиса́ти (рідко.) те саме, що всмо́ктувати.
всмо́ктувати вбирати в себе; всотувати, всиса́ти.
всо́тувати те саме, що всмо́ктувати.
натя́гувати вбирати, всмоктувати в себе (рідину, вологу і т. ін.).
натяга́ти вбирати, всмоктувати в себе (рідину, вологу і т. ін.).
поглина́ти вбирати в себе.
усиса́ти (рідко.) те саме, що всмо́ктувати.

убира́ти (розм.) приймати їжу

вбира́ти (розм.)
вжива́ти (розм.)
вклада́ти (розм.)
втира́ти (розм.)
га́мати (дит.)
га́мкати (дит.)
гатели́ти (фам.)
глита́ти (розм.)
же́рти (вульг.)
жува́ти (розм., ірон.)
зажира́ти (вульг.)
затира́ти (діал.)
заїда́ти (діал.)
зжира́ти (вульг.)
ковта́ти (розм.)
куса́ти (розм.)
лига́ти (вульг.) поспіхом, не жуючи.
ло́пати (вульг.)
лупи́ти (вульг.)
молоти́ти (розм.)
мота́ти (фам.)
наверта́ти (вульг.)
намина́ти (розм.)
пе́рти (вульг.)
поглина́ти (розм.)
пожива́ти (розм.)
пожира́ти (вульг.)
припада́ти (до чого)
прожира́ти (розм. вульг.) жадібно, повністю.
підміта́ти (розм.)
підси́люватися (розм.) трохи.
ремиґа́ти (вульг.)
руба́ти (розм.)
тли́ти (розм.) жадібно, багато, не відриваючись.
трощи́ти (вульг.)
трі́скати (вульг.)
тьо́пати (розм.)
ужива́ти (розм.)
уклада́ти (розм.)
умина́ти (розм.)
утира́ти (розм.)
харчува́ти (діал.)
хлиста́ти (розм.)
ча́вкати (розм.)
чва́кати (розм.)
чвакоті́ти (розм.)
чвя́кати (розм.) їсти, голосно прицмокуючи губами.
ї́стоньки (незм. пестл., дит.)
ї́сточки (незм. пестл., дит.)

убира́ти (розм.) про одяг

вбира́ти (розм.)
вла́зити (розм.)
вліза́ти (розм.) у що - із зусиллям протискуючись.
напина́ти (розм.)
натяга́ти (розм.)
нацу́плювати (розм.) звичайно з деяким зусиллям.
начі́плювати (розм.) наспіх, недбало надягати на верхню частину тіла.
ула́зити (розм.)
уліза́ти (розм.) у що - із зусиллям протискуючись.

убира́ти (розм.) забезпечувати одягом кого-небудь

вбира́ти (розм.)
вдяга́ти (розм.)
зодяга́ти (розм.)
одяга́ти (розм.)
одіва́ти (розм.)
удяга́ти (розм.)

убира́ти розпізнавати що-небудь органами чуттів, осягати розумом

убира́ти

убирати

Словник синонімів Караванського

убирати чоботи

Словник синонімів Караванського

убирати (одягатися і п. ф. від)

Словник синонімів Караванського

убирати

Словник синонімів Караванського

убирати

Словник синонімів Караванського

убирати дім

Словник синонімів Караванського

убирати молоду

Словник синонімів Караванського

убирати (одягатися і п. ф. від)

Словник синонімів Караванського

убирати

Словник чужослів Павла Штепи (1977)