ВИРЯДЖАТИ — СИНОНІМІЯ

виряджа́ти (розм. рідко) змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.

виганя́ти примушувати кого-небудь іти, виходити геть, залишати якесь приміщення, місце, місцевість і т. ін.; проганяти.
виго́нити примушувати кого-небудь іти, виходити геть, залишати якесь приміщення, місце, місцевість і т. ін.; проганяти.
викида́ти (розм.) виганяти кого-небудь, примушувати залишити приміщення, роботу і т. ін.
вику́рювати (розм.) примушувати кого-небудь піти звідкись геть або залишити місце свого проживання.
випира́ти (розм.) грубо проганяти, випроваджувати силоміць кого-небудь звідкись.
випрова́джувати примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати щось.
випроводжа́ти (розм.) те саме, що випрова́джувати 1.
виставля́ти проганяти, виводити, випроваджувати кого-небудь, примушувати піти (з приміщення, двору і т. ін.).
виту́рювати (розм.) грубо виганяти, проганяти кого-небудь.
витуря́ти (розм.) грубо виганяти, проганяти кого-небудь.
відправля́ти (розм., рідше) випроводжати когось, відсилати.
гна́ти примушувати йти геть, залишати що-небудь; проганяти, виганяти.
наганя́ти (розм.) змушувати кого-небудь піти; звідкисьв, покинути когось, щось; виганяти, проганяти.
наго́нити (розм.) змушувати кого-небудь піти; звідкисьв, покинути когось, щось; виганяти, проганяти.
проганя́ти примушувати кого-небудь іти, виходити геть звідкись; виганяти.
прого́нити (рідше) примушувати кого-небудь іти, виходити геть звідкись; виганяти.
спрова́джувати примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати когось, щось; випроваджувати.
ту́рити (розм.) гнати, проганяти.

виряджа́ти споряджаючи, забезпечуючи потрібним для дороги, відправляти кого-, що-небудь, звідкись, кудись

виряджа́ти покривати одягом кого-небудь

вичепу́рювати (розм.) надто гарно, пишно, чепурно.
зодяга́ти (розм.)
наряджа́ти одягати кого-небудь у гарне, святкове вбрання.
одяга́ти (кого у що)
прибира́ти (розм.) гарно та охайно; покійника, готуючи до похорону.
приодяга́ти (розм.) пристойно.

виряджа́ти іти, їхати тощо разом з кимсь до певного місця перед тим, як розстатися, попрощатися з ним

надво́дити (розм.) пішки.
прова́дити іти, їхати тощо разом з кимсь до певного місця перед тим, як розстатися, попрощатися з ним.

виряджати в дорогу

Словник синонімів Караванського

виряджати на фронт

Словник синонімів Караванського

виряджати в гості

Словник синонімів Караванського

виряджати

Словник синонімів Караванського

виряджати кого

Словник синонімів Караванського

виряджати на працю

Словник синонімів Караванського

виряджати в дорогу

Словник синонімів Караванського

виряджати

Словник синонімів Караванського

виряджати

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

виряджати

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

виряджати

Словник чужослів Павла Штепи (1977)