УБИРАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

УБИРА́ТИ

Одягати кого-небудь (рідко щось) взагалі або певним чином (відповідно до якоїсь події, якогось свята і т. ін.). Приклади
  • [Кукса:] Гей, свашки, приданки! Убирайте молодих та споряджайте їх з Богом до вінця! (М. Кропивницький)
  • Молодиці убирали свою їмостечку [попадю], як вильце, зі сміхом та жартами. (Г. Хоткевич)
  • Молодиці небіжчицю убрали. (Марко Вовчок)
  • На другий день, скоро світ, Шмідлеві помічники стягли з Якима насилу красне плаття, убрали його в якийсь червоний мішок із довгими рукавами. (С. Ковалів)
  • * Образно. – Як тільки владика згодиться, то ми, пом'янувши батька на сороковинах, оженимо нашого Харитона та й уберемо його в рясу. (І. Нечуй-Левицький)
  • В колос землю убираємо, Ідемо в далекий шлях. (Т. Масенко)
  • Вбери й пенька, то стане за Панька. (Номис)
  • То була менша дочка, котру погано убирали й ховали од паничів в далекій кімнаті. (І. Нечуй-Левицький)
  • Тато був такий добрий для мене, так мене любив, убирав мене гарно, купував мені все, чого я хотіла. (І. Франко)
Прикрашати чим-небудь, надавати гарного вигляду. Приклади
  • На другому столі убирали шишками та голубками здоровий та довгий коровай: обтикали його миндалем [мигдалем] та родзинками. (І. Нечуй-Левицький)
  • Щира і мила, сама з тою лялькою схожа, Граєшся з лялькою ти, моя дівчинко гожа! Чорні їй коси розчешеш, у сукню вдягаєш; В стьожки червоні, в намисто ясне убираєш. (Я. Щоголів)
  • На весну аж з-за границі приїхав маляр його [палац] розписувати, убирати. (Панас Мирний)
  • Простими польовими квітками убрали діти домовину свого вчителя. (Г. Хоткевич)
  • Вбери невелику кімнату Ялинкою, світом-вогнем. (А. Малишко)
  • * Образно. Опівночі айстри в саду розцвіли .. І стали рожевого ранку чекать, І в райдугу барвів [барв] життя убирать... (О. Олесь)
розм. Одягати на себе або взувати що-небудь. Приклади
  • На другий день він убрав черевики, але щоб їх не було видно, ходив цілий день у найдовшій реверенді [рясі]. (О. Маковей)
  • По сніданку каже жінка Юркові, аби вбрав чисту сорочку. (Л. Мартович)
  • Убрала [дячиха] свій найліпший, зелений із жовтими лентами, капелюх, узяла рукавички, торбинку зі срібними застібками, дві парасольки й – пішла. (Г. Хоткевич)
  • Аж ось коли я вбрати знову смію Не вдяганий од дня весілля стрій. (М. Бажан)
  • Вбери-но славну сукню на тіло молодече, Вбери-но гарну сукню. (В. Стус)
тільки док., розм. Забруднити або обсипати, вимазати чим-небудь, умочити в щось. Приклади
  • Убрав ноги в куряву. (Сл. Б. Грінченка)
  • Тільки хотів [Явтух] сісти до стола записати деякі думки, трохи поконспектувати, як приймачка баба Явдоха зачепила його міркою і вбрала у борошно. (Ю. Яновський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

УБИРА́ТИ

Збирати врожай. Приклади
  • Хліб убирає, хто його має. (Номис)
  • Уберуть добрі люди з поля хліб. (Є. Гребінка)
  • Люди вбрали городину, позасівали шматки поля. (С. Чорнобривець)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

УБИРА́ТИ

Див. вбира́ти1.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.