ОДЯГАТИ — СИНОНІМІЯ

одяга́ти приладжувати, прикріплювати щось на чому-небудь; надягати головний убір, окуляри, маску тощо

наклада́ти (розм.)
напина́ти (розм.)
насо́вувати (розм.) про головний убір - глибоко й щільно.
насува́ти (розм.) про головний убір - глибоко й щільно.
натя́гувати із зусиллям.
натяга́ти із зусиллям.
чіпля́ти (розм.)

одяга́ти про одяг

вбира́ти (розм.)
вла́зити (розм.)
вліза́ти (розм.) у що - із зусиллям протискуючись.
напина́ти (розм.)
натяга́ти (розм.)
нацу́плювати (розм.) звичайно з деяким зусиллям.
начі́плювати (розм.) наспіх, недбало надягати на верхню частину тіла.
убира́ти (розм.)
ула́зити (розм.)
уліза́ти (розм.) у що - із зусиллям протискуючись.

одяга́ти (кого у що) покривати одягом кого-небудь

вичепу́рювати (розм.) надто гарно, пишно, чепурно.
зодяга́ти (розм.)
наряджа́ти одягати кого-небудь у гарне, святкове вбрання.
прибира́ти (розм.) гарно та охайно; покійника, готуючи до похорону.
приодяга́ти (розм.) пристойно.

одяга́ти (розм.) забезпечувати одягом кого-небудь

вбира́ти (розм.)
вдяга́ти (розм.)
зодяга́ти (розм.)
одіва́ти (розм.)
убира́ти (розм.)
удяга́ти (розм.)

одяга́ти покривати себе яким-небудь одягом

наряджа́тися в гарне, святкове вбрання.
одяга́тися (у що і без додатка)
одіва́ти (розм.)
одіва́тися (розм.)
прибира́тися гарно й охайно.
розчепу́рюватися (розм.) надто гарно, пишно, чепурно.
ряди́тися (ірон.)

одягати

Словник синонімів Караванського

одягати зброю

Словник синонімів Караванського

одягати асфальтом

Словник синонімів Караванського

одягати

Словник синонімів Караванського

одягати одяг

назувати (взуття)
накладати (шапку, гамівну сорочку — ще)
Словник синонімів Караванського

одягати одіж

Словник синонімів Караванського

одягати одіж

Словник синонімів Караванського

одягати молоду

Словник синонімів Караванського

одягати на себе

Словник синонімів Караванського

одягати одіж

Словник синонімів Караванського

одягати

Словник синонімів Караванського

одягати

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

одягати

Мова – не калька: словник української мови

одяга́ло (діал.) тепле покривало, яким люди накриваються в постелі

одяга́ло (розм.) сукупність виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло

вдяга́нка (розм.)
дра́нтя (розм.)
костю́м звичайно національний.
луді́ння (діал.)
мана́тки (розм.)
мана́ття (розм.)
о́діж (розм.)
облаче́ння (уроч., ірон.)
ого́ртка (діал.)
оде́жи́на (розм.)
одя́га (діал.)
одяга́нка (розм.)
оді́ння (розм.)
одіва́ння (розм.)
прибо́ри (мн., діал.) гарний, святковий одяг.
рядни́на (розм.)
удяга́нка (розм.)
шма́ття (розм., зневажл.)

одягало

манатки (зн.)
плаття (з.)
шати (ур.)
убори <од. убір>
кн. ґардероб|а
туалет|а
Словник синонімів Караванського

одягало ліжка

Словник синонімів Караванського

одягало

Словник чужослів Павла Штепи (1977)