ПІДКОЛЮВАТИ

підко́лювати робити комусь рану, рани; перев. рослини - пошкоджувати

вража́ти

зра́нювати

протина́ти робити наскрізну рану.

проїда́ти завдавати рани, розтираючи, пошкоджуючи шкіру чимось жорстким.

підра́нювати злегка.

підрі́зувати (розм.)

підріза́ти (розм.)

підстре́лювати стріляючи.

підстрі́лювати стріляючи.

підсіка́ти

ра́нити

рва́ти заподіювати рваної рани.

роз'ю́шувати (розм.) до крові.

розкрива́влювати

розпана́хувати (розм.) зробивши розріз, поріз.

розра́нювати

розрива́ти

розру́бувати заподіювати рубаної рани.

розсіка́ти

розтина́ти

рі́зати

сі́кти

уража́ти

Цифрові лексикографічні системи української мови

підко́лювати

дошкуля́ти

жали́ти

підку́сювати (діал.)

підку́шувати

підску́ба́ти

підску́бувати

підчі́плювати

підштри́кувати

шпиня́ти (розм.)

штрика́ти

Цифрові лексикографічні системи української мови

підко́лювати позбавляти життя; умертвляти

би́ти позбавляти життя, убивати кого-небудь.

вали́ти убивати.

вбива́ти позбавляти життя; умертвляти.

вгро́блювати убити, довести до смерті.

вража́ти ранити або убивати.

добива́ти умертвляти, вбивати пораненого або того, хто гине від чого-небудь.

докі́нчувати завдавати кому-небудь вирішальних ударів; добивати, знищувати.

доріза́ти ріжучи, прискорювати смерть, загибель кого-небудь.

забива́ти позбавляти життя, убивати кого-небудь.

застре́лювати убивати кого-небудь з вогнепальної зброї, стрілою з лука і т. ін.

застрі́лювати убивати кого-небудь з вогнепальної зброї, стрілою з лука і т. ін.

кла́сти убивати; нищити.

коло́ти уражати кого-небудь, встромляючи в тіло вістря зброї.

коси́ти позбавляти життя; нищити, вбивати.

кінча́ти позбавляти життя, вбивати.

прико́нчувати

проштри́кувати завдаючи удари чим-небудь гострим, ранити, вбивати.

підрі́зувати ранити або вбивати яким-небудь ріжучим предметом.

підріза́ти ранити або вбивати яким-небудь ріжучим предметом.

підстре́лювати ранити, уражати пострілом.

підстрі́лювати ранити, уражати пострілом.

підтина́ти позбавляти кого-небудь сил, бадьорості, стійкості і т. ін.

рази́ти робити рани зброєю, убивати, знищувати (ворога).

руба́ти бити, розтинати холодною зброєю (шашкою, шаблею і т. ін.).

рі́зати ранити, убивати кого-небудь холодною зброєю.

ріша́ти убивати кого-небудь, заподіювати смерть комусь.

стріля́ти розстрілювати кого-небудь, позбавляти життя стрілянням.

сі́кти завдавати ударів холодною зброєю.

убива́ти позбавляти життя; умертвляти.

угро́блювати убити, довести до смерті.

уража́ти ранити або убивати.

Цифрові лексикографічні системи української мови

шпигати словами

Мова – не калька: словник української мови

підколювати

підштри́кувати

колоти

Словник синонімів Караванського