ПОКІНЧИТИ — СИНОНІМІЯ
покінчи́ти довести що-небудь до кінця, до завершення
покінчи́ти (розм.) позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо
вби́ти
позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо.
вгро́бити (розм.)
убити, довести до смерті.
вколо́шкати (розм.)
те саме, що уби́ти1 1.
встре́лити (розм.)
убити пострілом.
заби́ти
позбавляти життя, убивати кого-небудь.
заколо́ти
убивати, встромивши в тіло вістря холодної зброї.
заруба́ти
убивати сокирою, шаблею іт. ін.
зарі́зати
убити ножем або взагалі чим-небудь гострим.
застре́лити
убивати кого-небудь з вогнепальної зброї, стрілою з лука і т. ін.
застрі́лити
убивати кого-небудь з вогнепальної зброї, стрілою з лука і т. ін.
звали́ти
убивати або підстрелювати.
кінчи́ти (розм.)
позбавляти життя, вбивати.
покла́сти (розм.)
вбити, знищити.
положи́ти (розм.)
убити, умертвити кого-небудь.
поріши́ти (розм.)
позбавити життя, убити.
посі́кти́ (розм.)
убити шаблею або іншою холодною зброєю всіх або багатьох.
прикінчи́ти (розм.)
позбавляти життя; убивати, добивати.
присту́кнути (розм.)
сильним ударом або пострілом убити чи позбавити притомності кого-небудь.
проштрикну́ти
завдаючи удари чим-небудь гострим, ранити, вбивати.
підтя́ти (розм.)
позбавляти кого-небудь сил, бадьорості, стійкості і т. ін.
ріши́ти (розм.)
убивати кого-небудь, заподіювати смерть комусь.
скоси́ти (розм.)
позбавляти життя; знищувати, вбивати.
уби́ти
позбавляти життя; умертвляти.
угро́бити (розм.)
убити, довести до смерті.
укла́ндати (діал.)
убити.
укла́сти (розм.)
убити.
уколо́шкати (розм.)
те саме, що уби́ти1 1.
ура́зи́ти
ранити або убивати.
устре́лити (розм.)
убити пострілом.
шльо́пнути (розм.)
убити когось.
покінчи́ти позбавити життя, убити
вгро́бити
убити, довести до смерті.
вмертви́ти
позбавити життя, убити.
згуби́ти
призвести до загибелі, позбавити життя; убити.
угро́бити
убити, довести до смерті.
умертви́ти
позбавити життя, убити.
покінчити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
покінчити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)