ПОКІНЧИТИ — СЛОВОЗМІНА
покінчи́ти
| Інфінітив | покінчи́ти, покінчить | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | покінчі́м, покінчі́мо | |
| 2 особа | покінчи́, покінчи́-но | покінчі́ть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | покінчу́ | покінчи́м, покінчимо́ |
| 2 особа | покінчи́ш | покінчите́ |
| 3 особа | покінчи́ть | покінча́ть |
| Минулий час | ||
| чол. р. | покінчи́в | покінчи́ли |
| жін. р. | покінчи́ла | |
| сер. р. | покінчи́ло | |
| Безособова форма | ||
| покі́нчено | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.