ПРОЗИВАТИ

прозива́ти (розм.) говорячи про кого-, що-небудь або звертаючись до кого-небудь, уживати те чи інше ім'я, назву; визначати, характеризувати кого-, що-небудь якимось словом, назвою тощо

велича́ти (жарт., ірон.)

взива́ти (розм.)

дражни́ти (розм.) ким, чим - образливими прізвиськами.

зва́ти

кли́кати (розм.) звертаючись до кого-небудь або говорячи про кого-небудь, уживати те чи інше ім'я.

назива́ти

обзива́ти

узива́ти (розм.)

іменува́ти (книжн.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

прозива́ти

назива́ти

наріка́ти

охре́щувати

Цифрові лексикографічні системи української мови

дражнити

дратувати

дрочити

задрочити

здратовувати

здратувати

здрочити

здрочувати

надрочи́ти

надрочувати

повзивати

подратовувати

подратувати

подрочити

подрочувати

поздратовувати

поздрочувати

понадрочувати

попрозивати

пороздрочувати

прозвати

роздрочити

роздрочувати

узвати

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

прозивати

звати

назвати

назватися

називати

називатися

найменовувати

найменувати

повзивати

пойменовувати

пойменувати

поназива́ти

поназиватися

понайменовувати

попрозивати

прозвати

узвати

узива́ти

іменувати

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

прозивати

іменувати

назвати

називати

озва́ти

озива́ти

повзивати

поназива́ти

попрозивати

прозвати

увізвати

узвати

узива́ти

Словник чужослів Павла Штепи (1977)