ЗВАЛИ — СИНОНІМІЯ
зва́ти викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо
ва́бити
манити кудись чимсь принадним, викликати бажання до чого-небудь.
зва́блювати
викликати у кого-небудь бажання щось робити, мати що-небудь.
кли́кати
вабити, притягати.
мани́ти
викликати бажання відправитися куди-небудь, бути десь, робити, переживати що-небудь.
порива́ти
вабити, манити кудись, до кого-, чого-небудь.
прива́блювати
викликати бажання підійти, подивитися, покуштувати і т. ін.
прина́джувати
заохочуючи чим-небудь, обіцяючи щось, викликати бажання робити щось, брати участь у чомусь.
споку́шувати (рідше)
виклика́ти сильне бажання мати що-небудь, робити щось (принадне, вигідне, приємне і т. ін.); приваблювати.
спокуша́ти
виклика́ти сильне бажання мати що-небудь, робити щось (принадне, вигідне, приємне і т. ін.); приваблювати.
звал (рідко.) нагромадження, купа чого-небудь обваленого або зваленого
зва́ти (розм.) просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою
запро́хувати (розм.)
ззива́ти (розм.)
багатьох.
напро́хувати (розм.)
напро́шувати (розм.)
прикли́кувати (діал.)
зва́ти (розм.) голосом, жестом просити наблизитися, обізватися, зайти тощо
взива́ти (діал.)
просити зайти в якесь приміщення, всередину чогось.
вклика́ти (розм.)
вола́ти
голосно, просячи допомоги.
зазива́ти (розм.)
просити кого-небудь зайти кудись, в якесь приміщення.
нагу́кувати
голосно.
поклика́ти (розм.)
призива́ти (розм.)
жестом, голосом просити або вимагати підійти.
прима́нювати
просити підійти, роблячи певні знаки рукою, поглядом тощо.
узива́ти (діал.)
просити зайти в якесь приміщення, всередину чогось.
уклика́ти (розм.)
зва́ти говорячи про кого-, що-небудь або звертаючись до кого-небудь, уживати те чи інше ім'я, назву; визначати, характеризувати кого-, що-небудь якимось словом, назвою тощо
велича́ти (жарт., ірон.)
взива́ти (розм.)
дражни́ти (розм.)
ким, чим - образливими прізвиськами.
кли́кати (розм.)
звертаючись до кого-небудь або говорячи про кого-небудь, уживати те чи інше ім'я.
прозива́ти (розм.)
узива́ти (розм.)
іменува́ти (книжн.)
звал (рідко.) місце, куди скидають, звозять сміття, непотріб
зва́лище
місце, куди звозять, скидають сміття, непотріб.
смі́тни́к
місце, куди скидають, звозять сміття, непотріб; звалище.
сміти́сько (розм.)
те саме, що смі́тни́к.
звали́ти позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо
вби́ти
позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо.
вгро́бити (розм.)
убити, довести до смерті.
вколо́шкати (розм.)
те саме, що уби́ти1 1.
встре́лити (розм.)
убити пострілом.
заби́ти
позбавляти життя, убивати кого-небудь.
заколо́ти
убивати, встромивши в тіло вістря холодної зброї.
заруба́ти
убивати сокирою, шаблею іт. ін.
зарі́зати
убити ножем або взагалі чим-небудь гострим.
застре́лити
убивати кого-небудь з вогнепальної зброї, стрілою з лука і т. ін.
застрі́лити
убивати кого-небудь з вогнепальної зброї, стрілою з лука і т. ін.
кінчи́ти (розм.)
позбавляти життя, вбивати.
покла́сти (розм.)
вбити, знищити.
покінчи́ти (розм.)
позбавити життя, убити когось; знищити.
положи́ти (розм.)
убити, умертвити кого-небудь.
поріши́ти (розм.)
позбавити життя, убити.
посі́кти́ (розм.)
убити шаблею або іншою холодною зброєю всіх або багатьох.
прикінчи́ти (розм.)
позбавляти життя; убивати, добивати.
присту́кнути (розм.)
сильним ударом або пострілом убити чи позбавити притомності кого-небудь.
проштрикну́ти
завдаючи удари чим-небудь гострим, ранити, вбивати.
підтя́ти (розм.)
позбавляти кого-небудь сил, бадьорості, стійкості і т. ін.
ріши́ти (розм.)
убивати кого-небудь, заподіювати смерть комусь.
скоси́ти (розм.)
позбавляти життя; знищувати, вбивати.
уби́ти
позбавляти життя; умертвляти.
угро́бити (розм.)
убити, довести до смерті.
укла́ндати (діал.)
убити.
укла́сти (розм.)
убити.
уколо́шкати (розм.)
те саме, що уби́ти1 1.
ура́зи́ти
ранити або убивати.
устре́лити (розм.)
убити пострілом.
шльо́пнути (розм.)
убити когось.
звали́ти ударивши, штовхнувши, зачепивши і т. ін., змусити впасти, перекинути кого-, що-небудь
зве́ргнути
із силою скидати.
зве́ргти
із силою скидати.
переки́нути
збивати з ніг, примушуючи впасти.
повали́ти
примусити впасти, силою перекинути.
поваля́ти
те саме, що повали́ти1 1 (усе або багато чого-небудь, усіх або багатьох).
пове́ргнути
примушувати падати; звалювати.
пове́ргти
примушувати падати; звалювати.
звали́ти перемогти кого-небудь
повали́ти
насильно позбавити влади; припинити існування чого-небудь (соціального ладу тощо).
звали́ти
завали́ти
обвалюючи або розламуючи, зруйнувати що-небудь.
злама́ти
руйнуючи, розбиваючи на частини, знищити, ліквідувати що-небудь.
зни́щити
зруйнувати, зіпсувати що-небудь, ламаючи, рвучи і т. ін.
зруйнува́ти
перетворити на руїни, розбити, розламати.
повали́ти
зруйнувати, розламати.
полама́ти
зруйнувати, ліквідувати що-небудь.
поруйнува́ти
перетворити на руїни, розбити, поламати.
розвали́ти
зруйнувати, поламати що-небудь.
розверну́ти
зруйнувати, знищити що-небудь.
розлама́ти
зруйнувати, розбити що-небудь.
розори́ти
зламати, спустошити, перетворити що-небудь у руїни.
розруйнува́ти
те саме, що зруйнува́ти.
розтрощи́ти
з силою надавлюючи, натискаючи, роздробити, зруйнувати що-небудь.
сплюндрува́ти
зруйнувати, знищити.
звати
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
звати
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
звал (р.) товарів
Словник синонімів Караванського
звал (р.) товарів
Словник синонімів Караванського
звати звертаючись
Словник синонімів Караванського
звалити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
звалити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
звалити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
звалити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
звалити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
звалити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
звалити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)